17. Правові основи оцінки результатів трудової діяльності працівників. Атестація та інші форми перевірки кваліфікацій працівників

Важливим аспектом характеристики гуманізму норм трудо­вого права є нормативне закріплення гарантій для реалізації можливостей особи на об'єктивну соціальну оцінку з боку роботодавця.Йдеться про критерії визначення місця працівника у виробничому середовищі та забезпечення його права на гідну оцінку вкладу в спільні результати діяльності. Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці, включаючи, зокрема, однакову для всіх можливість просування по роботі на відповідні, більш високі ступені виключно на підставі трудового стажу і кваліфікації. Трудове право повинно гарантувати людині можливість для розкриття її професійного потенціалу, надавати можливість для розвитку особистості та унеможливлювати "кадровий авантюризм" з боку роботодавців і керівників. Не менш важливе значення для підвищення творчого потенціалу людини мають питання встановлення критеріїв оцінки І просування спеціалістів по роботі, їх професіоналізації

Під атестацією працівників розуміють періодичну комплексну перевірку рівня ділових, особистісних, а деколи й моральних якостей працівника відповідній посаді або процес оцінки ефективності виконання працівником своїх посадових обов'язків, що здійснюється його безпосереднім керівником. 

Згідно з ч. 3 ст. 410 МК суб'єктами атестації є посадові особи митної служби України. Відповідно до ст. 407 МК посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких МК та законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання. Це означає, що не всі працівники митної служби України проходять атестацію за Порядком проведення атестації посадових осіб митної служби, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. № 1984, а тільки ті, які мають статус посадової особи митної служби. 

Підстави атестації. Згідно з п. 2 Порядку проведення атестації посадових осіб митної служби, установлюється 3 види атестації — первинна, періодична та позачергова. Первинній атестаціїпідлягають особи, зараховані вперше на посади митної служби, яким передбачається присвоєння спеціальних звань. Первинна атестація проводиться не раніше ніж через 2 місяці і не пізніше ніж через 6 місяців після зарахування на посаду перед допуском до самостійного виконання службових обов'язків та присвоєння первинного спеціального звання. Періодична атестація — це захід перевірки працівника один раз на 3 роки, що полягає в постійній, планомірній, послідовній роботі з оцінки професійних якостей працівників та результатів роботи. Підстави для проведення позачергової атестації визначені п. 5 вказаного Порядку та ст. 32 Дисциплінарного статуту митної служби України. Такими є суттєві недоліки в роботі посадової особи митної служби. Йдеться про виключні випадки вияву крайнього непрофесіоналізму працівника, який потребує безумовної оцінки і реакції з боку роботодавця. 

Основне питання будь-якої оцінки, яка тягне юридичні наслідки, а атестація є однією з таких форм оцінки, — це встановлення показників (критеріїв) визначення відповідності працівників вимогам, які до них висуваються. Згідно з п. 1 Порядку проведення атестації посадових осіб митної служби, атестація цієї категорії працівників проводиться з метою підвищення ефективності їх діяльності та відповідальності за доручену справу. Абзац 6 п. 7 Порядку проведення атестації посадових осіб митної служби передбачає, що під час атестації оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені посадовими особами під час виконання службових обов'язків, передбачених посадовими інструкціями. Тому не варто проводити оцінку працівників під час атестації у формі іспитів чи заліків. Відповідна атестаційна комісія оцінює атестаційні матеріали, що передбачені пунктами 11 і 14 Порядку, та на основі безпосереднього спілкування з особою, яка підлягає атестації, та її безпосереднім керівником приймає одне з рішень, передбачених п. 16 Порядку. 

Порядок атестації для переважної більшості працівників дуже схожий, оскільки нормативне врегулювання використання подібного контрольного заходу відбувалося з урахуванням попереднього досвіду правотворчості в різних галузях народ­ного господарства та сферах управління. Практично значущим є питання формування складу атестаційних комісій. Так, згідно з абз. 5 п. 7 Порядку проведення атестації посадових осіб митної служби до складу атестаційної комісії включаються заступник керівника митного органу, спеціалізованої митної установи, організації (як правило), а також керівники структурних підрозділів, де працюють посадові особи, що підлягають атестації, а також представники кадрової та юридичної служб. На наш погляд, для належного виявлення професійних якостей працівника до складу атестаційних комісій необхідно включати висококваліфікованих фахівців за напрямами діяльності. Не важливо, чи це стосується роботи атестаційної комісії підприємства, установи, організації, чи митного органу, спеціалізованої митної установи або організації. Професіоналізм працівника може виявити і оцінити тільки професіонал вищого рівня, і вищого не тільки за посадою чи статусом, а за рівнем професійних знань, умінь і навичок. Як показує практика, чим вище рівень компетентності членів атестаційної комісії, тим менша вірогідність оскарження прийнятих нею рішень.