5. Суспільний лад Вавілону

В епоху Хаммурапі суспільство складалось з двох основних верств: вільних і рабів. Вільних людей за своїм соціальним станом поділяли на різні категорії.

1) На вершині соціальної драбини стояли так звані авілум - "людина". Це була рабовласницька і землевласницька світська знать. Вони посідали найвищі пости в центральному, державному апараті, у війську, були царськими намісниками в областях, містах тощо. Особа, життя, здоров'я, честь, сім'я, майно авілум охоронялися дуже суворо.

2) Друга група вільних - мушкену ("дрібний люд"). Вони стояли на нижчому щаблі, ніж авілум. Вони теж були рабовласниками і землевласниками, іноді люди достатньо багаті, але за своїм статусом нижчі від авілум. Їх нерівноправність підтверджували правові акти. Наприклад, винних, якщо потерпілим був авілум, карали суворіше, ніж за скривдженого мушкену. Мушкену, як людина бідніша, платив менше лікареві за лікування, а також дружині при розлученні. Водночас звертає на себе увагу дуже дієвий загалом захист власності мушкену — його майно захищали, за правом, нарівні з майном царським і храмовим.

3) Тамка-ри— банкіри, купці, торговці, лихварі, тобто багаті люди вавилонського суспільства. Вони мали велику вагу в суспільстві, значний вплив на державну політику. Це пояснюється важливістю торгівлі в житті вавилонського суспільства: саме тамка-ри за відсутності у Межиріччі природних ресурсів (каменю, металу, деревини) забезпечували їх постачання. Грішми, які теж карбувалися з довізних дорогоцінних металів, забезпечували банкіри і лихварі.

4) Найвпливовішу і привілейовану групу суспільства становили жерці. Вони володіли величезними багатствами. Їм належали найкращі землі, стада худоби, палаци і храми, зерносховища, скарби, маси рабів, слуг. Вони активно займалися лихварством і торгівлею. Вони отримували на свою користь особливі податки з населення, плату за культові обряди, пожертвування царя, світської знаті, простих людей. Жерці контролювали юстицію і відігравали важливу роль в управлінні. Саме в їхньому середовищі існували, зберігались і розвивались різноманітні наукові знання, які часто використовувались ними на свою користь. Світська знать, на яку найчастіше опиралися царі, намагалася по можливості обмежити всевладдя жерців. Конкурентна боротьба між двома найпривілейованішими верствами тривала довго, зі змінним успіхом.

Основну масу вільного населення Вавилону становили общинники, ремісники, низи міського населення. Сусідська община зберігалась у Вавилоні, незважаючи на утворення класового суспільства та держави. Це одна з характерних особливостей соціально-економічного устрою всього Межиріччя. Общинники спільно володіли землями й рабами, виконували різні повинності й роботи на користь держави та храмів, платили податки. Вони обирали своїє керівництво, яке діяли під контролем державних урядовців. Вони становили основну масу війська — ополчення. Їх працю використовували на публічних роботах. За виконання публічних робіт вони одержували мізерну плату та дуже вбоге харчування. Від тяжкої праці і недоїдання вони часто гинули.

Найнижчу верству населення становили раби - вардум. Джерелами рабства були: військовий полон, народження від рабині, продажа дітей у рабство батьками, віддавання у рабство за злочини, за несплату боргів, купівля рабів у інших країнах. Спочатку рабство було обмежене, мало домашній характер. Потім їхня кількість значно зросла. Разом з перетворенням Вавилону у велику, могутню державу сталися значні зміни суспільному становищі рабів. Експлуатація рабів була малоефективною: відсутність зацікавленості в результатах праці позбавляла їх стимулу до підвищення її продуктивності. Тому в нововавилонську епоху порівняно широко практикується відпуск рабів на оброк. Такі раби визнавались право- та дієздатними. Рабовласникам було вигідно відпускати на оброк рабів: вони не потребують нагляду, дають великі прибутки. До того ж юридично рабовласник у будь-який момент міг позбавити раба волі, забрати в нього все майно. Кількість рабів, відпущених на оброк, була невелика; основна їх маса продовжувала працювати під примусом та доглядом наглядачів