20. Кабінет Міністрів у Великобританії на сучасному етапі: порядок формування, компетенція, роль у державно-політичній системі країни.

У 1979 р. консерватори перемогли на виборах до парламенту і сформували власний кабінет міністрів. Спочатку в його складі переважали аристократи, але дуже швидко «залізна леді» замінила міністрів-лордів людьми з більш скромним родоводом.

Стиль управління нового прем’єра в Англії відразу дістав оцінку «революції місіс Тетчер»: приблизно удвічі було скорочено число засідань кабінету. За перші десять років її правління у відставку подали 25 міністрів, причому далеко не всі з власної волі. Тетчер зробила спробу зупинити хронічну кризу економіки з допомогою монетаризму, скорочення державних витрат, ефективнішого податкообкладання, припинення державного фінансування збиткових підприємств, приватизації раніше націоналізованих галузей промисловості.

«Залізна леді» була переконана, що інфляція становить більшу небезпеку, ніж безробіття, що держава повинна відмовитися від спроб державного регулювання цін і доходів. У перші роки правління «нових торі» безробіття в країні зростало темпами 1,5 тис. чоловік на день, і, врешті, досягнуло 3 млн чол. Були підірвані такі галузі економіки як- сталеливарна, машинобудівна, кораблебудівельна. Ситуація була драматичною. Щоправда, на уряд консерваторів спрацювали три позитивні обставини. Перша – успішно виграний конфлікт з Аргентиною навколо Фолклендських (Мальвінських) островів. Спалах патріотичних настроїв у країні дозволив М. Тетчер виграти вибори і подовжити своє перебування при владі. Друга – віднайдення величезних запасів нафти в Північному морі , що дозволило з імпортера перетворитися на експортера, державні прибутки від нафти сягнули 10 млрд ф. ст. на рік. Третя – незворушність і витримка прем’єра в затяжному конфлікті із страйкуючими шахтарями. Рік боротьби з страйкуючими шахтарями, що принесло навіть людські жертви, завершився перемогою Тетчер. Відтак уряд зумів добитися того, що енергетики, комунальні службовці та інші профспілки відмовилися від страйків як засобів досягнення поставлених цілей. Страйковий рух перестав бути глобальною загрозою для економіки, як тільки профспілки переконалися в безплідності страйків. Вдалося збити інфляцію. Починаючи з 1981 р. темпи економічного росту були вищими, ніж у європейських сусідів

Тетчер не приховувала свого прохолодного ставлення до об’єднання Німеччини, не виключала можливості застосування ядерної зброї у конфлікті з Аргентиною, скептично ставилася до ідеї спільної європейської валюти – ЕКЮ. Доходи середнього англійця, хоч і виросли за роки її правління, усе ж залишалися удвічі меншими, ніж доходи «бундеснімця».

Врешті настав момент, коли Маргарет Тетчер змусили піти у відставку, її наступник Джон Мейджор був компромісною фігурою, яка мала продовжити лінію консерваторів уже без «залізної леді».

У нове, третє тисячоліття Англія входить з новим лейбористським урядом Тоні Блера. Наприкінці 1998 р. лейбористи оприлюднили програму модернізації суспільства. Найбільш сенсаційною стала спроба реорганізувати палату лордів. Сьогодні вона складається з носіїв титулів перів та 500 пожиттєвих членів. Після реформи в палаті лордів мають залишитися лише призначені члени, місце у спадок передаватися уже не буде. Виконали лейбористи й іншу передвиборну обіцянку – скликати представницькі законодавчі органи Шотландії та Уельсу. У відання цих органів народного представництва передаються питання судочинства, освіти, охорони здоров’я та збору податків, хоча загальне визначення напрямів економічної, військової та зовнішньої політики залишається прерогативою парламенту, який засідає у Вест-мінстері.