
- •Змістовий модуль 1 "Теоретико-методологічні основи психологічного тренінгу"
- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи психологічного тренінгу
- •Слово "тренінг " походить від англійського "to train ", що означає "навчати, тренувати, дресирувати".
- •Рекомендована структура планування тренінгу
- •Тема 2. Класифікація і основні види тренінгових груп
- •Основні напрями групової роботи
- •Тема 3. Основні етапи розвитку групи в тренінгу 27
- •Три модуси групової психологічної роботи
- •Тема 3. Основні етапи розвитку групи в тренінгу
- •Тема 4. Ведучий тренінгової групи (тренер)
Частина
Завдання
Вправи
Тривалість
Вступна
Створення сприятливого психологічного
клімату. Засвоєння правил роботи
групи.
Налагодження зворотного зв'язку
"учасник- група" та "група-
учасник".
Створення ситуації рефлексії
Знайомство. Правила. Розминка.
Очікування.
Вправи на рефлексію.
До 15 хв. для тренін- гів тривалістю
1,5-3 год до ЗО хв. для тренінгів
тривалістю 6-8 год.
Основна
Оцінка рівня поінформованості
щодо проблеми. Актуалізація проблеми
та конкретних завдань для її вирішення.
Надання інформації, засвоєння
знань. Прищеплення умінь, навичок.
Підведення підсумків щодо змісту
роботи.
Інтерак^ тивні техніки. Вправи на
оцінку групових процесів, стану
групи.
Розраховується як різниця
загального часу тренінгу та
часу, потрібного для проведення
вступної та заключної частин
разом.
Завершальна
Підведення підсумків щодо процесу
роботи. Оцінка отриманого досвіду.
Налаштування учасників на атмосферу
звичайного життя.
Вправи на рефлексію та відновлення
сил учасників. Прощання
До 15 хв. для тренін- гів тривалістю
1,5-3 год до ЗО хв. для тренінгів
тривалістю 8-8 гол.
Рекомендована структура планування тренінгу
Рефлексія - осмислення людиною власних дій та їх закономірностей; діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини; самоаналіз.
Є ще один погляд на тренінг: "колесо" тренінгу.
Тренінг, як і будь-яка взаємодія між людьми, складається з трьох елементів: тренер, учасники і програма. В кожній ситуації є бажання тренера, реакції учасників і програма тренінгу. Програма залежить від самого тренера, його поведінка - від поведінки учасників. В гой же час програма повинна бути достатньо гнучкою, щоб відповідати даній конкретній групі. При такому підході в тренінзі починає виникати необхідна для психологічної роботи напруга. Якщо уявити собі тренінг як колесо, то воно повинно котитися гладенько всіма трьома секторами. При цьому можуть виникати проблеми:
Коли тренер не надає значення своїм потребам і якби виводить себе за рамки тренінгу - "Я - ніщо, ви - все". Частіше всього це пов'язано з бажанням захиститися від групи і зняти з себе відповідальність за те, що відбувається на занятті, перенести її на учасників або на сценарій програми. Тренер стає не ведучим, а тим, кого ведуть. Ховаючись за безлику роль, тренер намагається позбутися від власної невпевненості.
Коли група з її інтересами і бажаннями не береться до уваги: "Я - все, ви - ніщо". В такому випадку тренер стає гіпер- відповідальним, і процес спілкування на тренінгу замінюється процесом управління групою. В загальному вигляді можна сказати, що тренер намагається досягати своїх цілей з допомогою групи, тобто вирішувати свої проблеми за рахунок групи. При цьому індивідуальність групи не враховується, а робота ведеться ніби з якоюсь абстрактною групою. В основі такої поведінки тренера лежить його страх втратити владу, який базується на глибинній недовірі до групи.
3. Коли програма тренінгу стає надціллю, під яку повинна пристосовуватися група. В такому випадку, члени групи переводяться з ролі активних учасників в роль пасивних виконавців. Це найгірший варіант, при якому не беруться до уваги ні потреби тренера, ні бажання групи. Спілкування при цьому поверхневе і безлике.
Три вище перераховані варіанти є спробами зняти напругу через пасивність або тренера, або групи, або через незмінність програми. Зрозуміло, що при цьому ефективність тренінгу як засобу психологічного впливу значно падає.
Так само, як і будь-яке навчальне заняття, тренінг має певну мету. Нею можуть бути:
Інформування та набуття учасниками тренінгу нових професійних навичок та умінь;
Опанування новими технологіями в професійній сфері;
Зменшення чогось небажаного (проявів поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реаіування тощо);
Зміна погляду на проблему;
Зміна погляду на процес навчання, аби зрозуміти, що він може давати наснагу та задоволення;
Підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до себе та життя;
Пошук ефективних шляхів розв'язання поставлених проблем завдяки об'єднанню в тренінговій роботі різних спеціалістів, представників різних відомств, які впливають на розв'язання цих проблем;
Здобуття альтернативної громадянської освіти.
Ї В. Вачков виділяє спільні цілі, які об'єднують різні за напрямом і змістом тренінгові групи:
Дослідження психологічних проблем учасників групи й надання допомоги в їх розв'язанні;
Поліпшення суб'єктивного самопочуття й зміцнення психічного здоров'я;
Вивчення психологічних закономірностей, механізмів і ефективних способів міжсособистісної взаємодії;
Розвиток самосвідомості учасників для корекції або попередження емоційних порушень на основі внутрішніх і поведін- кових змін;
Сприяннят особистісному росту та розвитку.
Крім загальних цілей, які досягаються в процесі групової роботи, фахівці виділяють цілі, що залежать від виду тренінгу (н-д, тренінг креативності, сенгзитивності, партнерського спілкування тощо).
Підсумувати викладену інформацію щодо того, як розуміти тренінг та його атрибути, можна так. Тренінг - це:
Група, яка допомагає стати кожному її учаснику більш компетентним;
Процес, під час якого учасники вступають у взаємодію;
Процес, у центрі якого є проблема та її розуміння учасниками групи, а не компетентність ведучого щодо зазначеної проблеми;
Навчання, під час якого активність учасників вища, ніж активність ведучого;
Навчання, яке дає учасникам задоволення, активізує їх, стимулює інтерес до пізнання;
Навчання, результат якого досягається у взаємодії всіх учасників тренінгу;
Відкриття учасниками в собі нових можливостей, відчуття того, що вони знають та вміють більше, ніж до цих нір думали про себе;
Можливість відкриття інших людей, навчання через взаємодію з ними, розуміння того, на що здатні люди, від яких раніше не очікувалося нічого цікавого;
Можливість у безпечних, з одного боку, трохи штучних, а з іншого - наближених до реальності умовах взаємодії з іншими людьми досягти бажаних змін.