
- •Первіснообщинний лад: характерні риси, стадії розвитку.
- •Розклад первіснообщинного ладу, утворення держави і права, їхні характерні ознаки та соціальне призначення.
- •Утворення державності у Стародавньому Сході. Особливості цього процесу.
- •4. Виникнення Вавілонської держави, її суть, розвиток та падіння
- •5. Суспільний лад Вавілону
- •6. Державний устрій Вавілону.
- •7. Закони царя Хаммурапі.
- •8. Цивільне право Вавілону
- •9. Зобов'язальне право.
- •10. Сімейне і спадкове право за законами Хаммурапі.
- •11. Злочини і покарання в законах Хаммурапі.
- •12. Утворення держави в Єгипті, її розвиток та падіння.
- •13. Суспільний лад Стародавнього Єгипту.
- •14. Державний устрій Стародавнього Єгипту.
- •15. Гомерівська Греція: суспільний устрій, органи управління, виникнення права.
- •16. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея.
- •17. Реформи Солона в Афінах.
- •18. Реформи Клісфена в Афінах. Завершення процесу утворення держави.
- •19. Греко-перські війни. Реформи Ефіальта та Перікла в Афінах.
- •20. Суспільний лад Афінської держави.
- •21. Державний устрій Афін: народні збори.
- •22. Рада 500, геліея, колегія архонтів, ареопаг у Стародавніх Афінах.
- •23. Судові органи в Афінах та судовий процес.
- •24. Виникнення держави у Спарті, її історичний розвиток.
- •25. Суспільний устрій Спарти.
- •26. Державний лад Спарти, його особливості.
- •27. Виникнення Риму. Суспільний лад і органи управління. Жрецькі колегії.
- •28. Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утворення Римської держави.
- •29. Суспільний устрій Риму в період республіки: громадяни ( набуття і втрата громадянства, правовий статус та ін).
- •30. Суспільний устрій Риму в період республіки: негромадяни (латини, перегрини, вільновідпущенники, чужинці).
- •31. Правове становище рабів у Римському суспільстві (джерела рабства, правовий статус рабів, звільнення від рабства).
- •32. Державний устрій республіканського Риму: народні збори (види, компетенція, роль).
- •33. Сенат у Римській державі ( порядок утворення, компетенція та роль у різні періоди розвитку Римської державності).
- •34. Інститут магістратури у Стародавньому Римі: загальна характеристика, види магістратури ( виникнення, основні риси та роль).
- •35. Конкретні види магістратури: верховної (консули, претори, цензори, народні трибуни, диктатор), іншої (курульні едили, квестори).
- •36. Збройні сили Риму в державно-політичній схемі країни. Реформа збройних сил Гая Марія.
- •37. Управління провінціями в Стародавньому Римі.
- •38. Суд і процес в республіканському Римі.
- •39. Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів.
- •40. Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- •41. Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сули, тріумвірати.
- •42. Принципат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- •43. Домінат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- •44. Реформи імператорів Діоклетіана та Константина в Римі.
- •45. Поділ Римської імперії на Західну і Східну. Падіння Західної імперії та її значення.
- •46. Джерела римського права в період республіки, їхня загальна характеристика ( крім діяльності юристів та преторського права).
- •47. Діяльність преторів та римських юристів як джерело права.
- •48. Закони XII таблицьу Римі, їхня характеристика.
- •49. Джерела римського права в період імперії.
- •50. Рецепція римського права в Середньовічній Європі.
- •Виникнення феодальної держави і права: особливості та етепи розвитку
- •Виникнення держави Франків, особливості цього процесу, її розвиток та розпад
- •Суспільний лад Франків. Реформи Карла Мартелла
- •Державний устрій Франків
- •Джерела права у Франків, їхня характеристика
- •«Салічна правда» пам’ятка ранньофеодального права Франків.
- •Імперія Франків за Карла великого. Верденський договір 843 року.
- •Утворення Французької феодальної держави.
- •9. Сеньйоральна монархія у Франції. Королівська влада. Реформи Людовіка IX
- •10. Утворення станово – представницької монархії Франції . Характерині риси.
- •11. Державний устрій Франції в період станово-представницької монархії
- •12. Генеральні штати ( виникнення, структура, компетенція, роль)
- •13. Паризький парламент - верховний суд Франції. Виникнення прокуратури та адвокатури.
- •14. Встановлення абсолютизму в Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої.
- •15. Реформи кардинала а.Ришельє та Людовіка хіv у Франції
- •16. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав.
- •17. Суспільний лад та державний устрій англо-саксонської держави
- •18. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соц–економічній та політичній системі.
- •19. Зміцнення королівської влади в Англії у хі-хіі ст. Реформи Генріха II.
- •20. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •21. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство ( xііі-XIV cт.)
- •22. Виникнення, структура, компетенція англійського парламенту ( XIII-XVII ст.).
- •23. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії ( xііі-XIV cт.).
- •24. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої.
- •25. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV-XVII).
- •26. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI-XVII).
- •27. Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •28. Утворення Німецької феодальної держави. Етапи та особливості її розвитку.
- •29. Виникнення “Священної Римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (X-XIII ст.)
- •30. Виникнення та особливості станово-представницької монархії в Німеччині. Формування та роль суспільних станів.
- •31. Утворення, структура, роль Імперського сейму та імперського камерального суду в Німеччині ( XV-XVII).
- •32. Державний устрій Німеччини в період станово-представницької монархії (XIV-XVI ст).
- •33. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •34. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка ( XIII ст).
- •35.”Золота булла” 1356р. В Німеччині.
- •36. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •37. Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій ( X-XVII).
- •38. Абсолютна монархія в Австрії ( зміни в суспільному ладі та державному устрої). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (xviIст.)
- •39. Утворення Візантійської держави, етапи її розвитку, історична значимість та падіння.
- •40. Суспільний лад Візантії у V-VIII ст.
- •41. Державний устрій Візантії у V-VIII ст.
- •42. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у VIII-XIV cт.
- •43. Джерела права Візантії: кодифікація Юстиніана.
- •44. Утворення Польської держави, її розвиток, суть та падіння ( доба Середньовіччя).
- •45. Вотчинна монархія у Польщі ( X-XIII ст.).
- •46. Утворення, особливості станово-представницької монархії у Польщі, її державний устрій ( XIV-XV ст).
- •47. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій ( XV-xviIст.).
- •48. Польський Вальний сейм і місцеві сеймики: утворення, роль в державі в добу Середньовіччя.
- •49. Магнатська олігархія у Польщі. Чотирирічній сейм. Падіння (поділи) Речі Посполитої.
- •50. Польська Конституція 1791 р. – перша писана діюча конституція в Європі ( прийняття, зміст, оцінка).
- •Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції в Англії XVII ст.
- •Перший етап буржуазної революції в Англії. “Петиція на право” 1628 р., соціально-політичні реформи.
- •“Велика ремонстрація” і “Трьохрічний акт” 1641 р. У Англії.
- •Другий етап революції у Англії (1642-1648). Політичні угруповання. Громадянські війни та їхні наслідки.
- •Проголошення республіки в Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. “Навігаційний акт” 1651р.
- •Республіка у Англії, її державний устрій на підставі “Знаряддя управління” 1653р., її подальший розвиток.
- •Падіння республіки у Англії, реставрація монархії (причини, суть та оцінка).
- •Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму “Habeas Corpus Act” 1679р.
- •“Славна революція” 1688р. У Англії, її суть та оцінка. “Білль про права” 1689р.
- •10. “Акт про престолоспадкування” 1701 р. У Англії.
- •11. Становлення конституційної монархії в Англії в кінці XVII – на початку XVIII ст. Та системи парламентаризму.
- •12. Виборча реформа 1832р. В Англії. Її причини, зміст та оцінка.
- •13. Утворення політичних партій консерваторів та лібералів у Англії (XIX cт.), їх суть, програма та оцінка діяльності.
- •14. Чартистський рух у Англії ( суть, програма, значення та оцінка).
- •15. Виброча реформа 1867р. У Англії (передумови, суть, оцінка).
- •16. Посилення влади уряду у XIX ст. У Англії. Роль парламенту, королівської влади. Місцеві органи адміністрації та самоуправління.
- •17. Акт про парламент 1911 р. У Англії ( передумови прийняття, зміст, оцінка).
- •18. Утворення партії лейбористів у Англії, її суть та політика (XX ст.)
- •19. Основні джерела права Англії після буржуазної революції. Зміни в основих галузях та інститутах права.
- •20. Судова система Англії після буржуазної революції. Судова реформа 1873-1875рр.
- •21. Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •22. Війна американського народу за незалежність від Англії. “Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка).
- •23. “Статті конфедерації” у сша 1781 р.: передумови прийняття, зміст та оцінка.
- •24. Конституція сша 1787 р.: структура, основні положення та оцінка.
- •25. Законодавча влада сша за Конституцією 1787р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція.
- •26. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787р. Президент (порядок обрання та компетенція).
- •27. Судова влада за Конституцією сша( порядок утворення та компетенція).
- •28. Формування центрального державного апарату згідно з Конституцією сша у 1789 р. Закон “Про судоустрій” 1789р.
- •29. Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •30. Політичний та економічний розвиток сша в кінці XVIII – перша половина XIX ст. Проблема рабства.
- •31. Громадянська війна у сша (1861-1865рр.). Законодавство цього періоду.
- •32. Економічні та політичні наслідки Громадянської війни у сша. Другий цикл поправок до Конституції сша.
- •33. “Реконструкція” Півдня після Громадянської війни у сша. Поява та суть “Чорних колдексів”.
- •34. Виникнення у сша реакційно-расистських організацій і процедур після Громадянської війни: Ку-клус-клану, Суду Лінча та ін.
- •35. Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •36. Причини, етапи, значення Великої Французької революції XVIII cт.
- •37. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •38. Перший етап революції у Франції (1789-1792рр.). Конституція 1791р. Проголошення республіки.
- •39. Встановлення якобінської диктатури у Франції. “Декларація прав і людини громадянина” та Конституція 1793р.
- •40. Державний устрій якобінської диктатури у Франції.
- •41. Соціально-економічна та політична діяльність якобінців у Франції. Історичне значення якобінської диктатури.
- •42. Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799рр.
- •43. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій імперії.
- •44. Революція 1848 р. У Франції. Проголошення республіки (другої). Конституція 1848р.
- •45. Третя республіка у Франції (1870-1940рр.). Її державний устрій та політичний режим.
- •47. Утворення Єдиної Німецької імперії 1871р. Конституція 1871р.
- •48. Державний устрій та політичний режим імперії.
- •49. Утворення дуалістичної Австро-Угорської монархії у 1867р. Конституційні закони 1867 р.
- •50. Державний устрій та політичний режим Австро-Угорської монархії ( 1867-1918рр.)
- •1.”Новий курс” президента ф.Д.Рузвельта у сша: економіка і фінанси.
- •2 .”Новий курс” президента ф.Д.Рузвельта у сша: соціальна і політична сфера. Закон Вагнера 1935р.
- •3. Доповнення та зміни до Конституції сша: XVII-XXI поправки ( зміст та оцінка).
- •4. Основні тенденції державно-політичного розвитку сша після Другої світової війни, їхня характеристика.
- •5. Антикомуністичне законодавство періоду “холодної війни” у сша: закон Маккарена-Вуда 1950р., закон Хемфрі-Батлера 1954р. Та ін.
- •6. Соціально-профспілкове законодавство сша періоду “холодної війни”: закон Тафта-Харлі 1947р., закон Лендрама-Гріффіна 1959 р. Та ін.
- •7. Посилення влади Президента сша в роки та після Другої світової війни.
- •8. Роль Конгресу у політичній системі країни після Другої Світової війни.
- •9. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни в xXст.
- •10. Судова система сша в сучасний період.
- •11. Характеристка виборчого права у сша ( історія розвитку, правове регулювання, оцінка).
- •12. Подальший розвиток Конституції сша: XXII-XXVII поправки ( причини прийняття, зміст та оцінка).
- •13 .Партійна система сша на сучасному етапі. Роль партій у політичному житті країни.
- •14. Боротьба за демократизацію виборчого права у сша в 60-ті-70-ті роки. Закони про громадянські та виборчі права 1964-1971 рр.
- •15. Демократизація виборчого права у Великобританії на поч. XX ст.: виборча ртеформа 1918р.
- •16. Основні джерела та характерні риси права в сша в XX-XXI ст.
- •17. Реформи виборчого права у Великобританії 1928, 1949,1969 рр. ( причини, зміст та оцінка).
- •19. Парламент Великобританії у XX ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949р.
- •20. Кабінет Міністрів у Великобританії на сучасному етапі: порядок формування, компетенція, роль у державно-політичній системі країни.
- •21. Основні політичні партії у Великобританії на сучасному етапі.
- •22. Криза Британської колоніальної імперії в XX ст. Вестмінстерський статут 1931 р. Британська співдружність націй.
- •23. Падіння Третьої республіки у Франції. Фашистська окупація . “Держава Віші”.
- •24. Звільнення Франції від фашистської окупації. Боротьба навколо проекту Конституції, її прийняття та оцінка.
- •25. Державний устрій Четвертої республіки у Франції за Конституцією 1946р.
- •26. Політичний режим Четвертої республіки у Франції. Зміни Конституції в 1947-1957 рр.
- •27. Передумови прийняття Конституції Франції 1958 р., її структура, основні принципи.
- •28. Державний устрій Франції за Конституцією 1958р.
- •29. Характеристика державно-політичного устрою та партійної системи п’ятої республіки у Франції ( після 1958р.) . Зміни Конституції.
- •30. Революція 1918-1919 рр. В Німеччині. Проголошення Веймарської республіки. Діяльність уряду ф.Еберта.
- •31. Прийняття, структура, оцінка Веймарської конституції Німеччини 1919 р.
- •32. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1919 р.
- •33. Характеристика Веймарської Республіки в Німеччині. Її державно-політичний розвиток, партійна система, суть та оцінка.
- •34. Виникнення націонал-соціалістичної робітничої (фашистської) в Німеччині. Ії програма та боротьба за владу.
- •35. Прихід до влади фашистської партії в Німеччині. Встановлення партійної диктатури та реакційного політичного режиму.
- •36. Зміни в державному устрої Німеччини в період фашистської диктатури.
- •37. Реакційне законодавство Німеччини в період фашистської диктатури.
- •38. Каральна система фашистської диктатури в Німеччині ( са, сс, сд, гестапо, концтабори, поліція та ін). Падіння фашистської диктетури.
- •39. Переумови створення післявоєнної державності в Німеччині. Потсдамська конференція 1945 р. Окупаційний режим.
- •40. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Прийняття Боннської конституції 1949 р.
- •41. Державний устрій фрн за Конституцією 1949р.
- •42. Характерні риси державно-політичного розвитку фрн ( 1949-1990рр).
- •43. Проголошення та конституційний розвиток Німецької Демократичної Республіки ( 1949-1990 рр).
- •44. Входження ндр до складу фрн. Юридичне оформлення цього процесу, оцінка.
- •45. Виникнення фашистського руху в Італії. Прихід фашистів до влади. Особливості італійського фашизму.
- •46. Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури.
- •47. Проголошення республіки в Італії та прийняття Конституції 1947р.
- •48. Державний устрій Італії за Конституцією 1947р.
- •49. Відновлення незалежності Польської державності у 1918-1919 рр. Конституція 1921р.
- •50. Характерні риси державно-правового розвитку Польщі 1921-1939рр. ( Друга Річ Посполита). Режим “санації”.
45. Третя республіка у Франції (1870-1940рр.). Її державний устрій та політичний режим.
Хоча офіційно ще 4 вересня 1870 р. була проголошена республіка, питання про форму державної влади залишалося відкритим. У Національних зборах більшість депутатів становили монархісти. Президентом Третьої республіки в кінці серпня 1871 р. був проголошений Тьєр. В травні 1873 р. Тьєр пішов у відставку, а президентом більшістю Національних зборів на термін 7 років було обрано бонапартиста Мак-Магона. Після тривалих дискусій більшістю в один голос Національні збори прийняли в 1875 р. закон, який закріплював буржуазно-парламентарну республіку.
Того ж року була прийнята Конституція, яка складалася з трьох органічно пов'язаних між собою законів. Законодавча влада належала двопалатним Національним зборам. До їх компетенції належало прийняття законів, обрання президента, контроль за діяльністю уряду. Палата депутатів обиралася терміном на 4 роки. Були позбавлені виборчих прав жінки, військовослужбовці, особи без цензу осідлості (6 місяців) та населення колоній.
Закони приймалися методом човника - передачі від нижньої палати до верхньої і навпаки, аж до повного узгодження усіх положень документа обома палатами. Президент, що обирався Національними зборами, був наділений широким колом повноважень. Він отримав право розпуску (за згодою Сенату) палати депутатів, право укладення договорів з іноземними державами, включаючи таємні, право призначення міністрів, дипломатів і вищого командного складу армії. Йому підпорядковувалася армія, поліція та інші владні структури. Мав президент і право помилування та амністії. Разом з тим акти президента потребували підпису відповідного міністра (контра-сигнатури), він не мав права без згоди парламенту оголошувати війну. За своєю суттю створений державний лад був компромісом між монархією та республікою.
У 1884 р. було проведено закон, який забороняв навіть ставити на голосування питання про скасування республіканської форми правління.
Після 1889 р. президенти Третьої республіки були позбавлені реального впливу. До уряду відійшло командування армією, розпуск парламенту став неможливим, президент більше не мав права відхилювати законопроекти. Ослаблення президентської влади означало посилення позицій Національних зборів. Саме у їхні руки переходить контроль над урядом. У випадку парламентського вотуму недовір'я уряд був вимушений подавати у відставку.
Багатопартійний парламент у поєднанні з відповідальним урядом породжував ще один цікавий феномен Третьої республіки. Для того, щоб сформувати уряд, вимагалося об'єднання у коаліцію кількох партій. Найменша незгода вела до розпаду коаліційної більшості і відповідно - до відставки уряду.
Суспільно-політичний розвиток Третьої республіки напередодні Першої світової війни загалом закономірно характеризувався боротьбою двох тенденцій - демократичної і реакційної. До проявів першої віднесемо амністію учасникам Комуни , проголошення свободи друку, відновлення свободи зібрань , закон про свободу асоціацій, який дозволяв діяльність професійних спілок під наглядом поліції. У 1900 р. тривалість робочого дня була визначена у 10 годин, а в 1906 р. законом було введено щотижневий день відпочинку. Ще на поч. 80-х років школи вилучалися з-під нагляду церкви, а повне відокремлення церкви від держави відбулося у 1905 р. Надання громадянських свобод інколи обставлялося застереженнями, які применшували значення цих актів. Так, наприклад, декларована у 1881 р. свобода зібрань обмежувалася вимогою їх проведення виключно у закритих приміщеннях, про такі зібрання потрібно було завчасно повідомляти поліцію.
Проявами реакційної тенденції у законодавчій практиці можна вважати т. зв. «злодійський закон» 1894 р., за яким навіть пропаганда анархізму каралася роботами у Кайєнні, а також чистку судового апарату 1883 р. за політичною ознакою тощо.