2. Мета занять

Спільною кінцевою метою заняття є: на підставі знання попередніх дисциплін "Фізики", "Загальної електротехніки" сформувати початковий рівень знань для самостійного виконання лабораторних робіт, а також уміння роботи на лабораторних стендах, безпечної зборки схем, виконання експериментів і обробки отриманої інформації.

Ці уміння потрібні як для практичної діяльності майбутнього фахівця при рішенні різних завдань експериментального характеру, так і для виконання усіх подальших лабораторних робіт по курсу.

3. Завдання на самопідготовку до практичного заняття

Студенти після самопідготовки повинні відтворювати матеріал по даній темі, знати наступні питання.

1. Як вимірюють величину струму в ланцюзі?

2. Як вимірюють напругу на ділянці ланцюга?

3. Як вимірюють потужність в трифазному ланцюзі змінного струму?

4. Як визначити потужність, споживану двигуном постійного струму з мережі? [5]

5. Як визначають втрати в двигуні?

6. Як визначають момент, прикладений до валу двигуна?

7. Яким приладом вимірюють швидкість обертання валу двигуна?

1.4. Матеріал для самопідготовки (короткі технічні положення)

При самопідготовці рекомендується вивчити матеріал теми спільно з вказаною літературою

1.4.1. Струм в ланцюзі вимірюють амперметром, послідовно, що підключається, в ланцюг.

1.4.2. Напругу на ділянці ланцюга вимірюють шляхом підключення вольтметра паралельно до затисків ділянки, що цікавить.

1.4.3. Потужність в ланцюзі трифазного змінного струму вимірюють трифазним двоелементним кіловат метром:

1.4.4. Для визначення потужності, споживаної двигуном постійного струму з мережі, необхідно виміряти струм, що проходить через якір I_я, і напругу на якорі U_я, Їх множення дає значення потужності, споживаній двигуном з мережі. Рекомендується вирішити приклад: визначити потужність споживану двигуном з мережі, якщо відомі I_я і U_я (Iя = 10 А; Uя = 120 В).

Алгоритм визначення .

5. У двигуні розрізняють електричні і механічні втрати. У електроприводі експериментально визначають сумарні втрати, проводячи досвід холостого ходу - змінюють швидкість обертання двигуна, працюючого без навантаження, фіксують при цьому потужність, споживану з мережі. (У разі двомашинного агрегату втрати між двигунами спрощено розподіляють рівномірно.)

1.4.6. Момент, прикладений до валу двигуна, є відношенням потужності на валу до кутової швидкості обертання валу. Причому потужність на валу двигуна є різницею між потужністю, споживаною з мережі, і потужністю втрат.

Рекомендується вирішити приклади.

1. Визначити момент на валу двигуна постійного струму, якщо відомі струм якоря двигуна I_я ; напруга на якорі U_я ; потужність втрат ΔP_х ; швидкість ротора ω ( I_я=5 A;

U_я =220 В; ΔP_х = 200 Вт; ω = 104 с^-1).

Алгоритм визначення : .

2. Визначити момент на валу асинхронного двигуна, якщо відомі: потужність, споживана з мережі Рt, кВт ; потужність втрат ΔPx, Вт, швидкість ротора ω (Р₁ = 8 кВт; ΔP_х =180 Вт; ω = 102,6 с^-1).

Алгоритм визначення :

7. Швидкість обертання валу вимірюють тахометром або за допомогою встановлюваного на валу двигуна тахогенератора, до якого підключають індикаторний прилад, от градуйований в одиницях швидкості обертання. Якщо тахометр або індикатор проградуйовані в оборотах в хвилину (n), то кутову швидкість обертання можна отримати за допомогою вираження 𝜔=𝜋𝑛/3𝑐 чи 𝜔 = 0,1047n.

Рекомендується вирішити приклад: визначити кутову швидкість обертання ротора, якщо число оборотів

у хвилину його рівне n ( n₁ = 1000 об/хв.; n₂ = 500 об/хв.).