- •Первіснообщинний лад: характерні риси, стадії розвитку.
- •Розклад первіснообщинного ладу, утворення держави і права, їхні характерні ознаки та соціальне призначення.
- •Утворення державності у Стародавньому Сході. Особливості цього процесу.
- •4. Виникнення Вавілонської держави, її суть, розвиток та падіння
- •5. Суспільний лад Вавілону
- •6. Державний устрій Вавілону.
- •7. Закони царя Хаммурапі.
- •8. Цивільне право Вавілону
- •9. Зобов'язальне право.
- •10. Сімейне і спадкове право за законами Хаммурапі.
- •11. Злочини і покарання в законах Хаммурапі.
- •12. Утворення держави в Єгипті, її розвиток та падіння.
- •13. Суспільний лад Стародавнього Єгипту.
- •14. Державний устрій Стародавнього Єгипту.
- •15. Гомерівська Греція: суспільний устрій, органи управління, виникнення права.
- •16. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея.
- •17. Реформи Солона в Афінах.
- •18. Реформи Клісфена в Афінах. Завершення процесу утворення держави.
- •19. Греко-перські війни. Реформи Ефіальта та Перікла в Афінах.
- •20. Суспільний лад Афінської держави.
- •21. Державний устрій Афін: народні збори.
- •22. Рада 500, геліея, колегія архонтів, ареопаг у Стародавніх Афінах.
- •23. Судові органи в Афінах та судовий процес.
- •24. Виникнення держави у Спарті, її історичний розвиток.
- •25. Суспільний устрій Спарти.
- •26. Державний лад Спарти, його особливості.
- •27. Виникнення Риму. Суспільний лад і органи управління. Жрецькі колегії.
- •28. Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утворення Римської держави.
- •29. Суспільний устрій Риму в період республіки: громадяни ( набуття і втрата громадянства, правовий статус та ін).
- •30. Суспільний устрій Риму в період республіки: негромадяни (латини, перегрини, вільновідпущенники, чужинці).
- •31. Правове становище рабів у Римському суспільстві (джерела рабства, правовий статус рабів, звільнення від рабства).
- •32. Державний устрій республіканського Риму: народні збори (види, компетенція, роль).
- •33. Сенат у Римській державі ( порядок утворення, компетенція та роль у різні періоди розвитку Римської державності).
- •34. Інститут магістратури у Стародавньому Римі: загальна характеристика, види магістратури ( виникнення, основні риси та роль).
- •35. Конкретні види магістратури: верховної (консули, претори, цензори, народні трибуни, диктатор), іншої (курульні едили, квестори).
- •36. Збройні сили Риму в державно-політичній схемі країни. Реформа збройних сил Гая Марія.
- •37. Управління провінціями в Стародавньому Римі.
- •38. Суд і процес в республіканському Римі.
- •39. Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів.
- •40. Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- •41. Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сули, тріумвірати.
- •42. Принципат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- •43. Домінат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- •44. Реформи імператорів Діоклетіана та Константина в Римі.
- •45. Поділ Римської імперії на Західну і Східну. Падіння Західної імперії та її значення.
- •46. Джерела римського права в період республіки, їхня загальна характеристика ( крім діяльності юристів та преторського права).
- •47. Діяльність преторів та римських юристів як джерело права.
- •48. Закони XII таблицьу Римі, їхня характеристика.
- •49. Джерела римського права в період імперії.
- •50. Рецепція римського права в Середньовічній Європі.
- •Виникнення феодальної держави і права: особливості та етепи розвитку
- •Виникнення держави Франків, особливості цього процесу, її розвиток та розпад
- •Суспільний лад Франків. Реформи Карла Мартелла
- •Державний устрій Франків
- •Джерела права у Франків, їхня характеристика
- •«Салічна правда» пам’ятка ранньофеодального права Франків.
- •Імперія Франків за Карла великого. Верденський договір 843 року.
- •Утворення Французької феодальної держави.
- •9. Сеньйоральна монархія у Франції. Королівська влада. Реформи Людовіка IX
- •10. Утворення станово – представницької монархії Франції . Характерині риси.
- •11. Державний устрій Франції в період станово-представницької монархії
- •12. Генеральні штати ( виникнення, структура, компетенція, роль)
- •13. Паризький парламент - верховний суд Франції. Виникнення прокуратури та адвокатури.
- •14. Встановлення абсолютизму в Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої.
- •15. Реформи кардинала а.Ришельє та Людовіка хіv у Франції
- •16. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав.
- •17. Суспільний лад та державний устрій англо-саксонської держави
- •18. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соц–економічній та політичній системі.
- •19. Зміцнення королівської влади в Англії у хі-хіі ст. Реформи Генріха II.
- •20. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •21. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство ( xііі-XIV cт.)
- •22. Виникнення, структура, компетенція англійського парламенту ( XIII-XVII ст.).
- •23. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії ( xііі-XIV cт.).
- •24. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої.
- •25. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV-XVII).
- •26. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI-XVII).
- •27. Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •28. Утворення Німецької феодальної держави. Етапи та особливості її розвитку.
- •29. Виникнення “Священної Римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (X-XIII ст.)
- •30. Виникнення та особливості станово-представницької монархії в Німеччині. Формування та роль суспільних станів.
- •31. Утворення, структура, роль Імперського сейму та імперського камерального суду в Німеччині ( XV-XVII).
- •32. Державний устрій Німеччини в період станово-представницької монархії (XIV-XVI ст).
- •33. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •34. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка ( XIII ст).
- •35.”Золота булла” 1356р. В Німеччині.
- •36. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •37. Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій ( X-XVII).
- •38. Абсолютна монархія в Австрії ( зміни в суспільному ладі та державному устрої). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (xviIст.)
- •39. Утворення Візантійської держави, етапи її розвитку, історична значимість та падіння.
- •40. Суспільний лад Візантії у V-VIII ст.
- •41. Державний устрій Візантії у V-VIII ст.
- •42. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у VIII-XIV cт.
- •43. Джерела права Візантії: кодифікація Юстиніана.
- •44. Утворення Польської держави, її розвиток, суть та падіння ( доба Середньовіччя).
- •45. Вотчинна монархія у Польщі ( X-XIII ст.).
- •46. Утворення, особливості станово-представницької монархії у Польщі, її державний устрій ( XIV-XV ст).
- •47. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій ( XV-xviIст.).
- •48. Польський Вальний сейм і місцеві сеймики: утворення, роль в державі в добу Середньовіччя.
- •49. Магнатська олігархія у Польщі. Чотирирічній сейм. Падіння (поділи) Речі Посполитої.
- •50. Польська Конституція 1791 р. – перша писана діюча конституція в Європі ( прийняття, зміст, оцінка).
- •Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції в Англії XVII ст.
- •Перший етап буржуазної революції в Англії. “Петиція на право” 1628 р., соціально-політичні реформи.
- •“Велика ремонстрація” і “Трьохрічний акт” 1641 р. У Англії.
- •Другий етап революції у Англії (1642-1648). Політичні угруповання. Громадянські війни та їхні наслідки.
- •Проголошення республіки в Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. “Навігаційний акт” 1651р.
- •Республіка у Англії, її державний устрій на підставі “Знаряддя управління” 1653р., її подальший розвиток.
- •Падіння республіки у Англії, реставрація монархії (причини, суть та оцінка).
- •Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму “Habeas Corpus Act” 1679р.
- •“Славна революція” 1688р. У Англії, її суть та оцінка. “Білль про права” 1689р.
- •10. “Акт про престолоспадкування” 1701 р. У Англії.
- •11. Становлення конституційної монархії в Англії в кінці XVII – на початку XVIII ст. Та системи парламентаризму.
- •12. Виборча реформа 1832р. В Англії. Її причини, зміст та оцінка.
- •13. Утворення політичних партій консерваторів та лібералів у Англії (XIX cт.), їх суть, програма та оцінка діяльності.
- •14. Чартистський рух у Англії ( суть, програма, значення та оцінка).
- •15. Виброча реформа 1867р. У Англії (передумови, суть, оцінка).
- •16. Посилення влади уряду у XIX ст. У Англії. Роль парламенту, королівської влади. Місцеві органи адміністрації та самоуправління.
- •17. Акт про парламент 1911 р. У Англії ( передумови прийняття, зміст, оцінка).
- •18. Утворення партії лейбористів у Англії, її суть та політика (XX ст.)
- •19. Основні джерела права Англії після буржуазної революції. Зміни в основих галузях та інститутах права.
- •20. Судова система Англії після буржуазної революції. Судова реформа 1873-1875рр.
- •21. Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •22. Війна американського народу за незалежність від Англії. “Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка).
- •23. “Статті конфедерації” у сша 1781 р.: передумови прийняття, зміст та оцінка.
- •24. Конституція сша 1787 р.: структура, основні положення та оцінка.
- •25. Законодавча влада сша за Конституцією 1787р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція.
- •26. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787р. Президент (порядок обрання та компетенція).
- •27. Судова влада за Конституцією сша( порядок утворення та компетенція).
- •28. Формування центрального державного апарату згідно з Конституцією сша у 1789 р. Закон “Про судоустрій” 1789р.
- •29. Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •30. Політичний та економічний розвиток сша в кінці XVIII – перша половина XIX ст. Проблема рабства.
- •31. Громадянська війна у сша (1861-1865рр.). Законодавство цього періоду.
- •32. Економічні та політичні наслідки Громадянської війни у сша. Другий цикл поправок до Конституції сша.
- •33. “Реконструкція” Півдня після Громадянської війни у сша. Поява та суть “Чорних колдексів”.
- •34. Виникнення у сша реакційно-расистських організацій і процедур після Громадянської війни: Ку-клус-клану, Суду Лінча та ін.
- •35. Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •36. Причини, етапи, значення Великої Французької революції XVIII cт.
- •37. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •38. Перший етап революції у Франції (1789-1792рр.). Конституція 1791р. Проголошення республіки.
- •39. Встановлення якобінської диктатури у Франції. “Декларація прав і людини громадянина” та Конституція 1793р.
- •40. Державний устрій якобінської диктатури у Франції.
- •41. Соціально-економічна та політична діяльність якобінців у Франції. Історичне значення якобінської диктатури.
- •42. Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799рр.
- •43. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій імперії.
- •44. Революція 1848 р. У Франції. Проголошення республіки (другої). Конституція 1848р.
- •45. Третя республіка у Франції (1870-1940рр.). Її державний устрій та політичний режим.
- •47. Утворення Єдиної Німецької імперії 1871р. Конституція 1871р.
- •48. Державний устрій та політичний режим імперії.
- •49. Утворення дуалістичної Австро-Угорської монархії у 1867р. Конституційні закони 1867 р.
- •50. Державний устрій та політичний режим Австро-Угорської монархії ( 1867-1918рр.)
- •1.”Новий курс” президента ф.Д.Рузвельта у сша: економіка і фінанси.
- •2 .”Новий курс” президента ф.Д.Рузвельта у сша: соціальна і політична сфера. Закон Вагнера 1935р.
- •3. Доповнення та зміни до Конституції сша: XVII-XXI поправки ( зміст та оцінка).
- •4. Основні тенденції державно-політичного розвитку сша після Другої світової війни, їхня характеристика.
- •5. Антикомуністичне законодавство періоду “холодної війни” у сша: закон Маккарена-Вуда 1950р., закон Хемфрі-Батлера 1954р. Та ін.
- •6. Соціально-профспілкове законодавство сша періоду “холодної війни”: закон Тафта-Харлі 1947р., закон Лендрама-Гріффіна 1959 р. Та ін.
- •7. Посилення влади Президента сша в роки та після Другої світової війни.
- •8. Роль Конгресу у політичній системі країни після Другої Світової війни.
- •9. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни в xXст.
- •10. Судова система сша в сучасний період.
- •11. Характеристка виборчого права у сша ( історія розвитку, правове регулювання, оцінка).
- •12. Подальший розвиток Конституції сша: XXII-XXVII поправки ( причини прийняття, зміст та оцінка).
- •13 .Партійна система сша на сучасному етапі. Роль партій у політичному житті країни.
- •14. Боротьба за демократизацію виборчого права у сша в 60-ті-70-ті роки. Закони про громадянські та виборчі права 1964-1971 рр.
- •15. Демократизація виборчого права у Великобританії на поч. XX ст.: виборча ртеформа 1918р.
- •16. Основні джерела та характерні риси права в сша в XX-XXI ст.
- •17. Реформи виборчого права у Великобританії 1928, 1949,1969 рр. ( причини, зміст та оцінка).
- •19. Парламент Великобританії у XX ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949р.
- •20. Кабінет Міністрів у Великобританії на сучасному етапі: порядок формування, компетенція, роль у державно-політичній системі країни.
- •21. Основні політичні партії у Великобританії на сучасному етапі.
- •22. Криза Британської колоніальної імперії в XX ст. Вестмінстерський статут 1931 р. Британська співдружність націй.
- •23. Падіння Третьої республіки у Франції. Фашистська окупація . “Держава Віші”.
- •24. Звільнення Франції від фашистської окупації. Боротьба навколо проекту Конституції, її прийняття та оцінка.
- •25. Державний устрій Четвертої республіки у Франції за Конституцією 1946р.
- •26. Політичний режим Четвертої республіки у Франції. Зміни Конституції в 1947-1957 рр.
- •27. Передумови прийняття Конституції Франції 1958 р., її структура, основні принципи.
- •28. Державний устрій Франції за Конституцією 1958р.
- •29. Характеристика державно-політичного устрою та партійної системи п’ятої республіки у Франції ( після 1958р.) . Зміни Конституції.
- •30. Революція 1918-1919 рр. В Німеччині. Проголошення Веймарської республіки. Діяльність уряду ф.Еберта.
- •31. Прийняття, структура, оцінка Веймарської конституції Німеччини 1919 р.
- •32. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1919 р.
- •33. Характеристика Веймарської Республіки в Німеччині. Її державно-політичний розвиток, партійна система, суть та оцінка.
- •34. Виникнення націонал-соціалістичної робітничої (фашистської) в Німеччині. Ії програма та боротьба за владу.
- •35. Прихід до влади фашистської партії в Німеччині. Встановлення партійної диктатури та реакційного політичного режиму.
- •36. Зміни в державному устрої Німеччини в період фашистської диктатури.
- •37. Реакційне законодавство Німеччини в період фашистської диктатури.
- •38. Каральна система фашистської диктатури в Німеччині ( са, сс, сд, гестапо, концтабори, поліція та ін). Падіння фашистської диктетури.
- •39. Переумови створення післявоєнної державності в Німеччині. Потсдамська конференція 1945 р. Окупаційний режим.
- •40. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Прийняття Боннської конституції 1949 р.
- •41. Державний устрій фрн за Конституцією 1949р.
- •42. Характерні риси державно-політичного розвитку фрн ( 1949-1990рр).
- •43. Проголошення та конституційний розвиток Німецької Демократичної Республіки ( 1949-1990 рр).
- •44. Входження ндр до складу фрн. Юридичне оформлення цього процесу, оцінка.
- •45. Виникнення фашистського руху в Італії. Прихід фашистів до влади. Особливості італійського фашизму.
- •46. Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури.
- •47. Проголошення республіки в Італії та прийняття Конституції 1947р.
- •48. Державний устрій Італії за Конституцією 1947р.
- •49. Відновлення незалежності Польської державності у 1918-1919 рр. Конституція 1921р.
- •50. Характерні риси державно-правового розвитку Польщі 1921-1939рр. ( Друга Річ Посполита). Режим “санації”.
13. Паризький парламент - верховний суд Франції. Виникнення прокуратури та адвокатури.
У Франції до сер. ХІІІ ст.. суд здійснювався, в основному, на рівні васалів. Вищою інстанцією був королівський двір., але для того, щоб отримати право захищати там свої інтереси, треба було належати або до вищих васалів корони, або одержавти на це особливий привілей.
Формування єдиної загальнодержавної судової системи почалось із реформ Людовіка ІХ у сер. ХІІІ с. Тоді було створено парламент, який був підпорядкований єдиній державній волі корони. Його офіційним місцеперебуванням став Париж. Спочатку парламент був невіддільним від королівського двору. У його складі домінували світські та духовні васали короля. Проте до XV сь парламент перетворився у самостійний судовий орган. Король перестав особисто бути присутнім на засіданнях парламенту. Його інтереси представляли королівський прокурор і адвокат. Але можливість особистої присутності короля визнавалась як і раніше, а у випадку обвинувачень проти перів Франції, присутність короля вважалась необхідною.
За організацією парламент поділявся на декілька палат:
Велика палата – розглядала тільки скарги на рішення місцевих і нижчих судів;
2) слідча палата – де розслідувались й вирішувались особливо важливі справи королівської юрисдикції (таких палат могло бути і 5);
Касаційна палата – де переглядались рішення нижчих королівських судів;
У 1453 році остаточно дооформилась ще Палата башточки. В ній розслідувались особливо карні та кримінально-політичні справи.
Справи виняткового значення та політико-юридичні справи розглядались загальними зборами парламенту.
Паризький парламент розглядався як основний суд королівства. Поряд із ним вже у ХІІІ с. було визнане подібне значення і за аналогічними установами, які знаходились у провінціях.
Компетенція парламенту була невизначеною і такою, що розповсюджувалась на все королівство. Створення провінційних парламентів територіально обмежило компетенцію Паризького парламенту, але виняткові права останнього залишились поза сумнівом. Як суд першої інстанції парламент судив королівських васалів та знать, яка володіла судовими привілеями. Він виконував і апеляційні функції.
14. Встановлення абсолютизму в Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої.
На початок ХVIст. в основному сформувала абсолютна монархія, яка придбала у Франції найбільш закінчену форму. Старі феодали почали занепадати, а з середньовічного стану городян формувався клас буржуазії. Ці сторони боролись між собою, але не могли взяти верх над іншою і потребувала допомоги королівської влади. Цим скористалась монархія: використовуючи у своїй політиці протистояння між цими двома класами, королівська влада набула форми абсолютної монархії - де верховна влада цілком і повністю зусереджувалася в руках монарха, збільшився апарат примусу, ліквідувались та приходили в повний занепад станово-представницькі установи.
Характерні риси: вся повнота законодавчої, військової та судової влади зосереджувалась в руках спадкового глави держави – короля. Відповідно йому підпорядковувався весь централізований державний механізм: армія, поліція, адміністративно-фінансовий апарат, суд. Відтепер всі французи, включаючи дворян, розглядались, як піддані короля. Основна частина дворянства (залишаючись панівним класом) змирились з таким становищем, і виступила опорою корони. Монарх, в свою чергу, захищав загальнокласові інтереси дворянства, допомагав у придушенні антифеодальної боротьби селянства, виділяв значну частину коштів у країні на утримання дворянства.
З ХVI по першу половину ХVIIст. абсолютна монархія відіграла відносно прогресивну роль. Вона вела боротьбу проти розколу країни. Маючи постійну потребу у нових додаткових засобіх, абсолютизм сприяв росту мануфактур, вводив високі мита на ввезені в країну іноземні товари, вів війни проти іноземних держав-конкурентів у торгівлі, заснував колонії. Податки на торгівлю й промисловість беззупинно зростали , вводилися нові примусові платежі й позики.
Концентрація всієї повноти державної влади в руках монарха призвела до припинення діяльності Генеральних штатів. Значно обмежувались права парламентів.Едикт 1641 р. зобовязав Парижський парламент реєструвати всі нормативні акти короля (нівіть без його присутності). Парламенту заборонялось приймати до розгляду справи, що стосувались уряду і його адмін.апарату. Свіцька влада в особі короля посилила контроль над церквою, король отримав виключне право призначати кандедатів на вищі посади в католицькій церкві.
В цілому ж бюрократичний механізм абсолютизму був надзвичайн оскладним, громіздким, існувала величезна кількість часом непотрібних установ. Апарат включав два види установ: 1)установи, на посади в яких призначалися королем особи, як правило, незнатні, та 2)установи, де посади продавались. Багато органів не мали чітко окресленої компетенції і нерідко дублювали один одного. Усе це сприяло зростанню тяганини, корупції й інших зловживань, які в останнє століття абсолютизму прийняли небачені раніше розміри.
Центральні органи державного управління являли собою обєднання різноманітних установ, створених у різні періоди. До складу Державної ради входили представники вищої предворної аристократії і „дворянства мантії”. Вона фактично перетворювалася у вищий дорадчий орган при королі. Його доповнювали спеціальні ради: рада фінансів, рада депеш (повідомлення з місць) тощо.
Функціонувала і низка інших органів: таємна рада, веденню якої підлягав касаційний перегляд деяких категорій справ, апарат канцлера – почесного представника короля, що головував у його відсутність у радах. Частина цих органів діяла більш-менш постійно, інші - час від часу, або не скликались взагалі. Проте посадові особи цих установ продовжували рахуватись на державній службі й одержували величезну платню. Таким шляхом монархія „підгодовувала” й залучала на свій бік знать.
Органи, створені в часи абсолютизму, очолювалися Генеральним контролером фінансів і чотирма державними секретарями з військових, іноземних, морських справ і справ королівського двору. Компетенція Генерального контролера фінансів була найбільш широкою. Він здійсьнював управління збором і розподілом грошових й інших матеріальних ресурсів королівства, перевіряв діяльність посадових осіб на місцях. У його віданні знаходилася промисловість, торгівля, фінанси, державні роботи (буд-тво портів, доріг і т.п.). Генеральний контролер вважався першим міністром. Він і державні секретарі формально були підвідомчі королівським радам. Але в дійсності - тільки королю. Наради, які король проводив із ними, стали називатися Малою королівською радою. Там вирішувались найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики. Апарат Генерального контролера й державних секретарів нагадував міністерську (відомчу) систему управління. Але повного , чіткого розмежування за галузями управління ще не було.