
- •Функції трудового права України
- •Значення керівних роз`яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю
- •Що таке колективний договір
- •Сторони колективного договору
- •Зміст колективного договору
- •4. Загальний порядок укладення трудового договору. Фактичний допуск до роботи
- •Випробування при прийнятті на роботу
- •Новація трудового договору та її різновиди
- •Умови та підстави припинення трудового договору та їх класифікація
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
- •Припинення трудового договору за ініціативою осіб, які не є стороною трудового договору
- •Порядок розірвання трудового договору, оформлення звільнення і проведення розрахунків із звільненим працівником
- •Правові основи оцінки результатів трудової діяльності працівників. Атестація та інші форми перевірки кваліфікацій працівників
- •Відсторонення від роботи
- •Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством
- •Режим робочого часу та його види за трудовим правом
- •Поняття та види часу відпочинку за трудовим правом
- •24. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством
- •25 Закон "Про відпустки" встановлює наступні види відпусток:
- •26. Поняття охорони праці. Правове регулювання охорони праці
- •27. Організаційно-правові форми забезпечення охорони праці
- •28. Правові основи забезпечення людині комфортного виробничого середовища
- •29. Система і компетенція органів нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю та юридична відповідальність за його порушення
Поняття та види часу відпочинку за трудовим правом
Трудове законодавство не дає визначення поняття "час відпочинку", таке визначення вироблено наукою трудового права. Оскільки законодавець протиставляє час відпочинку робочому часу, то тим самим весь час особи, що знаходиться в трудових відносинах, поза межами робочого часу вважається часом відпочинку. У правознавчій літературі час відпочинку визначається як час, протягом якого працівник вільний від виконання трудових обов'язків і вправі використовувати його на власний розсуд. Основними видами часу відпочинку є: перерви протягом робочого дня, щоденний відпочинок, вихідні дні, святкові і неробочі дні та щорічні відпустки.
24. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством
Одним з видів часу відпочинку, що передбачений трудовим законодавством, є відпустки. Стаття 45 Конституції України передбачає право працюючих на відпочинок, яке забезпечується наданням оплачуваної щорічної відпустки. Порядок надання відпусток регулюється КЗпП України, Законом України "Про відпустки", а також іншими законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами.
Відпустки за своїм характером та призначенням бувають різноманітними. Одні встановлюються з метою надання працівнику можливостей для відпочинку та відновлення трудових сил та надаються, як правило, на кінець кожного робочого року; інші, хоч і називаються відпустками, але до відпочинку мають віддалене відношення. До цільових відпусток, що не належать до часу відпочинку, належать відпустки у зв'язку з навчанням, які надаються працівникам, що навчаються без відриву від виробництва, творчі відпустки, які надаються працівникам для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук, для написання підручника, а також монографії, довідника тощо. До них також належать соціальні відпустки.
Відпусткою є встановлений законом або на його основі календарний період, протягом якого працівник вільний від виконання своїх трудових обов'язків. Вона надається, як правило, за відпрацьований робочий рік, і при цьому зберігається місце роботи і у випадках, передбачених законом, заробітна плата. Робочий рік обчислюється з дня укладення трудового договору.
25 Закон "Про відпустки" встановлює наступні види відпусток:
1) щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці;
2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
3) творчі відпустки;
4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;
5) відпустки без збереження заробітної плати.
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
Наприклад, Закон України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачає відпустки працівникам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення. Колективним договором можуть передбачатися додаткові відпустки за тривалий стаж роботи на підприємстві та ін.
Право на відпустку мають громадяни України, які працюють за трудовим договором. Нарівні з громадянами України право на відпустки мають іноземні громадяни та особи без громадянства. Це право належить як особам, що працюють за сумісництвом, так і тим, які працюють на умовах неповного чи скороченого робочого часу.
Не мають права на відпустку особи, які працюють на умовах Цивільно-правового договору, а також особи, засуджені до позбавлення волі або до виправних робіт без позбавлення волі.
Стаття 3 Закону "Про відпустки" передбачає, що за бажанням працівника у разі його звільнення йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. При цьому датою звільнення вважається останній день відпустки. Вказане право не поширюється на випадки звільнення працівника за порушення трудової дисципліни (пункти 3, 4, 7, 8 ст. 40 та п. 1 ст. 41 КЗпП).
Працівник може отримати невикористану відпустку у разі закінчення строку трудового договору. Трудовий договір при цьому продовжується до закінчення відпустки.
Право громадян України на відпустки забезпечується:
1) гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням при цьому місця роботи, заробітної плати;
2) забороною замінювати відпустку грошовою компенсацією, крім випадків виплати такої компенсації за всі невикористанні дні відпустки при звільненні, а також якщо працівник бажає її грошової компенсації.
При визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової і відпустки працівникам, які мають дітей, святкові та неробочі дні не враховуються.