Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова робота-Дурасова Н..docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
71.08 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

(ХНУ імені В.Н Каразіна)

Екологічний факультет

Кафедра екології та неоекології

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Засоби метрології в екологічній стандартизації

З екологічної стандартизації і сертифікації

Виконала: студ. гр. ДЕ-62 (з/в) Дурасова Н.С

Перевірила: ст.. викладач. Ричак Н.Л.

Харків - 2012

РЕФЕРАТ

Курсова робота «Засоби метрології в екологічній стандартизації» містить 31 сторінку,32 розділи, 9 підрозділів, 23 використаних джерела

Метою курсової роботи є дослідження метрологічного забезпечення для контролю якості елементів навколишнього природного середовища.

Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити наступні завдання:

  • Визначити поняття «стандартизація» і «метрологія»;

  • Дати короткий перелік і характеристику приладів, що використовуються для контролю забруднення НПС по кожному з елементів НПС (атмосферне середовище, водне середовище, ґрунтове середовище);

  • Розглянути метрологічні засоби вимірювальної техніки, призначені для вимірювання вмісту важких металів і радіонуклідів

  • Зробити висновок, для якого з елементів навколишнього природного середовища є найбільш розвинутим метрологічне забезпечення та забезпечення приладами.

Об'єкт дослідження: засоби метрології в екологічній стандартизації

Предмет дослідження: аналітичні прилади, що використовують для контролю забруднення елементів НПС

Актуальність теми полягає у тому, що на сучасному етапі дуже гостро повстало питання забруднення навколишнього природного середовища. Контролювання забруднення потребує забезпеченості приладами, а прилади, в свою чергу, потребуюсь метрологічної забезеченності.

МЕТРОЛОГІЯ, СЕРТИФІКАЦІЯ, СІ, ЕТАЛОН, ДЕРЖСТАНДАРТ, ГАЗОАНАЛІЗАТОР, ІНДИКАЦІЯ, НПС.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………….……………….......

4

РОЗДІЛ 1 СТАНДАРТИЗАЦІЯ……………………………………………....

6

РОЗДІЛ 2 МЕТРОЛОГІЯ………………………………………………….….

8

РОЗДІЛ 3 МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ У КОНТРОЛЮВАННІ ЗАБРУДНЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА……………………...……………………………………….....

10

    1. Метрологічне забезпечення контролювання забруднення атмосфери………………………………………………………………….

10

3.2 Метрологічне забезпечення контролювання забруднення водного середовища…………………………………………………...

16

3.3 Метрологічне забезпечення контролювання забруднення ґрунтового середовища……………………………………………………

19

3.4 Засоби вимірювальної техніки, призначені для вимірювання вмісту важких металів і радіонуклідів…………………………….

21

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...

30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..

31

ВСТУП

Екологія як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані, необхідні для загальної характеристики об'єктів, явищ, процесів навколишнього середовища, порівняння їх параметрів, сприяють у виборі правильних рішень. Особливо актуалізується значення точних і всебічних вимірювань із розвитком науково-технічного прогресу, оскільки антропогенна дія на навколишнє середовище є глобальною, різнобічною і необхідно оперувати достовірною інформацією про їі наслідки.

Саме метрологія, стандартизація покликані комплексно забезпечувати інформацією про якісні і кількісні характеристики довкілля.

Якість сучасного природного середовища є одним із основних параметрів, які визначають якість життя людей в різних країнах, природно-кліматичних умовах тощо. Поняття «якість» охоплює систему показників, які характеризують довкілля, економіку та соціальну сферу суспільства (країни). Ці блоки показників поділяють на окремі складові.

Сучасні вимірювання, які є складовою різноманітних виробничих технологій, неможливі без стандартів, що забезпечують короткий узгоджений виклад інформації щодо сучасної технічної практики і слугують засобом передавання технологічної інформації, а також характеризують технологію чіткою, стислою мовою.

Комплекс метрологічного і нормативного забезпечення необхідний для нормальної діяльності кожної галузі виробництва, розвитку науки, управління країною загалом, окремими структурами і організаціями зокрема.

Необхідною складовою сфери управління виробництвом, контролювання показників якості всіх видів продукції є сертифікація, тобто перевірка їх на відповідність вимогам стандартів. Сертифікація супроводжує всі торгові, експортно-імпортні операції, їй підлягає будь-яка продукція.

Отже, метрологія, стандартизація тісно взаємопов'язані. Метрологія як наука забезпечує людство знаннями щодо проведення вимірювань найрізноманітніших параметрів (показників якості продуктів харчування, вмісту забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі тощо). Усі такі операції виконуються лише за стандартними методиками (процедурами).

Контролювання якості та забруднення навколишнього природного середовища наразі є одним із найважливіших елементів сучасної практичної екології, що потребує відповідного метрологічного забезпечення та забезпечненності приладами.

Контролювання вмісту важких металів і радіонуклідів у об'єктах довкілля необхідне при моніторингу атмосферного повітря, водних об'єктів, ґрунтів, продукції рослинництва та тваринництва, особливо з огляду на те, що з розвитком промисловості усі об'єкти екосистеми усе більше забруднюються. Важкі метали і радіонукліди є токсичними, включаються у трофічні ланцюги живлення, мають здатність до накопичення.

РОЗДІЛ 1

СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Згідно Закону України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року N 2408-III, стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги (далі - продукція), зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.

Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.

Державні стандарти України — ДСТУ. Система таких стандартів, у тому числі у сфері охорони довкілля, почала розвиватись в Україні з 1992 року.

Відповідно до Державного класифікатора України «Український класифікатор нормативних документів ДК 004-2003» [7], прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 53, встановлено трирівневу класифікацію ДСТУ: двозначний цифровий код класу стандартів, тризначний код групи і двозначний код підгрупи (кожен код відокремлюється крапкою). Відповідно до цієї класифікації охорони довкілля стосуються, зокрема, такі групи і підгрупи стандартів:

01.040.13 Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека (Словники).

Клас 13 охоплює проблематику «Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека», а саме:

13.020 Захист довкілля ;

13.020.10 Керування довкіллям (охоплює також сертифікацію та аудит систем керування довкіллям (ЕМS) ;

13.020.20 Економіка довкілля ;

13.020.30 Оцінювання впливу на довкілля (охоплює також керування довкіллям у разі ризику) ;

13.020.40 Забруднювання, боротьба з забруднюванням та консервування;

13.020.50 Екологічне маркування;

13.020.70 Проекти в сфері захисту довкілля;

13.020.99 Інші стандарти стосовно захисту довкілля;

13.030 Відходи;

13.040 Якість повітря;

13.060 Якість води;

13.080 Якість ґрунту;

13.140 Шум та його вплив на людину та інші.

За загальним правилом з набуттям чинності державного стандарту України (ДСТУ) міждержавний стандарт (ГОСТ), що регулював відповідні відносини у сфері охорони довкілля, втрачає чинність в Україні.

Крім Держстандартів, чинними в Україні є ГОСТи, міжнародні стандарти, в першу чергу стандарти міжнародної організації з питань стандартизації (ISO), галузеві стандарти/технічні умови та стандарти підприємств [4].

РОЗДІЛ 2

МЕТРОЛОГІЯ

Загальні поняття метрології

Метрологія - це наука про вимірювання, методи забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності. Основне її завдання - установлення одиниць вимірювань фізичних величин, відтворення їх з допомогою еталонів, а також розроблення методів передачі розмірів одиниць вимірювань від національних еталонів через робочі еталони до робочих засобів вимірювань.

Розрізняють теоретичну, прикладну (практичну) і загальну метрологію. Крім того, введення поняття «загальна» метрологія дало поштовх до появи ряду «галузевих» метрологій, наприклад, медичної, будівельної, спортивної, гравітаційно-релятивістської метрології тощо.

З метою впорядкування понятійної системи останнім часом пропонується відмовитися від вживання понять галузевих метрологій, залишивши тільки терміни метрологія законодавча, метрологія теоретична та метрологія практична. Завдання сучасної метрології: теорія вимірювань, побудова одиниць фізичних величин і систем одиниць; вивчення метрологічних характеристик, повірка і атестація засобів вимірювання; створення еталонів, методів і засобів вимірювання, зокрема в гірничій справі; обробка сукупностей вимірів, оцінка точності вимірювання тощо.

У більшості держав світу заходи щодо забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань установлюються (закріплюються) законодавчо: шляхом ухвалення одиниць вимірювань, регулярних повірок технічних, зразкових та еталонних засобів, випробування нових засобів вимірювання, підготовки кадрів тощо.

Одним із розділів метрології є законодавча метрологія, яка вивчає комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених загальних правил, вимог і норм експлуатації, повірку, обслуговування, виготовлення та зберігання засобів вимірювання, а також інші завдання, які контролюються і регламентуються державою з метою забезпечення єдності вимірювань і одноманітності засобів вимірювань.

Основні визначення і поняття у метрології закріплені законодавчою метрологією, що обумовлює єдиний підхід до визначення змісту основних наукових положень і визначень (ДСТУ 2681—94).

Метрологія послуговується як загальнонауковими, так і спеціальними методами пізнання, котрі об'єднані у методики метрології — сукупність фізичних і математичних методів, що використовують для отримання інформації за допомогою вимірювань із заданими точністю та достовір­ністю (методика вимірювальних перетворень, методика вимірювання та опрацювання результатів спостережень, планування вимірювального експерименту тощо).

Для забезпечення достатньої точності вимірювань використовують певні засоби метрології — сукупність засобів вимірювальної техніки і контролю, які використовуються для отримання інформації про різноманітні явища, об'єкти, процеси тощо. Однією із найсуттєвіших вимог до них є здатність забезпечити точність, розширення діапазонів вимірів для всіх величин [1, 5].

РОЗДІЛ 3

МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ У КОНТРОЛЮВАННІ ЗАБРУДНЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.