
- •58. Задачі та методи племінної роботи в кролівництві.
- •59. Засоби механізації на промислових кролефермах.
- •66.Основні вимоги до кліток
- •70. Характеристика пухової продуктивності кролів.
- •71.Утримання кролів у механізованих кролятниках.
- •72. Будова тіла, екстер’єр і конституція кролів.
- •73. Кролі м'ясо-шкуркового напрямку продуктивності. До них належать: сірий велетень, срібляста, білий велетень, метелик, шиншила, чорно-бура, венський блакитний, белкон.
- •74. Зовнішньокліткова система утримання кролів.
- •75.Основні напрямки розвитку кролівництва.
- •76. Оцінка кролячиш шкурок та їх
- •77. Комплектування стада кролів, строки введення молодняку в стадо.
- •78. Походження кролів, зміни, що відбулися внаслідок одомашнення.
56. Норми мікроклімату при утриманні кролів в закритих приміщеннях?
Оптимальний мікроклімат – це найсприятливіші умови для кожної статево-вікової групи кролів, які поєднують сукупність фізичних властивостей і хімічного складу повітря, його температури , вологості і швидкості руху, концентрації газів і мікроорганізмів у ньому, освітленості.
Оптимальні параметри такі:
Температура повітря 14-16 0С
Відносна вологість 60-75%
Швидкість руху повітря 0,1 0,3 м/с
Допустимий вміст сірководню 0,001 мг на 1м3
Допустимий вміст вуглекислого газу 10 мг на 1м3
Тривалість світлового дня, год.
В парувальний період 18
В період сукрільності та лактації 14-16
В період відгодівлі 0-8
Повітрообмін, м3 за годину на 1 кг живої маси:
Взимку 3,0
У перехідний період 4,0-4,5
Влітку 6,0
57. Характеристика породи Радянська шиншила.
Радянська шин шила – це порода кролів широкотілого типу, їм властива міцна конституція, невибагливість, витривалість, висока життєздатність, скоростиглість, значна пластичність, добрі адаптаційні здатності до різних природно-кліматичних, кормових і технологічних умов. Кролиці плодючі, молочні, мають добрі материнські якості. Молодняк швидко росте і досягає забійних кондицій до 3-х міс. віку. Порода придатна для бройлерного вирощування як у чистоті, так і схрещуванні з іншими породами.
У кролів голова порівняно невелика, дещо видовжена з невеликими прямостоячими вухами з чорною облямівкою по краях. Тулуб компактний, стрункий; кістяк міцний, груди широкі й глибокі з невеликим підгруддям; спина рівна й широка; круп округлий, широкий; ноги міцні і прямі, опушені жорстким. Густим, коротким волоссям.
58. Задачі та методи племінної роботи в кролівництві.
Племінна робота в кролівництві представляє собою комплекс організаційних і зоотехнічних заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей існуючих та створення нових високопродуктивних порід і стад кролів, що забезпечує збільшення обсягів виробництва мяса, шкурок, пуху, племінного молодняку, поліпшення їх якості та зниження собівартості.
Рівень, форми і методи племінної роботи залежать від основного призначення кролеферм. На кролефермах усіх категорій господарств отримують товарну продукцію. Якщо цією продукцією є племінний молодняк, то господарство належить то категорії племінних, а коли виробляють м'ясо, шкурки, пух – товарних.
59. Засоби механізації на промислових кролефермах.
Роздавання кормів – найтрудомісткіша технологічна операція на кролефермі. За ручного її виконання затрачається майже 50 % робочого часу, особливо при змішаному типі годівлі, за якого обов’язковим є щоденне очищення, миття, і дезінфекція годівниць. При утриманні кролів у одноярусних кліткових батареях і годівлі повнораціонними гранульованими комбікормами використовують бункерні самогодівниці ККБ-1. Вони призначені лише для сухих сипких кормів і розраховані на 3 -5-денний запас корму.
Автоматизація напування кролів є значним резервом економії затрат праці на доставляння води і заповнення нею напувалок.
Напувалки для кролів можуть бути стаціонарні, перекидні, пересувні, з різними способами подавання води і підтримування її рівня. Найбільш поширеними автонапувалками є клапанні, поплавкові, ніпельні, соскові, діафрагмові.
На сьогоднішній день у промисловому кролівництві віддають перевагу ніпельним автонапувалкам, які мають достатньо просту конструкцію, легко кріпляться до водопровідних труб. Не виступають у клітках і не потребують миття і дезінфекції (у них завжди чиста проточна вода).
Водопостачання кролеферм включає підйом води з вододжерел і подавання її до споживачів. Витрати води на комплексах упродовж доби нерівномірні. Тому обов’язково потрібно мати резервні ємкості куди вода подається насосними установками. Такими ємкостями служать водонапірні збірно-блочні башти. За їх допомогою здійснюється підйом води і створення необхідного тиску у водопроводі.
Прибирання гною у механізованих кролятниках і його видалення проводиться без затрат ручної праці. Гній що провалився через вічка сітчастої підлоги кліток, по повздовжньому гнойовому каналу, видаляється у поперечний гнойовий канал (ширина 85 см, глибина 75см) в одному з торцевих країв приміщення.
60. Обладнання для утримання кролів у приміщеннях.
61. Породи кролів пухового напрямку продуктивності та їх характеристика.
Ангорська пухова – одна з найпоширеніших порід кролів у країнах Західної Європи. В Україну ангорські кролі завезені з Німеччини у 1927-1928 роках і використовувались при виведені інших порід. Але на даний час їх практично не розводять.
Тулуб ангорів циліндричний, видовжений з широкими глибокими грудьми без підгруддя. Волосяний покрив тонкий, мякий, шовковистий, густий, неоднорідний. Найчастіше ангорські кролі альбіноси і мають біле забарвлення волосяного покриву, але зустрічаються і чорні, голубі, сірі, жовті, шиншилові та ін. Середня ЖМ – 3-3,5 кг, довжина тулуба – 43 см, обхват грудей – 35 см, плодючість – 6-7 кроленят за окріл.
Біла пухова порода виведена у 1957 році шляхом поглинального схрещування місцевих пухових кролів з кролями ангорської породи і розведення помісей «в собі». Кролі-альбіноси з блискучим чисто білим покривом, який на 92-96 % складається з пухових довжиною 5-7 см і 8-14 % тонких остьових довжиною 20 см волосин. Пухова продуктивність дорослих кролів становить 350-500 грам за рік. У самок пуху більше і він тонший ніж у самців.
63. Характеристика породи Новозеландська біла.
Новозеландська біла – кролі мають міцну конституцію, типовий для мясних кролів екстер’єр, тонкий міцний кістяк, ніжну шкіру. Голова невелика з короткими тонкими прямо поставленими вухами. Шия коротка м’ясиста. Тулуб середньої довжини, циліндричний, компактний. Груди глибокі, широкі з невеликим підгруддям.
Новозеландським білим кролям властива висока мясність і скоростиглість, висока інтенсивність росту у перші 2 – 3 місяці життя. Їх, як правило, використовують для бройлерного вирощування як за чистопородного розведення, так і в промисловому схрещуванні.
64.Морфологічна будова волосяного покриву кролів і закономірності линьки. Волосяний покрив, знятий з живих кролів пухових порід, називається пухом. Пух з кролів неоднорідний. Він складається із остьового, перехідного і пухового волосу. Переважне значення має пухове волосся. Кількість якого становить 90-98% від усього волосяного покриву. Пухове волосся тонке (11-19мкм) і має добру пружність. Пух кролів ніжний, гігієнічний, низької теплопровідності і за цим показником переважає козячу і овечу вовну. Він містить мало жиропоту (1.5%) і тому перед використанням його, як правило, не миють. Остьове волосся в 4-5 разів товстіше пухового, тому чим більше у волосяному покриві пухових кролів остьових волосин, тим він грубіший. Зміна волосся у пухових кролів проходить постійно, сезон не впливає на хід линьки. Швидкість росту волосяного покриву – 0,6-0,7 мм за добу. Недоліком пуху є його слабка звивистість, тому вироби з нього менш цінні, ніж з пуху кіз.
Зміна волосяного покриву у кролів має певну закономірність, що необхідно враховувати. У дорослих кролів волосяний покрив змінюється весною (березень, квітень) і восени (вересень, жовтень) і триває 1,5—2 місяці. Линька починається з шиї, основи хвоста, спини, живота, боків і стеген.
65. Породи кролів м’ясного напрямку продуктивності.
Новозеландська біла – спеціалізована порода середніх за розміром кролів-альносів.
Новозеландським білим кролям властива висока м’ясність і скоростиглість, висока інтенсивність росту у перші 2-3 міс життя. Їх, як правило, використовують для бройлерного вирощування як за чистопородного розведення так і в промисловому схрещуванні. Забійний вихід дорослих кролів 58-59 %, а 56-денного молодняку – близько 62 %. Новозеландські білі кролі мають міцну конституцію, типовий для м’ясних кролів екстер’єр, тонкий міцний кістяк, ніжну шкіру. Шия коротка м’ясиста. Тулуб середньої довжини, циліндричний, компактний. Спина широка, м’ясиста з округлою широкою крижово-поперековою частино і округлим крупом. М’язи щільні, добре розвинені, без значних жирових відкладень. Середня жива маса самців 4.5 кг, самок 5 кг.
Каліфорнійська – одна з наймолодших спеціалізованих порід середніх за розміром кролів. Будова тіла така ж, як у новозеландських білих кролів, але вони дещо менші. Конституція кролів міцна, інколи трохи зніжена, кістяк тонкий, легкий, але достатньо міцний. Середня жива маса дорослих самців 4,3 кг, самок – 4,1 кг, довжина тулуба 45-47 см. Обхват грудей 36-37 см. Їх широко використовують для бройлерного вирощування. Забійний вихід 56-60 %, вихід м’якоті – 82-85 %, кісток 13-15%.
Фландр або Бельгійський велетень – одна з найстаріших порід кролів із добрими м’ясними якостями. Кролі мають міцну, інколи грубувату конституцію. Голова велика, тулуб широкий, довгий з округлим м’яситим крупом, груди глибокі, середньої ширин из вираженим підгруддям, кінцівки прямі, товсті, прямо поставлені. Середня жива маса дорослих кролів 6 кг, довжина тулуба 70-75 см.