2. За кратністю обробки технологічні процеси поділяють на циклічні (кругові), із розімкненим ланцюгом (відкриті) і комбіновані.

Процеси із замкненою технологічною схемою характеризуються тим, що сировина яка не прореагувала разом із порцією свіже сировини повертається на початок процесу. Таким чином, частин, І сировин й циркулює в замкненому циклі. Такі процеси є основою для створення безвідхідних і енергозберігаючих технологій. Прикладок таких процесів є синтез аміаку, одержання поліетилену високого тиску.Процеси із розімкненот технологічною схемою — процесі одноразової обробки сировини. Прикладом таких процесів є одержанні сірчаної кислоти контактним способом, виробництво сталі.

При комбінованій (змішаній) схемі одна із реагуючих речовин (абс допоміжні матеріали) може циркулювати (одержання сірчаної кислоті нітрозним способом).

3. За рухом сировини і теплових потоків технологічні процеси г паралельнотсчійними, протитсчійними (зустрічними), перехресними,

Паралельнотечійні процеси — сировина і теплові потоки рухаються в одному напрямі. Цс може мати місце при висушуванні матеріалів теплообмінні та ін.

Протитечійні процеси — сировина і теплові потоки рухаються назустріч один одному. При такому русі швидкість реакцій більша, реагуючі речовини повніше взаємодіють. Металургія чавуну, одержання кислот, мінеральних добрив —- приклади нротитечпіних процесів.

Перехресні процеси — це коли сировина і теплові потоки рухаються один до одного під кутом. Такі процеси мають широке використання (виробництво сірчистого газу, мідного концентрату, випалювання вапняку тощо).

4. За агрегатним станом технологічні процеси поділяють на гомогенні і гетерогенні.

Гомогенними називають процеси, коли реагуючі речовини перебувають в одному агрегатному. стані, їх ще називають однорідними. Прикладом такого процесу є синтез аміаку, горіння ацетилену в суміші з киснем та ін,

Гетерогенними (неоднорідними) є такі процеси, коли реагуючі речовини перебувають у різних агрегатних станах: газ — рідина; газ — тверда речовина; газ — рідина — тверда речовина. Наприклад, горіння коксу, випалювання сірчаного колчедану, одержання кислоти та ін.

5. За тепловим ефектом технологічні процеси є екзотермічні та ендотермічні.

Екзотермічні процеси — такі процеси при яких виділяється теплота. Наприклад, горіння палива, реакції окислення, відновлення та ін. Теплота, що виділяється під час екзотермічних реакцій, може бути використана для підтримування режимів роботи і це сприяє зменшенню витрат палива (металургія сталі), її можна використати для побутових потреб. А іноді при екзотермічних реакціях печі, апарати потрібно охолоджувати. Це потребує лишніх затрат.

Ендотермічні процеси — це процеси, що протікають з поглинанням теплоти (нагрів води і її перетворення в пару, деякі реакції відновлення, окислення, випалювання вапняку та ін.). В багатьох технологічних процесах мають місце і екзотермічні і ендотермічні реакції. Це сприяє створенню оптимального температурного режиму в апаратах (печах).

6. За умовами впливу на процес євисокотемпературні, низькотемпературні, каталітичні, вакуумні, електрофізичні, електрохімічні, при низькому тиску та інші процеси.

Критерії високих технологій(вт),технологічні системи вт

У сучасних енциклопедичних словниках також немає єдиного тлумачення поняття «висока технологія». Ми пропонуємо власне трактування. Отже, висока технологія — це систематизовані передові знання, що використовуються для випуску продукції чи створення технологічного процесу, які є принципово новими (тими, що не мають аналогів) або новими в певній сфері світових знань, застосування яких дозволить зайняти монопольне положення або поліпшити конкурентні позиції на міжнародному ринку тих компаній, які їх реалізують чи застосовують.

ХТО РАХУЄ — ТОЙ ЗНАЄ, ХТО ЗНАЄ — ТОЙ ВОЛОДІЄ

Зазвичай для оцінки високих технологій застосовують секторальний (технологічність секторів) і продуктовий (технологічність окремих продуктів) критерії.

Щоб упорядкувати розбіжності між високотехнологічними секторами і товарами та між секторами, де готують високі технології, і секторами, що їх споживають, необхідно враховувати два фактори:

- який може бути легко квантифікований;

- неможливо визначити основний капітал досліджень і розробок. Замість цього слід вимірювати саме витрати на їх проведення.

Базуючись на цих принципах, шляхом співвідношення витрат на дослідження та розробки до загального обсягу виробництва фахівці Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) класифікують обробну промисловість за чотирма категоріями технологічної інтенсивності:

- високотехнологічна (high-technology);

- високотехнологічна середнього рівня (medium-high-technology);

- технологічна (medium-low-technology);

- низькотехнологічна (low-technology).

До першої категорії належать літальні апарати та космічні кораблі; фармацевтичні вироби, офісні обчислювальні машини, комунікаційне, медичне обладнання та оптичні інструменти. До другої — електричні машини та апарати, автомашини, автопричепи та напівпричепи, хімікати, машини та устаткування.

Продуктовий критерій відрізняється від секторального як мінімум за трьома параметрами:

- якщо певний сектор в одній країні може бути високотехнологічним, а в іншій – високотехнологічним середнього рівня, то окремий продукт має лише одну характеристику в усіх державах;

- продуктовий критерій враховує деякі продукти, що могли не потрапити до списку високотехнологічних секторів;

- у даному критерії відсутній розподіл на високі, середні, низькі технології. Усі продукти перебувають в загальному списку, який можна згрупувати за різними ознаками.

Концепція високотехнологічної продукції розглядається у двох аспектах:

- оцінка частки витрат на дослідження і розробки у створеній доданій вартості (чи частка вироблених високотехнологічних товарів у загальному обсязі виробництва);

- технологічність використовуваних напівфабрикатів та устаткування.

Для міжнародної гармонізації статистичного обліку торгівлі продуктами високих технологій країнами ОЕСР визначено Перелік високотехнологічних продуктів за кодами Стандартного міжнародного торгового класифікатора (Standard International Trade Classification Rev. 3 — SITC). Він містить дев’ять категорій товарів. Його використання у статистиці дозволяє оцінити масштаби міжнародної торгівлі високотехнологічними товарами та виявити спеціалізацію країн у певних секторах, визначити якісні аспекти зовнішньої торгівлі та конкурентоспроможність країни.

МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО

З метою створення в Україні аналогічного документа фахівцями відділу проблем зовнішньоекономічної діяльності Державного інституту комплексних техніко-економічних досліджень (ДІКТЕД) Міністерства промислової політики України було докладно проаналізовано рекомендації ОЕСР щодо класифікації високотехнологічних продуктів, ідентифіковано близько 200 номенклатурних позицій в Українському класифікаторі товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що відносяться до дев’яти груп хай-тековських товарів.

1. Повітряні літальні апарати та космічні кораблі (окремі товари груп 84, 88, 90 УКТ ЗЕД). Літальні апарати (вертольоти, літаки); космiчнi лiтальнi апарати (у тому числі супутники) та їх ракетоносії i суборбiтальнi апарати; частини літальних апаратів, двигуни турбореактивнi, турбогвинтові; компаси; навiгацiйнi iнструменти та апаратура тощо.

2. Комп’ютерна та офісна техніка (окремі товари груп 84, 90 УКТ ЗЕД). Пристрої для обробки текстів, друкарські машинки, апаратура фотокопіювальна, апаратура фотокопіювальна електростатична, комп’ютери, машини обчислювальні, запам’ятовувальні пристрої та частини до них тощо.

3. Електроніка та техніка зв’язку (окремі товари групи 85 УКТ ЗЕД). Апаратура для відеозапису або відтворення відеозаписів, телекомунікаційне обладнання, передавачі для радіотелефонного, радіотелеграфного, телевізійного зв’язку, кабелі волоконно-оптичні, діоди, транзистори та аналогічні напівпровідникові пристрої, схеми інтегровані електронні та електронні мікромодулі тощо.

4. Фармацевтичні вироби (окремі товари груп 29, 30 УКТ ЗЕД). Антибіотики, гормони природні або отримані в результаті синтезу; їх похідні, що використовуються головним чином як гормони; інші стероїди, що використовуються головним чином як гормони, глікозиди, природні або отримані шляхом синтезу; вакцини, лікарські засоби, що містять пеніциліни або їх похідні, які мають структуру пеніцилінової кислоти, лікарські засоби, що містять інші антибіотики для терапевтичного або профілактичного застосування тощо.

5. Наукові прилади (окремі товари групи 90 УКТ ЗЕД). Апарати електродіагностики та радіологічні апарати, пристрої на рідких кристалах; прилади геодезичні, топографічні, океанографічні, гідрологічні, метеорологічні; прилади та апаратура для вимірювання або контролю витрат, рівня, тиску чи інших змінних характеристик рідин або газів; прилади та апаратура для фізичних або хімічних аналізів тощо.

6. Електричнi машини i устаткування та їх частини (окремі товари групи 85 УКТ ЗЕД). Конденсатори електричнi постiйнi, змiннi або пiдстроювальнi; електричне освiтлювальне або сигналiзацiйне обладнання, склоочищувачi, антиобмерзлювачi та протизапiтнювачi, якi використовуються в автомобілях; прилади звукової сигналізації, прискорювачi частинок тощо.

7. Хімічна продукція (окремі товари груп 28, 32, 38 УКТ ЗЕД). Радіоактивні елементи та радіоактивні ізотопи та їх сполуки; ізотопи, їх органічні або неорганічні сполуки; органічні синтетичні барвники; інсектициди, родентициди, інші засоби, що запобігають проростанню паростків, регулятори росту рослин, дезинфікуючі речовини тощо.

8. Неелектрична техніка (окремі товари груп 54, 84, 85 УКТ ЗЕД). Турбіни газові, реактори ядерні; обладнання та пристрої для розділення ізотопів та їх частин; верстати для обробки різних матеріалів за допомогою лазерного або іншого світлового чи фотонного пучка, ультразвукових, електророзрядних, електрохімічних, електронно-променевих, іонно-променевих або плазмодугових процесів; верстати токарні горизонтальні з числовим програмним управлінням; верстати для свердління з числовим програмним управлінням тощо.

9. Озброєння (окремі товари груп 87, 93 УКТ ЗЕД). Броньовані транспортні засоби, бомби, торпеди, міни, ракети; невоєнне озброєння; частини бомб, торпед, мін, ракет та невоєнного озброєння тощо.

Перелік дозволив сформувати базу даних щодо українського експорту-імпорту високотехнологічних товарів (за винятком категорії «Озброєння» через відсутність інформації) із зазначенням вартості та кількості кожної одиниці, оцінити загальний обсяг, динаміку та структуру зовнішньої торгівлі високотехнологічними товарами, зробити порівняльний аналіз з країнами ОЕСР.

Отже, у 2005 р. вітчизняний імпорт в Україну високотехнологічних товарів становив 2 341,36 млн. дол., (6,48% загального обсягу). Домінуючі позиції в його структурі посідали електроніка (782,75 млн. дол.), хімічні вироби (404,45 млн. дол.) і неелектрична техніка (371,15 млн. дол.). Спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги фармацевтичної і хімічної продукції, а також електроніки.

Український експорт високотехнологічних товарів досягнув 804,16 млн. дол. (2,35% сукупного обсягу). До речі, у 2003 р. і 2004 р. цей показник становив відповідно 4,29% і 4,04%. Країна поставляє на світовий ринок переважно літальні апарати та космічні кораблі (252,96 млн. дол.), а також неелектричну техніку (234,96 тис. дол.). Проте існує велика вірогідність транзиту окремих груп високотехнологічних товарів, зокрема неелектричної техніки, через територію нашої держави.

ТЕСТИ

3.1.Характерними ознаками об'єктивної технології є :

Автоматизація.

3.2.На ієрархічних рівнях сучасні технології поділяються на:

Інноваційні.

3.3.Структура, яка знаходиться на території конкретного невеликого населеного пункту та визначає розвиток комерційних технологій, є:

Технополіс.

3.4.Структура, яка має на меті створення сприятливих умов для ефективної діяльності та розвитку комерційних технологій, є:

Бізнес-інкубатор.

3.5.Структура, яка має територіально-відокремлений комплекс, діючий на базі провідного університету, з розвитку комерційних технологій і сервісних структур, є:

Технопарк.