3. Суспільний лад Франків. Реформи Карла Мартелла

Вже у VI ст. основна маса орних земель стає у франків вільно відчужуваною власністю - «аллодом». Земля починає зосереджуватися у руках невеликої кількості осіб. Бідняк отримував від покровителя, до якого звертався за захистом та допомогою, ділянку землі на умовах безтермінового спадкового тримання. Натомість він був зобов'язаний сплатити за землю і відробляти панщина чи оброком. Ці ж умови поширювалися на нащадків залежного общинника.

Проте покровительства часто шукали і заможні члени суспільства. Земля передавалася «добровільним» актом новому власникові (графу чи монастирю) і поверталася попередньому уже в якості тримання, із зобов'язанням виконувати повинності. У більшості таких випадків, крім підтримки і захисту, тримач до своєї ділянки отримував ще й додатковий наділ. Ділянка у спадковому триманні називалася «прекарій».

За втратою землі йшла втрата особистої свободи. Розпочалося з безнадійних боржників або повністю безземельних, які були готові взяти прекарій на будь-яких умовах. Згодом, цей процес розвинувся, і вже у VIII—IX ст. королі забороняють перехід від одного феодала до іншого. Поширюється правило: «нема землі без сеньйора», а людину без «покровителя» можна пограбувати, убити тощо. Тому вільні люди, з остраху шукають собі сеньйора.

Землевласники-феодали поступово захоплювали судову і адміністративну владу в межах своїх володінь. Для захоплення феодали добивалися від короля особливої грамоти – імунітетної, яка визнавала за ними право на те, що вони захопили. Власник такої грамоти мав право самочинно здійснюти судову і адміністративну владу в межах своїх володінь, а часто і поза ними.

В таких умовах необхідні були зміни, які б зв’язали нову соціальньну структуру франкського суспівльства з політичними інститутами. Таку реформу здійснив Карл Мартелл, який походив з багатого та знатного роду, був майордомом ( прем'єр-міністром при кількох франкських королях у першій половині VIII ст.). Реформа мала важливе значення для закріплення феодальних відносин і дозволила франкам узяти під свій контроль численні германські племена - після неї держава франків була міцнішою за сусідів, а феодальний розвиток суспільства випереджував оточення.

Суть цієї реформи – від імені короля значні земельні ділянки (бенефіції) давались у довічне користування з умовою, що їх володар зобовєязаний до військової служби. У випадку невиконання умови служби земля відбиралась і передавалась іншому.

Наслідки реформи:

1) перебудова військової організації шляхом створення чисельного кінного війська. Влада Мартелла дозволила йому створити якісно нове військо.

2) між монархією та основною масою привелійованого та вільного населення встановлено реальний служило–політичний зв’язок, заснований на ієрархії земельної власності. У церкви і монастирів було відібрано частину земель і роздано воїнам у вигляді бенефіціїв (земля за службу). Була впроваджена ієрархієя: король роздав бенефіції герцогам і графам, ті - баронам, барони – рицарям. Власник бенефіція мусив на першу вимогу свого сюзерена з'являтися для несення військової служби важкоозброєного кіннотника. Увесь обладунок шевальє мав придбати за власний рахунок - доходи з бенефіція. Таким чином, король чи інший феодал ставав сеньйором, а його бенефіціарій – васалом. Сформувалася феодальна драбина сюзеренітету - васалітет. В разі смерті васала його бенефіцій і обов'язки переходили до старшого сина (майорат), у разі відсутності синів - до зятя або іншого власника чоловічої статі, який міг виконувати військовий обов'язок. За відсутності такого спадкоємця бенефіцій передавався новому власнику.

3) Син Карла Мартелла у 751 році скинув короля з династії Меровінгів і був проголошений знаттю королем франків.

Тенденціям децентралізації намагалася протистояти сильна королівська влада. Найближчим оточенням короля стала королівська рада, до якої входили вищі світські чиновники і єпископи. На місцях управління округами здійснювали графи і герцоги. Крім адміністративних і судових функцій, у їх обов'язки входив збір податків, частина яких призначалася для державної скарбниці.