76. Оцінка кролячиш шкурок та їх

оцінка кролячих шкурок, їх якість залежать від багатьох факторів: породних особливостей тварин, умов їх годівлі й утримання, строків забою, технології знімання шкурки, первинної обробки, зберігання. Тому, щоб отримати шкурку високої якості, тобто великого розміру, вищого сорту, великий міцності, а також з густим і рівнянням волосяним покривом, необхідно на різних етапах - від розведення до забою кролів та зберігання оброблених шкурок - враховувати рекомендації та використовувати відповідний досвід практиків-кролівників. Вам треба пам'ятати, що для розведення кроликів потрібно відбирати чистопородних великих особин з густим зрівняних волосяним покривом. Але як серед цих порід (Радянська шиншила, Радянський Мардер, Чорно-бурий, срібний, Російська горностаєвий), так і порід з рідкісним (Сірий велетень) волосяним покровом є різноякісні особини. Тому слід проводити вибракування редковолосих кроликів і залишати на плем'я густоволосих - не тільки кролиць, але і самців-виробників. Важливими чинниками, що впливають на якість шкурки, є умови утримання і годівлі тварин. Ці умови повинні відповідати вимогам вирощування кролів на шкурку, а також первинної обробки та зберігання хутра. І все ж головним для визначення якості шкурок є линька. Тому, щоб отримати шкурку високої якості, важливо визначити оптимальний термін забою кролів з урахуванням ходу линьки.

Якісна кроляча шкурка з високим і густим волосяним покривом, з глянцевим відливом зазвичай відповідає вилиняли повновікових кроликам в період холодної пори року (листопад-березень).

77. Комплектування стада кролів, строки введення молодняку в стадо.

У господарствах усіх категорій і виробничих напрямів основне поголів’я кролів поділяють на селекційну (племядро) частину стада і користувальну.

Комплектування стада проводять ремонтним молодняком, одержаним від кролиць селекційної групи або племінного ядра. Кількість молодняку, який залишають для ремонту стада після відсадження від матерів, залежить в основному від тривалості господарського використання кролів основного стада. Ремонт стада проводять упродовж року, при цьому молодих самочок переводять в основне стадо після відсадження від них кроленят першого окролу на останню дату місяця, а молодих самців – у 5-міс віці.

78. Походження кролів, зміни, що відбулися внаслідок одомашнення.

Всі кролі, що розводяться людиною, походять від дикого європейського кроля, батьківщиною якого є Південна і Середня Європа. Природний ареал розповсюдження простягається на всі країни басейну Середземного моря. Потім кролі появилися там, куди їх привозили люди. В місцевостях, де було тепло і багато трави та мало ворогів, завізні кролі почували себе як дома, інтенсивно розмножувались і це часто завдавало значної шкоди с/г.

В результаті одомашнювання сталися значні зміни в біології, екстер’єрі, і поведінці кролів. Вивченням особливосте анатомо-фізіологічних змін домашніх кролів, що виникли внаслідок доместикації, займався Ч.Дарвін. У більшості порід кролів під впливом одомашнення підвищилась жива маса до 4-5 кг, а окремих особин до 9 кг, довжина тулуба до 70 см, в той час, як у диких кролів ці показники були в межах відповідно 2-3 кг та 35-40 см.

У домашніх кролів змінилась форма будови тіла. Вони стали більш широкотілими, мають глибокі широкі груди, пряму і широку попереково-крижову частину, округлий круп, добре омускулені ноги порівняно з підтягнутими, легкими і стрункими дикими кролями. Захоплення відбором кролів за довжиною вух привело до того, що окремі особини мають їх розміри до 71 см при ширині 17 см(порода баран).

79. Сортування шкурок згідно стандарту.

Щоб визначити товарні якості шкурок звертають увагу на якість волосяного покриву і тканини шкіри (міздрі), керуючись вимогами стандарту ГОСТ 2136-

87. Згідно з стандартом із врахуванням структури волосяного покриву шкурки розділяють на хутрові і пухові. Основною ознакою хутрових шкурок є пружність волосяного покриву, а пухових – ніжність і мала пружність волосяного покриву, в якому покривні і пухові волосини мало розрізняються за довжиною і тониною

За розмірами з врахуванням площі шкурки розділяють на особливо великі (площа більше 1700 см²), великі (1300 до 1700 см²) і дрібні (900 до 1300 см²). Площу шкурки, зняту трубкою, визначають в см² шляхом множення результатів виміру її довжини, від середини лінії, що з’єднує основи вух, до лінії, що з’єднує бокові частини огузку, на подвоєну ширину посередині довжини шкурки.

80. Звичайні окроли.

Звичайні окроли забезпечують одержання 3-4 окролів від самки за рік з відлученням молодняку у віці 40-45 днів. Парування самок проводять через один – два дні після відлучення кроленят. Реалізацію на м'ясо проводять у 90-денному віці.

81. Техніка обробки шкурок.

Технологія обробки шкурок складається з таких операцій:

1. Обрядка шкурок – після остигання видаляють вушні хрящі, хвіст, прирізи м’яса, молочні залози, сухожилля.

2. Знежирення шкурок – знежирюють (міздрюють) на станках з профільними ножами.

3. Прака - посадка знежирених шкурок на спеціальні правили міздрею нозовні.

4. Консервування шкурок – довготривале зберігання шкурок забезпечується їх консервуванням частіше всього прісно-сухим методом, рідше – кислотно-сольовим.

5. Доробка – полягає в уважному їх огляді, протиранні тирсою, зашиванні розривів.

Після цих операцій приступають до сортування шкурок.

82. Шедова система утримання кролів. Класичний шед представляє собою сарай з каркасом із дерева або залізобетону та боковими стінками, які утворені компактно розташованими двоярусними клітками фасадом одна до одної. Між клітками влаштовується заасфальтований або забетонований технологічний прохід шириною 1,2-1,3 м.

Перехід до медового утримання було значним кроком у напрямі інтенсифікації кролівництва. Застосування простих засобів механізації основних технологічних операцій, штучного освітлення і обігріву шедів, а також подовження періоду розмноження забезпечують підвищення продуктивності кролів і продуктивності праці обслуговуючого персоналу. Один кролівник в таких умовах може доглядати 120-130 кролиць та 1000-1200 кроленят одночасно і виробляти за рік до 70 ц м’яса у живій масі і до 2200 шкурок.

Проте залишається невирішеною проблема прибирання гною. У таких шедах механізувати цей процес неможливо. Тому на кролефермах деяких господарств побудувати шеди з механізованим видаленням гною.