44 Розрізняють такі різновиди горіння: спалах, займання, самозаймання, самоспалахування, тління.

Спалах - швидкоплинний процес згоряння парів горючої речовини, що має місце при її контакті з відкритим джерелом вогню і супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі і стійкого горіння.

Залежно від температури спалаху розрізняють речовини легкозаймисті (при температурі до 61 °С) і горючі (при температурі понад 61 °С).

Займання - початкова форма горіння, який виникає від джерела вогню. Займання відбувається при температурах, вищих за температуру спалаху для легкозаймистих речовин на 2-5 °С і для горючих - на 5-ЗО°С

Самозаймання - процес горіння речовини, що виникає при високій температурі без контакту з відкритим джерелом вогню. Наприклад, займання від стиснення, коли температура сумішей досягає критичних значень у дизельних двигунах, процес горіння, який виникає від теплоти, що нагромаджується в речовині внаслідок біологічних або фізико-хімічних процесів (гній, зерно, солома, промаслені ганчірки і т.д.).

Самоспалахування - це самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

Тління - безполуменеве горіння горючої речовини у твердій фазі з видимим випромінюванням світла із зони горіння, але при відсутності полум'я та ударної хвилі.

45 Відповідно до ГОСТ 12.1.044-84 оцінку пожежовибухо-небезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділено в окрему групу). Тому і показники їхньої пожежовибухонебезпечності будуть дещо різні

Перш за все визначають групу горючості даної речовини. За цим показником всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важкогорючі та горючі.

Негорючі — речовини та матеріали не здатні до горіння на повітрі нормального складу. Це неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції.

Важкогорючі — це речовини та матеріали, які здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння. До них належать матеріали, які містять горючі та негорючі складові частини. Наприклад, асфальтобетон, фіброліт.

Горючі — речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення. До них належать всі органічні матеріали. В свою чергу горючі матеріали поділяються на легкозаймисті, тобто такі, які займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра) без попереднього нагрівання та важкозаймисті, які займаються від порівняно потужного джерела запалювання.

Важливими показниками, що характеризують пожежовибухо-небезпечні властивості газів, рідин та пилу є концентраційні межі поширення полум'я (запалення). Нижня (НКМ) та верхня (ВКМ) концентраційні межі поширення полум'я — це мінімальна та максимальна об'ємна (масова) доля горючої речовини у суміші з даним окислювачем, при яких можливе займання (спалахування) суміші від джерела запалювання з наступним поширенням полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Суміші, що містять горючу речовину нижче НКМ чи вище ВКМ горіти не можуть. Наявність областей негорючих концентрацій речовин та матеріалів надає можливість вибрати такі умови їх зберігання, транспортування та використання, при яких виключається можливість виникнення пожежі чи вибуху.

49 Алкоголі́зм — захворювання, що викликається систематичним вживанням алкогольних напоїв, що характеризується патологічним потягом до них, призводить до психічних і фізичних розладів та порушує соціальні стосунки особи, яка страждає цим захворюванням.[1]. Найважчою стадією є синдром фізичної залежності від алкоголю, при якому раптове припинення його вживання може викликати такі абстинентні симптоми, як тремор, страх, галюцинації або марення

Стадії розвитку:

1перший прийом викликає захисну реакцію

2Повторні прийоми алкоголю супроводжується поглибленням ейфоричного стану та слабшанням захисної реакції.

3У наслідок неодноразових прийомів,залежність зростає,стан ейфорії зростає і стає потребою.Відсутність алкоголю важко переноситься і викликає хворобливий стан

4Звички характеризуються постійною потребою людини в нових дозах алкоголю при відсутності якого у людини знижуеться працездатність,виникає головний біль,тремтять кінцівки.

Алкоголь — наркотична отрута, що діє насамперед на нервові клітини кори головного мозку. При цьому значно ослаблюється процес гальмування і відносно переважає процес збудження. Великі дози алкоголю роблять паралізуючий вплив на деякі відділи центральної нервової системи

Причини: Фізіологічні причини

Генетичні причини.

Психологічні причини.

Відчуття провини,поганий вплив соціуму,безвідповідальне відношення до життя,втрата близької людини,спадковість,постійна втомленість,дипресія,проблеми в особистому житті.

50Тютюнопаління – найсерйозніша соціальна проблема.

Стан здоров’я молоді – одна з найважливіших складових національної безпеки. Аналіз стану здоров’я дітей показує, що становище продовжує залишатися складним, а в деяких випадках навіть загрозливим для безпеки та розвитку країни.

Тютюнокуріння - шкідлива звичка та залежність від вдихання тютюнового диму, яка негативно впливає на здоров’я курця та його оточення і може призвести до тяжких захворювань. Тютюнопаління є причиною смерті, кожного 12-го мешканця планети. Курці живуть на 22 роки менше від середньої тривалості життя, а рівень смертності серед них втричі вищий, ніж серед тих, хто не курить

51 Демографічна ситуації сучасності притаманні стримкі темпи урбанізації,що зумовлено 2 факторами:

1-різке збільшення населення планети у другій половині ХХ ст..

2-науково-технічна революція в усіх сферах

Урбанізація-це процес зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в культурному житті суспільства Урбанізацію розглядають у тісному зв’язку з розвитком суспільного виробництва.

Сучасне місто для своїх жителів має багато переваг економічного, соціального та суб’єктивного характеру, а саме:

• наявність місць роботи та можливість зміни роботи;

• зосередження закладів науки та культури;

• забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги;

• можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя

• розвиток міжнародної та регіональної культури.

Основними джерелами забруднення атмосфери міста є: транспорт, енергетичні системи міста та промисловість.

У містах зосереджена основна маса транспортних засобів. Це вантажний, власний та громадський транспорт. Автотранспорт дає 70 % усіх токсичних викидів у атмосферу. В Україні зареєстровано більше 1 млн. вантажних автомобілів та близько 3 млн. легкови

Міста – основні споживачі енергії. Місто споживає енергію у різних формах. Досить широко використовується викопне паливо – кам’яне вугілля, нафтопродукти та природний газ. Це вже само по собі визначає забруднення міст продуктами згорання. До жилих будинків та виробничих приміщень енергія потрапляє у формі електрики, газу, парового опалення.

Забруднення міських приміщень

Забруднення повітря всередині приміщень пов’язано з цілим рядом причин, а саме:

• забруднення від спалювання деревини, вугілля в камінах;

• невентильовані гази від газових плит та водонагрівачів;

• чистячі та дезінфікуючі аерозолі;

• очисники, які містять хлор або аміак;

• лакові та воскові покриття підлог;

• зволожувачі повітря;

• розпилювачі від комах (інсектициди);

• дим від цигарок.

Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст

Для мешканців міста шум – справа звична. Досить часто людина навіть не замислюється над його протиприродністю. У будь-якому регіоні міста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з певним шумом працює підприємство, поблизу злітають з аеродрому літаки. У квартирах шумлять холодильникиДеякі поради щодо зменшення шуму в квартирі міського будинку:

• відрегулюйте у найбільш сприятливому для вас режимі гучність дзвоника вхідних дверей та телефону;

• для звукоізоляції стін використовуйте гіпсокартонні плити (їх закріплюють під шпалерами) або спеціальні прокладки з натуральної пробки під лінолеум, килимове покриття або паркет;

• щоб двері не скрипіли, змажте їх машинним маслом, щоб не стукали, прибийте до косяка смужку тонкої гуми;

• замініть двері у ванну кімнату на пластикову або дерев’яну, яка герметично закривається;

• коли на кухні відкритий кран або працює витяжка, не вмикайте там телевізор;

• привчайте домочадців щільніше прикривати двері в свої кімнати, не вмикати телевізор і магнітофон на повну гучність. і пральні машини,

52.

Урбанізація-це процес зростання міст і міського насення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства.

Сучасні великі міста –це центри зосередженої багатогалузевої промисловості,розгалуженої транспортної мережі,густонаселених житлових масивах.Селяни-у місто.

Переваги сучасного міста:

1.наявність місць роботи та можливість зміни роботи.

2.зосередження закладів науки і культури.

3.забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги.

4.можливість створювати житлові та соціально побутові умови кращі.

Ступінь поширення багатьох хвороб у великих містах набагато більший ніж у селах:в містах в 2-3 рази частіше реєструється рак легенів,бронхіт,астма,артеріальна гіпертонія ,атеросклероз,виразка шлунку,невроз.

Рівень інфекційних захворювань у містах вище ніж у селах.В містах загострюються всі сторони життєзабезпечення :

-постачання достатньої кількості повноцінних продуктів харчування та пиття;

-контроль і запобігання забруднення повітря,водних ресурсів,грунтів;

-утилізація та поховання нагромаджуваних шкідливих виробничих та побутових відходів;

-соціальні проблеми пов̓язані з різким зменшенням вільного життєвого простору,зростання міст у висоту,збільшенням захворювань.

Атмосферне повітря міст постійно забруднюється і відрізняється від природного повітря.Прозорість атмосфери в містах менша,що значно зменшує проникнення до землі сонячних променів.Рух повітря до центральної частини міста несе з собою шкідливі викиди підприємств,що знаходяться на окраїнах.

Основні джерела забруднення атмосфери:

1.транспорт

2.енергетичні системи міста

3.промисловість

Автотранспорт дає 70% усіх токсичних відходів.

Забрудненню сприяє велика кількість авто(забруднюючі речовини із вихлопних труб).при русі стираються шини і гума потрапляє в повітря.

Місто-основний споживач енергії ,джерелом якої є вихлопне паливо.Найшкідливіший чинник атмосферного повітря є чадний газ(втомлюваність,головний біль,запаморочення,послаблення пам̓яті,порушення серцево-судинної системи).Відбувається загострення хронічних захворювань дих.шляхів. ,пневмонія,інфаркт міокарда,алергії.Смог викликає подразненя очей,слизових оболонок носа,горла.

53.Забруднення повітря в приміщенні пов̓язано з причинами:

1.забруднення від спалювання деревини,вугілля

2.чистячі та дезінфікуючі аерозолі

3.очисники ,які містять хлор або аміак

4.лакові та воскові покриття підлог ,меблів.

5.зволожувачі

6.розпилювачі від комах

7.дим від цигарок

Азбест використовують в покриттях підлог,плитки,виготовлення шиферу,пластикових труб.Міські будинки побудовані із каміння,цегли,бетону,в яких міститься радіоактивні елементи.

70% зниження концентрації газу родону-провітрювання.Приміщення ,які не провітрюються містять багато озону.

Формальдегіди-спричинюють втрату пам̓яті,депресивний стан і гінекологічні захворювання.(дсп,фанера,дезодорант)

Бензол,толуол-загальнотоксичні хім.речовини.(масляні фарби,розчинники,меблеві лаки)

Заходи покращення повітря в приміщенні:

1.домашні рослини(хризантеми,ліани,папороті,лілії.

2.понизити температуру нижче 100 градусів

3.необхідно використовувати пластини з деревини,шерстяні та бавовняні килимові покриття без склеювання(стандартні шпалери,масла та лаки на основі грецького горіха)

4.від комах,тарганів-сипати порошок борної кислоти,пральний порошок.

5.проти бліх-настій лимонної кислоти з евкаліптом,натирання килимів сіллю

6.мурахи-речовина оцту з водою,мильний розчин

7.замість освіжувачів-оцет

8.в холодильник-коробку соди

9.замість відбілювачів-сода

10.регулярне вологе прибирання

54. Найчистіша вода-піідземна,артезіанська,глибинна.Водою передається 80% захворювань.Мінерали-кремній,фтор,цинк,залізо,калій.

Будь-яка річкова вода містить токсичні речовини-пестициди,метали,нітрати.У воді міститься багато мікроорганізмів-простіші,бактерії,водорості,гриби,віруси.

Водним шляхом передаються-туберкульози,кишкова паличка,черевний тиф,дезинтирія,гепатит А,холера.

Способи очищення: Механічні-фільтрування стоків,подрібнення забруднень,відстоювання забруднень.

Фізико-механічні-азотропна відгонка.

Хімічні-видалення важких металів та органічних речовин.

Фізико-хімічні-сопція,флокуляція,коагуляція.

Біологічні-здійснюється б біофільтрах.

Для знешкодження питної води:

1.Термічний

2.За допомогою хлору,озону

3.Влив іонів ,благородних металів

4.Фізичний

Найдешевшим є хлорування.(масове очищення).Кипятіння води не може знешкодити отруйну органіку.

Александра

55 Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст

Для мешканців міста шум – справа звична. Досить часто людина навіть не замислюється над його протиприродністю. У будь-якому регіоні міста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з певним шумом працює підприємство, поблизу злітають з аеродрому літаки. У квартирах шумлять холодильники і пральні машини, в парадних – ліфти. Цей перелік можна продовжити. Якщо шуму так багато в нашому житті, може здатися, що він не шкідливий. Шкідливий, дуже шкідливий! За своїм впливом на організм людини шум більш шкідливий, ніж хімічне забруднення. За останні 30 років у всіх великих містах шум збільшився на 12–15 дБ (децибел), а суб’єктивна гучність виросла в 3–4 рази.

Шум знизив продуктивність праці на 15–20 %, суттєво підвищив ріст захворюваності. Експерти вважають, що у великих містах шум скорочує життя людини на 8–12 років.

Частота захворювань серцево-судинної системи у людей, що живуть в зашумлених районах, у кілька разів вища, а ішемічна хвороба серця у них зустрічається у три рази частіше. Зростає також загальна захворюваність.

Особливо вражає вплив шуму на міських жителів. Якщо на 100 тисяч сільських мешканців припадає 20–30 тих, хто погано чує, то в містах ця цифра виростає в 5 разів. За даними статистики, жителі великих міст втрачають гостроту слуху вже з 30 років (у нормі – в 2 рази пізніше). Під впливом шуму погіршується сон та сприйнятливість до навчання. Діти стають більш агресивними та вередливими.

Для позначення комплексного впливу шуму на людину медики ввели термін – “шумова хвороба”. Симптомами цієї хвороби є головний біль, нудота, дратівливість, які досить часто супроводжуються тимчасовим зниженням слуху. До шумової хвороби схильні більшість мешканців великих міст, які постійно отримують шумові навантаження. Наприклад, нормативні рівні звуку в дБ для мешканців житлових кварталів повинні становити 55 вдень і 45 вночі. Однак різні джерела техногенного шуму вносять вагомий вклад у звукове середовище міста: літаки, які низько летять, – до 100 дБ, автобуси – до 89, легкові автомобілі – до 71, трамваї – до 90, сміттєпроводи – 83, пральні машини – 74–76 дБ. У сучасних міських районах зі значним рухом транспорту рівень шуму близький до небезпечної межі у 80 децибел.

Шум діє на організм людини не тільки прямо й опосередковано. Він має й інші можливості впливу. Так, у міських умовах тривалість життя дерев коротша, ніж в сільській місцевості. Головною причиною цього є вплив інтенсивного шуму. При дії шуму в 100 дБ рослини виживають 10 днів. При цьому швидко гинуть квіти і уповільнюється ріст рослин.

Отже, шум шкідливий, але чи можна зменшити його вплив на живі організми, включаючи людину. Виявляється, можливо, і таких заходів багато. Насамперед необхідно суворо дотримуватись іс-нуючих нормативів. На сьогодні на вулицях великих міст шум не спускається нижче 80 дБ. Для того щоб зменшити цей рівень, прикладаються значні зусилля, насамперед, щодо вдосконалення самої техніки. Конструктори працюють над малошумними двигунами й транспортними засобами, житлові забудови віддаляють від вуличних магістралей, останні відокремлюють від будинків бетонними екранами, покращують покриття.

Ефективним заходом боротьби з шумом у містах є озеленення. Дерева, які посаджені близько одне від одного, оточені густими кущами, значно знижують рівень техногенного шуму і покращую-ть міське середовище.

Деякі поради щодо зменшення шуму в квартирі міського будинку:

• відрегулюйте у найбільш сприятливому для вас режимі гучність дзвоника вхідних дверей та телефону;

• для звукоізоляції стін використовуйте гіпсокартонні плити (їх закріплюють під шпалерами) або спеціальні прокладки з натуральної пробки під лінолеум, килимове покриття або паркет;

• щоб двері не скрипіли, змажте їх машинним маслом, щоб не стукали, прибийте до косяка смужку тонкої гуми;

• замініть двері у ванну кімнату на пластикову або дерев’яну, яка герметично закривається;

• коли на кухні відкритий кран або працює витяжка, не вмикайте там телевіз

• привчайте домочадців щільніше прикривати двері в свої кімнати, не вмикати телевізор і магнітофон на повну гучність.

Нехай у вашому будинку стане хоч трохи тихіше.

Техногенний шум прийшов до нас із цивілізацією як важка хвороба. Однак не потрібно забувати про те, що на людину завжди впливав і природний шум, натуральне звукове середовище. Пташиний спів, дзюркотіння струмкової води, шум листя, лагідний шум морських хвиль – усі ці звуки чули наші далекі пращури, і свого роду схильність до них успадкувала наша психіка як звичайне й потрібне для нас явище. І тому такі звуки не впливають на нас негативно, а іноді навіть лікують. Уже накопичений медичний досвід щодо лікування душевних розладів пташиним співом. Пташині голоси радують і підбадьорюють, піднімають працездатність і настрій. Записи пташиних голосів беруть з собою космонавти в польоти.

До негативних фізичних чинників міста належить також вібрація. Джерелами вібрації у містах є: рейковий транспорт, автомобільний транспорт, будівельна техніка, промислові установки.

Зазвичай вібрація розповсюджується від її джерела на відстань до 100 м. Найбільш потужне джерело вібрації – залізничний транспорт. Коливання ґрунту поблизу залізниці перевищує землетрус силою 6–7 балів. У метро інтенсивна вібрація розповсюджується на 50–70 м.

Несприятливий вплив на організм людини мають і електромагнітні випромінювання промислової частоти (50 герц) та частот ра-діохвильового діапазону. У помешканнях електромагнітні поля створюють: радіоапаратура, телевізори, холодильники тощо, що має певну небезпеку. Справа в тому, що кожен наш внутрішній орган працює на певній частоті, наприклад, серце – біля 700 герц (коливань в секунду), мозок у стані сну – 10 гц, бадьорості – 50 гц ін. Якщо поруч знаходиться постійне джерело електромагнітного випромінювання, яке працює на аналогічній (чи є кратною) частоті, що може призвести до збільшення або зменшення нормальної частоти роботи органу. Наслідком цього може бути головний біль, порушення сну, перевтома, навіть загроза виникнення стенокардії. Найбільш небезпечне випромінювання, коли людина (а особливо дитина) спить.

Безперечно, обійтися без електропобутових приладів неможливо, та й не потрібно. Головне – дотримуватись певних правил:

• у спальні не варто встановлювати комп’ютер, “базу” для радіотелефону, а також вмикати на ніч пристрої для підзарядки батарейок та акумуляторів;

• телевізор, музичний центр, відеомагнітофон на ніч треба вимикати з електромережі;

• електронний будильник не повинен стояти в узголів’ї;

• потужність мікрохвильових печей може змінюватись, тому час від часу треба звертатися до майстра, щоб контролювати рівень випромінювання.