
- •2.1 Економічні системи
- •2.2 Ринкова економіка
- •2.3 Командна економіка
- •2.4 Мішана економіка
- •2.5 Керована державою економіка
- •Прогнозування обмінного курсу
- •Характерні риси суб'єктів валютного ринку
- •Конвертованість валюти
- •Міжнародні Організації
- •Тема 10. Міжнародна валютна система
- •Золотий стандарт
- •Бретон-вудська система
- •Ямайська угода
- •Фіксовані та плаваючі обмінні курси
- •Тема 11. Світовий ринок капіталу
- •Функції типового ринку капіталу
- •Ринок євровалют
- •Світовий ринок облігацій
- •12.Стратегія міжнародного бізнесу
- •13.Організація міжнародного бізнесу
- •Тема 16: Світове виробництво та управління матеріалами
- •1. Вибір місця виробництва.
- •2. Чинники продукту.
- •3. Розміщення виробничих потужностей
- •Тема 17: Маркетинг та науково-дослідницька діяльність в науковому вимірі.
- •1.Сегментація ринку.
- •Стратегія розподілу.
- •Стратегія комунікації.
- •Глобальна реклама.
- •Стратегія ціноутворення.
- •Цінова дискримінація.
- •Стратегічне ціноутворення.
- •Формуввання комплексу маркетингу.
- •Розробка нового продукту.
Тема 16: Світове виробництво та управління матеріалами
1. Вибір місця виробництва.
Важливе рішення,яке має прийняти міжнародна фірма – де розмістити свіої виробничі потужності, аби досягти подвійної мети:мінімізації витрат і вдосконалення якості продукції. Фірмі, що розглядає можливість виробництва за кордоном, необхідно врахувати кілька чинників. Їх можна згрупувати під трьома заголовками:національні чинники,технологічні чинники, чинники продукту.
Національні чинники:
1)Культурний чинник;2)Політична ситуація;3)Економічний чинник;4)Витрати на розміщення даного виробництва;5)Формальні та неформальні торгові бар’єри; 6)Регулятивні норми щодо прямих закордонних інвестицій - Наприклад, хоча відносні факторні затрати можуть зробити країну привабливим місцем розташування виробничих операцій , вибір цієї країни може звеститися нанівець законодавством, що забороняє прямі іноземні інвестиції; 7)Конкуренція на даному ринку; 8)Очікувані коливання обмінного курсу країни – зростання цінності валюти може перетворити низьковитратне виробництво на високо витратне.
Технологічні чинники
Фіксовані витрати
У деяких випадках фіксовані витрати на спорудження вироб. підприємства такі високі , що фірма змушена обслуговувати світовий ринок з єдиного місця або з обмеженого числа місць.Однак відносно низький рівень фіксованих витрат може виправдати здійснення певної діяльності в кількох місцевостях одночасно. Одна з переваг такого методу – можливість краще пристосуватися до до місцевих особливостей.
Мінімальний ефективний масштаб
З концепції економії за рахунок масштабів випливає,що із збільшенням обсягу виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. Це відбувається завдяки посиленому використанню капітального обладнання та зростанню продуктивності працівників заводу ,що набувають дедалі більшої спеціалізації. Водночас,якщо підприємство перевищує певний обсяг виробництва, можливості економії за рахунок масштабів зменшуються.
Гнучка технологія виробництва
Гнучке виробництво охоплює низку виробничих технологій, призначених для зменшення затрат часу на монтаж комплексного устаткування ,покращення якості контролю на всіх етапах виробництва. Гнучкі технології вир-ва дають змогу компанії виробляти ширший асортимент кінцевих продуктів за нижчих витрат.
Чинники продукту є наступні:
1)Співвідношення вартості і ваги продукту,що має вагомий вплив на транспортні витрати.
2)Здатність або нездатність продукту обслуговувати універсальні потреби,тобто потреби одинакові у всьому світі.
2. Чинники продукту.
3. Розміщення виробничих потужностей
Тема 17: Маркетинг та науково-дослідницька діяльність в науковому вимірі.
1.Сегментація ринку.
Менеджер, щоб підвищити конкурентоспроможність підприємства та збільшити його частку на ринку, повинен починати з дослідження ринку, його сегментації.
Сегмент ринку — це певним чином виділена частина ринку, група споживачів, продуктів чи підприємств, що мають загальні ознаки (ознаку).
Сегментація ринку — один із найважливіших інструментів маркетингу. Тому успіх підприємства в конкурентній боротьбі залежить від того, наскільки правильно вибраний сегмент ринку. Маркетологу необхідно знати, за якими критеріями та ознаками можна проводити сегментацію.
Найпоширенішими критеріями сегментації є:
1) кількісні параметри сегмента (місткість ринку);
2) доступність сегмента для підприємства (можливість одержати канали розподілу та збуту продукції, сприятливі умови транспортування і зберігання товару);
3) сталість сегмента, тобто з'ясування того, наскільки реально ту чи іншу групу споживачів можна розглядати як сегмент ринку, наскільки вона стійка за основними інтегруючими ознаками;
4) прибутковість. Визначення рентабельності роботи на цей сегмент ринку;
5) сумісність сегмента з ринком основних конкурентів, тобто якою мірою основні конкуренти готові поступитися вибраним сегментом ринку, наскільки зачіпаються їх інтереси;
6) ефективність роботи на вибраному сегменті ринку. Перевірка наявності у даного підприємства належного досвіду роботи на вибраному сегменті ринку, наскільки співробітники підготовлені для ефективного просування виробів на цьому сегменті й для конкурентної боротьби;
7) захищеність вибраного сегмента від конкуренції. Оцінка своїх можливостей вистояти у конкурентній боротьбі з можливими супротивниками на вибраному сегменті ринку.
Одержавши відповіді на всі ці питання та оцінивши потенціал свого підприємства за всіма критеріями, керівник приймає рішення стосовно своєї позиції на вибраному сегменті ринку.
Отже, теорія ринкової сегментації грунтується на припущенні, що одна фірма за умов конкуренції не в змозі задовольнити всі потреби ринку на конкретні товари і тому вона повинна сконцентруватися на реалізації цього товару на тих частинах (сегментах) ринку, які найпривабливіші з точки зору виробничих, фінансових та маркетингових можливостей.