2. Соціально-економічні наслідки безробіття.

Вплив безробіття на економіку не варто оцінювати тільки як негативний. Безробіття виконує конструктивні та деструктивні функції (рис. 16.4).

Конструктивний вплив безробіття на економіку

Деструктивний вплив безробіття на економіку

Стимулювання ефективної зайня­тості та конкуренції на ринку праці. Пристосування найманих пра­цівників до вимог ринку праці. Забезпечення мобільності ресур­сів у часі та просторі. Резервування частини трудових ресурсів у різні періоди еконо­мічної кон'юнктури в одних сег­ментах для можливості викорис­тання їх в інших. Вільне волевиявлення найманого працівника щодо перерви в еко­номічній діяльності з метою змі­ни роботи та ін. Стихійне регулювання попиту і пропозиції праці в територіаль­ному, галузевому, професійному та кваліфікаційному аспектах

Кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над природним зменшує обсяг ВВП на 2,5 % (закон Оукена) Зменшення рівня доходів та добробуту в суспільстві. Посилення тиску на держав­ний бюджет. Посилення негативних психо­логічних тенденцій у суспіль­стві. Порушення суспільного спо­кою тощо

Вплив безробіття на обсяг річного національного виробни­цтва дослідив американський учений Артур Оукен. Він виявив математично зв'язок між перевищенням фактичного рівня безробіття над природним і втратами ВВП

Із сказаного вище можемо зробити висновок, що економіка, яка працює в умовах природного рівня безробіття, зазнає пере­важно конструктивного впливу, а рівень безробіття, що переви­щує природний, чинить переважно згубний вплив на економіку.

3. Сутність і причини виникнення інфляції.

Інфляція — це одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, що негативно впли­ває на всі сторони життя суспільства.

Є різні погляди на природу і причини інфляції, але перева­жають два напрями: перший розглядає інфляцію як суто гро­шове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу; другий — як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед між виробниц­твом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.

Інфляція зовні виглядає як знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується зростанням цін на товари та послуги.

Проте це лише форма прояву, а не глибинна сутність і при­чина інфляції. Звичайно інфляція має свій зовнішній прояв у підвищенні цін. Але не кожне підвищення цін служить показ­ником інфляції. Ціни можуть підвищуватися в результаті по­ліпшення якості продукції, погіршення умов видобутку палив­но-сировинних ресурсів, змінюватися під впливом циклічних і сезонних коливань виробництва, стихійних лих і т. ін. Але це будуть, як правило, не інфляційні, а певною мірою природні пе­ріодичні зміни цін на окремі товари і послуги.

Причини інфляції

Насправді ж інфляція є результатом порушення економіч­ної рівноваги, яка зумовлена комплексом внутрішніх і зовніш­ніх причин

Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

1. порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і про­позицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;

2. значне зростання дефіциту державного бюджету і держав­ного боргу, зумовлених непродуктивними державними витра­тами;

3. надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;

4. мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;

5. збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

6. випередження темпів зростання заробітної плати порівня­но з темпами зростання продуктивності праці.

Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням інтер­націоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових рин­ках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансо­вою та ін.).

Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспро­порціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.