24. Система попередження пожеж та вибухів.

Система попередження пожеж – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання виникненню та розвитку пожежі. Вона передбачає виявлення початкової стадії пожежі, своєчасну інформацію й, у разі необхідності, включення автоматичних систем пожежегасіння.

Система попередження пожеж передбачає зниження пального навантаження в приміщеннях, проведення пожежотехнічних обстежень, використання знаків безпеки, своєчасне виявлення початкової стадії по-жежі, передачу інформації про місце і час її виникнення й, у разі необхідності, включення автоматичних засобів пожежегасіння.

Система попередження вибухів і пожеж – не допустити виникнення вибухів і пожеж. Вихідні положення системи попередження пожежі (вибухів):

- пожежа (вибух) можливі при наявності 3-х чинників: горючої речовини, окисника і джерела запалювання;

- за відсутності будь-якого зі згаданих чинників, або обмеження його визначаючого параметра безпечною величиною, пожежа неможлива.

Горюча речовина і окислювач за певних умов утворюють горюче (вибухонебезпечне) середовище. Тоді попередження пожеж (вибухів) буде зводитись до:

- попередження утворення горючого середовища;

- попередження виникнення у горючому середовищі або внесення в це середовище джерела запалювання.

31. 32 33 Загальні закономірності виникнення небезпек

Соціальний і політичний стан країни формує відповідне суспільство і відносини в ньому. Безпека життєдіяльності впливає на стан суспільства як результат дії відповідних факторів життєдіяльності. Коли ці фактори зумовлюють негативні дії в житті суспільства, то вони виступають в ролі небезпек. Суть небезпек, які можуть бути соціальними, політичними та ін., полягає в тому, що вони відображають, як проблеми безпеки життєдіяльності адаптуються в суспільстві.

Таким чином, фактор небезпеки характеризує стан суспільства, з одного боку, а з іншого, — є змістом причини його переходу в стан з негативними наслідками.

За першим змістом фактор формує можливі шляхи впливу на суспільство (чи його частину). Фактично, це можливість здійснення управління фактором, а через нього — і управлінням суспільства з відповідних мотиваційних позицій.

За другим змістом має місце визначення фактора в ролі небезпеки, що потребує розробки передумов запобігання негативних наслідків.

Це, в принципі, становить необхідність розробки механізму втручання в стан суспільства (теж є своєрідне управління), але через дуже складні можливі наслідки його треба розглядати як окремий (а може і навіть за змістом як джерело мотивації) від впливу в межах надзвичайних ситуацій, що має місце в розвитку суспільства.

Характер формування соціальних і політичних небезпек, викликаних проблемами безпеки життєдіяльності, наведено на рис. 4.1. Вплив діяльності людини на суспільство здійснюється шляхом дії факторів впливу, що формують зміни (в суспільстві) та вищезгадані небезпеки. Склад передумов, що створюють фактори.

Таким чином, крім визначених небезпек (відносно безпеки життєдіяльності), існують також соціальні і політичні небезпечні фактори .

Соціальні і політичні небезпеки, викликані проблемами життєдіяльності, мають дуже складну природу. Суть цієї природи складає накопичення наслідків постійнодіючих, конфліктних, стресових та інших негативних ситуацій. У більшості випадків небезпека виражається у співвідношенні кількості людей, що беруть участь у конфліктах і відокремлені від суспільства відносно чисельності самого суспільства.

32. Згідно з аксіомою про потенційну небезпеку будь-яка діяльність людини характеризується певною імовірністю прояви небезпеки, тобто абсолютної безпеки не існує. Кожен з нас вже не раз мав змогу переконатись в достовірності цього твердження. В процесі життєдіяльності людину постійно супроводжують ті чи інші небезпеки. Тому вивчення їх особливостей, умов прояву, наслідки впливу – одне з основних завдань БЖД.

Небезпека (danger) – це явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Оскільки номенклатура небезпек, які можуть мати місце в процесі життєдіяльності людини нараховує понад 150 назв, то виникла необхідність у створенні їх класифікації. На сьогодні чіткого поділу небезпек за відповідними ознаками ще не існує, тому в загальному їх класифікують:

– за сферою (джерелом) походження: природна, техногенна, соціальна та ін.;

– за часом прояву: імпульсні, кумулятивні;

– за локалізацією: пов’язані з космосом, атмо-, гідро-, літосферою;

– за наслідками: захворювання, травми, смертельні випадки, аварії, пожежі;

– за збитками: соціальні, екологічні, технічні та ін.;

– за сферою прояву: побутова, виробнича, спортивна тощо;

– за структурою: прості, складні, похідні;

– за характером дії на людину: активні та пасивні (останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина, що наражається на гострі, ріжучі нерухомі елементи, ями, ухили, нерівності поверхні тощо).

Необхідно також розрізняти потенційні та реальні небезпеки. Зокрема, потенційно небезпечними в сучасному помешканні є газова плита, електроприлади (телевізор, холодильник та ін.), медикаменти в аптечці, пожежонебезпечні рідини, що використовуються в побуті тощо. Однак наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Потрібна причина (умова), при якій потенційна небезпека переходить в реальну, своєрідний “пусковий механізм”. Тому тріада “небезпека – причина – небажаний результат” – це логічний процес розвитку, що реалізовує потенційну небезпеку в реальну загрозу чи наслідки. Прикладом таких тріад можуть бути:

витікання газу з газової плити – іскра – вибух;

електричний струм – коротке замикання – ураження;

медикаменти – прийняття надмірної дози – отруєння і т. д. Слід зазначити, що небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона. Повну безпеку (відносно повну) гарантує лише І варіант. Наприклад, дистанційне керування технологічним процесом. При варіанті ІІ небезпека існує лише у випадку (місці) суміщення зон 1 та 2. Оскільки людина в такому місці знаходиться, як правило, короткочасно (спостереження, огляд, невеликий ремонт і т. п.), то під небезпечним впливом вона може опинитись лише в цей період. Варіант ІІІ характеризується найбільшою небезпекою. У варіанті IV небезпека виникає тільки у випадку порушення цілісності засобів захисту 3, як правило, індивідуальних. Таким чином, найбільш небезпечна ситуація для людини виникає за таких умов:

– небезпека реально існує;

– людина знаходиться в зоні дії небезпеки;

– людина не має достатніх засобів захисту.

Ступінь несприятливого впливу небезпеки на людину залежить від об’єктивних та суб’єктивних чинників. До об’єктивних чинників належать регіонально-геологічні, природно-кліматичні, рівень техногенного навантаження, агресивність зовнішнього середовища та ін. Суб’єктивні чинники включають: своєчасність отримання інформації про небезпеку, наявність засобів захисту, прогноз розвитку небезпечної ситуації та прийняття необхідних заходів захисту, створення рятувальних служб тощо.

33. Таксономія небезпек – класифікація та систематизування небезпек за окремими ознаками, наприклад за походженням (природні, антропогенні), за сферою проявлення (техногенні, соціальні, екологічні, побутові, виробничі), за характером дії на людину (механічні, енергетичні, хімічні, біологічні, психологічні, активні, пасивні), за наслідками дії на людину (захворювання, травми, загибель), за структурою факторів (прості, складні, похідні), за часом проявлення (імпульсивні, кумулятивні).

Оскільки небезпека є поняттям складним, ієрархічним, таким, що має багато ознак, таксономірование їх несе важливу роль в організації пізнання безпеки життєдіяльності, дозволяє глибше пізнати природу небезпеки.

За походженням розрізняють 6 груп небезпек: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні.

По характеру дії на людину небезпеки можна розділити на 5 груп: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

За часом прояви негативних наслідків небезпеки діляться на імпульсні і кумулятивні.

По локалізації небезпеки бувають: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, техносферою та космосом.

По наслідках, що викликаються: стомлення, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні результати і т.д. По приносимому збитку: соціальний, технічний, екологічний, економічний.

Сфери прояву небезпек: побутова, спортивна, дорожньо-транспортна, виробнича, військова і ін.

По структурі (будові) небезпеки діляться на прості і похідні, породжувані взаємодією простих.

По енергії, що реалізовується, небезпеки діляться на активні і пасивні.

До пасивних відносяться небезпеки, що активізуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина. Це - гострі (що колють і ріжучі) нерухомі елементи; нерівності поверхні, по якій переміщається людина; ухили, підйоми; незначне тертя між дотичними поверхнями (ковзання) і ін.

Розрізняють ознаки небезпеки: апріорні (передвісники) і апостеріорними (слідство).

34) Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією,епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками:

за сферою виникнення;

за галузевою ознакою;

за масштабами можливих наслідків.

Бувають техногенні та природні НС

35) НС природного характеру є природним наслідком особливо небезпечних явищ, під якими розуміють будь-які зміни оточуючої природи, середовища, що загрожує життю людини та різко ускладнює ії гоподарську та чинну діяльність.

Землетруси, пожежі, повені, смерчі, шквали, штормовий вітер, ураган, бурі, оповзені, селі, снігові лавини, епідемії, епізоній

36) Метеорологічно небезпечні явища.

-сильні дощі

-град

-сильна спека

-суховія

-посуха

-циклони

-сильні снігопади та заметінь

В Україні:

-сильні зливи(Карпати, Кримські гори)

-град

-сильна спека (степова зона)

-суховії та посухи

-урагани, шквали, смерчі

-пилові бурі

-сильні тумани

-снігові заметина

-снігові заноси

-ожеледиці

-сильні морози

-шторми, урагани, смерчі, зливи, сильні тумани