Тема 16. Організація обслуговування виробничого процесу План лекції

1. Виробнича інфраструктура та її вплив на економіку підприємства.

2. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням.

3.  Ремонтне обслуговування устаткування.

4.  Енергетичне забезпечення виробництва.

5.  Транспортне обслуговування.

1. Виробнича інфраструктура та її вплив на економіку підприємства

Інфраструктура підприємства – це комплекс підрозділів і служб, головна задача яких зводиться до забезпечення нормального функціонування (без перерв і зупинок) основного виробництва і всіх сфер діяльності підприємства.

Інфраструктура поділяється на виробничу та соціальну.

Соціальна інфраструктура – це сукупність підрозділів підприємства, які забезпечують задоволення соціально-побутових та культурних потреб працівників підприємства

Виробнича інфраструктура – це комплекс обслуговуючих та допоміжних виробництв, які забезпечують основний виробничий процес сировиною, матеріалами, паливом, енергією, інструментом, оснасткою, а також підтримують технологічне і енергетичне обладнання в діє спроможному стані.

Виробнича інфраструктура включає:

• допоміжні та обслуговуючі господарства, цехи та дільниці;

• комунікаційні мережі;

• засоби збору та обробки інформації;

• природоохоронні засоби та споруди.

До інфраструктури відносяться ремонтне, інструментальне, енергетичне, транспортне, складське, тарне і інші господарства, а також служби матеріально-технічного забезпечення, маркетингу, технічного контролю якості продукції, підготовки виробництва нової продукції, лабораторних досліджень, планування і обліку, кадрової і фінансової діяльності, збуту готової продукції і т.ін.

Склад і масштаби інфраструктури підприємства залежать від типу виробництва, номенклатури і обсягу випуску продукції, рівня спеціалізації і кооперування, організації виробничих процесів, розмірів підприємства і його виробничих зв'язків.

Значне місце у виробничій інфраструктурі підприємства займає енергетичне господарство, оскільки сучасні виробництва є великими споживачами палива, електроенергії, пари, газу, води, стислого повітря і інших енергоносіїв. Енергетичне господарство забезпечує різними видами енергії основні, допоміжні цехи і всі підрозділи і служби підприємства.

Високий рівень організації робіт по обслуговуванню основного виробництва, у великій мірі що залежить від міри його технологічної оснащеності, є істотною передумовою підвищення ефективності і якості продукції будь-якого підприємства.

Вся система технічного обслуговування підприємства повинна відповідати наступним вимогам:

1) забезпечувати умови випуску конкурентоспроможної продукції при мінімальних витратах;

2) здійснювати техніко-економічну і організаційну регламентацію процесів обслуговування;

3) носити профілактичний характер;

4) забезпечувати гнучкість, спадкоємність і мінімальну перебудову при переході основного виробництва на випуск нової продукції.

Основними напрямами вдосконалення організації допоміжних господарств в рамках підприємства є:

1) централізація і концентрація однорідних процесів обслуговування і їх спеціалізація, що створює умови для використання найбільш могутнього прогресивного обладнання, наукових методів організації виробництва і труда, високопродуктивної технології;

2) механізація і автоматизація технологічних процесів;

3) раціоналізація управління;

4) поліпшення нормативної бази;

5) обґрунтоване планування чисельності працівників;

6) розробка і впровадження технічно обґрунтованих норм часу і заходів щодо наукової організації труда;

7) використання стимулюючих систем оплати праці;

8) створення комплексної технології;

9) впровадження і вдосконалення форм господарського розрахунку, заснованих на ринкових відносинах.