3. Ремонтне обслуговування устаткування

У забезпеченні найбільш ефективного використання машин та обладнання важлива роль належить ремонтному обслуговуванню.

Ремонт - це процес підтримання устаткування у робочому стані та відновлення початкової дієздатності засобів виробництва, що була частково втрачена внаслідок виробничого використання.

Всі ремонтні роботи розподіляють на два види:

• попереджуючі інтенсивність зносу (змащувальні, регулювальні, огляди стану деталей та вузлів) – технічне обслуговування.

• пов’язані з частковою компенсацією фізичного та морального зносу (поточний, середній, капітальний ремонти, модернізація) – ремонт.

Метою ремонтного обслуговування виробництва є забезпечення постійної діє спроможності і попередження прогресуючого (прискореного) зносу обладнання шляхом його своєчасного ремонту і обслуговування.

Задачі ремонтного обслуговування:

• здійснення технічного обслуговування і ремонту всього обладнання підприємства;

• монтаж обладнання придбаного або виготовленого самим підприємством;

• модернізація обладнання, що експлуатується;

• виготовлення запасних частин і вузлів;

• організація зберігання обладнання і запасних частин;

• планування всіх робіт по технічному обслуговуванню і ремонту обладнання;

• розробка заходів щодо підвищення ефективності робіт по технічному обслуговуванню і ремонту обладнання.

До складу ремонтного господарства входять:

• ремонтно-механічний цех;

• електроремонтний цех;

• ремонтно-будівельний цех;

• цехові ремонтні бази;

• склади запасних частин та інші підрозділи.

Управління ремонтною службою підприємства залежить від форми організації ремонтного обслуговування, яка може бути:

• централізованою;

• децентралізованою;

• змішаною.

При централізованій системі увесь ремонтний персонал підпорядковується головному механіку і його силами проводиться технічне обслуговування та всі види ремонтів.

Децентралізована система передбачає проведення усіх видів ремонтно-профілактичних робіт силами цехової ремонтної бази, персонал якої підпорядковується начальнику виробничого відділу, чи механіку цеху.

При змішаній системі технічне обслуговування та малий ремонт виконується ремонтним персоналом виробничих цехів, а середній і капітальний ремонти - персоналом, що підпорядковується головному механіку підприємства.

В залежності від того, як визначається необхідність в проведенні ремонтних робіт розрізняють дві системи управління ремонтами:

• інспекційна (за результатами технічної діагностики);

• система планово-попереджувальних (запобіжних) ремонтів (ППР).

Інспекційна система передбачає, що необхідність, обсяги та типи ремонту визначаються в залежності від фактичної потреби в них за результатами огляду технічного стану обладнання.

Система ППР полягає в тому, що профілактичні огляди та різні види планових ремонтів (капітальний, середній, малий) проводяться за попередньо розробленими графіками після відпрацювання обладнанням певної кількості годин.

Ремонт поділяється на малий, середній і капітальний.

Малий (поточний) ремонт передбачає заміну швидкозношуваних деталей і регулювання механізмів.

При середньому ремонті виконуються перевірка електрообладнання, пускової апаратури та всіх механізмів, часткове розбирання агрегату, заміна і ремонт окремих складальних вузлів і механізмів, подальше збирання, регулювання і випробування під навантаженням.

Капітальний ремонт передбачає повне розбирання агрегату, дефектовку (сортування на придатні, непридатні і потребуючі відновлення деталі), заміну або ремонт складальних одиниць з подальшими збиранням, регулюванням і випробуванням на всіх режимах роботи.