- •Н.Н. Гунька загальнА геологіЯ
- •Н.Н. Гунька
- •Лабораторна робота № 1 Основні кристаломорфологічні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •2.1 Агрегатний стан мінералів і його визначення
- •2.2 Елементи огранювання кристалу та їх визначення
- •2.3 Симетрія кристалів і її визначення
- •2.4 Форми кристалів і їх визначення
- •2.5 Морфологія мінеральних індивідів і методи її визначення
- •2.6 Морфологія мінеральних агрегатів
- •3 Морфологічні особливості аморфних мінералів
- •4 Необхідні приладдя і зразки для виконання роботи
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 2 Основні фізичні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і порядок виконання роботи
- •2.1 Густина
- •2.2 Твердість
- •2.3 Спайність
- •2.4 Злам
- •2.5 Крихкість
- •2.6 Прозорість
- •2.7 Забарвлення
- •2.8 Колір риси
- •2.9 Блиск
- •2.10 Теплопровідність
- •2.11 Магнітність
- •2.12 Радіоактивність
- •2.13 Горючість
- •2.14 Розчинність
- •2.15 Розкладання
- •2.16 Смак
- •3 Необхідні матеріали, прилади, зразки і хімічні реагенти для виконання лабораторної роботи
- •4 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна рОбота № 3 Головні породо- і рудотворні мінерали та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Основні породо- і рудотворні мінерали
- •3.1 Тип простих речовин (самородних елементів)
- •3.2 Тип сульфідів
- •3.3 Тип оксидів і гідрооксидів
- •3.4 Тип солей кисневих кислот
- •Клас сульфатів
- •3.5 Тип галоїдів
- •3.6 Тип вуглеводневих (органічних) мінералів
- •4 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви і прилади
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 4 Магматичні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Короткий опис магматичних гірських порід
- •4 Короткий опис окремих магматичних порід
- •4.1 Ультраосновні породи
- •4.2 Основні породи
- •4.3 Середні породи
- •4.4 Кислі породи
- •4.5 Лужні породи
- •5 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви, взірці
- •6 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 5 Осадові гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Головні типи осадових гірських порід
- •3.1 Уламкові гірські породи
- •3.2 Органогенні і хемогенні породи
- •4 Лабораторні приладдя та реактиви
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 6 Метаморфічні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Метаморфічні гірські породи
- •2.1 Локальний метаморфізм
- •2.2 Регіональний метаморфізм
- •2.3 Хімічний склад метаморфічних порід
- •2.4 Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •2.5 Структури і текстури метаморфічних порід
- •2.6 Фізичні властивості метаморфічних порід
- •3 Головні типи метаморфічних гірських порід
- •3.1 Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •3.2 Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •4 Лабораторні приладдя і реактиви
- •5 Контроль засвоєння матеріалу
- •Лабораторна робота № 7 форми залягання гірських порід та їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і методика виконання роботи
- •3 Форми залягання магматичних гірських порід
- •3.2 Неузгоджені інтрузивні тіла
- •3.3 Форми залягання ефузивних порід
- •4 Форми залягання метаморфічних гірських порід
- •5 Форми залягання осадових гірських порід
- •5.1 Шар (пласт), його параметри і способи визначення
- •5.2 Шаруватість гірських порід
- •5.3 Узгоджене і неузгоджене залягання
- •5.4 Горизонтальне та похиле залягання шарів
- •5.5 Складчасті дислокації гірських порід
- •5.6 Розривні дислокації гірських порід
- •6 Елементи залягання геологічних тіл
- •7 Гірничий компас, його будова та особливості роботи з ним
- •8 Лабораторні приладдя, макети і зразки порід
- •9 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 8 вік гірських порід та їх періодизація
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика їх виконання
- •3 Відносний вік гірських порід та методи їх визначення
- •3.1 Стратиграфічний метод
- •3.2 Палеонтологічний метод
- •3.3 Петрографічний метод
- •4 Абсолютний вік гірських порід та методи їх визначення
- •5 Геохронологічна шкала
- •6 Лабораторне приладдя та прилади
- •7 Порядок виконання лабораторної роботи
- •8 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 9 Геологічні карти, розрізи і стратиграфічні колонки та методи їх складання
- •1 Мета роботи
- •2 Обґрунтування і методика виконання лабораторної роботи
- •2.1 Принципи побудови геологічних карт
- •2.2 Масштаби геологічних карт
- •2.3 Оформлення та умовні позначення на геологічних картах
- •2.4 Вікова і літологічна індексація геологічних карт
- •2.5 Зображення на геологічних картах
- •2.6 Геологічні розрізи та їх побудова
- •2.7 Стратиграфічна колонка і принципи її побудови
- •2.8 Визначення віку складок і розривних порушень
- •Найважливіші геологічні і геоморфологічні терміни
- •Дельта - низовинна ділянка суходолу в гирлі ріки, розчленована рукавами і протоками.
- •Забарвлення - характер взаємодії електромагнітних хвиль з електронами.
2.2 Масштаби геологічних карт
Залежно від масштабу власне геологічні карти діляться на оглядові, дрібномасштабні, середньомасштабні, крупномасштабні та детальні.
Оглядові карти масштабу менше 1:1000000 складаються на географічній основі і дають загальне уявлення про геологію великих територій держав та материків земної кулі.
Дрібномасштабні карти (1:100000 і 1:500000) складаються на спрощеній топографічній основі і характеризують геологічну будову крупних регіонів або держав. Геологічні карти масштабу 1:100000 і 1:500000 складаються переважно на основі узагальнення матеріалів, одержаних при більш детальних зніманнях.
Середньомасштабні карти (1:200000 і 1:100000) складаються на всій території країни з метою вивчення основних рис її геологічної будови, прогнозної оцінки щодо корисних копалин до глибини, при якій економічно вигідна їх експлуатація. Будуються вони переважно на топографічній основі з розрідженою сіткою горизонталей.
За детальністю і густотою сітки маршрутів знімальні та пошукові роботи для побудови геологічних карт масштабів 1:200000 і 1:10000 являють собою площівні дослідження. Планомірний їх розвиток створює основу для цілеспрямованого та ефективного проведення пошуків на всі види корисних копалин, а також для вирішення різних теоретичних положень. При проведенні геологічного знімання цих масштабів повинні обов’язково проводитись геологічне дешифрування аерокосмофотознімків, геофізичні та геохімічні дослідження.
При зніманні та пошуках вказаних масштабів широко застосовуються дрібні гірські виробки – канави, неглибокі шурфи, бурові свердловини ручного і механічного буріння.
Крупномасштабні карти (1:50000 і 1:25000) складаються на точній топографічній основі і досить точно відтворюють геологічну будову району як поверхневих, так і глибинних його частин. Ці карти є основними за масштабним видом геологічних карт, які використовуються для вирішення практичних промислових завдань.
Складаються дані карти для всієї країни, але в першу чергу для гірничовидобувних регіонів. Головними завданнями геологічних карт вказаних масштабів є виділення перспективних площ для проведення детальних геологознімальних робіт. Вони можуть проводитись спеціалізовано щодо головних для даного району корисних копалин, хоча ведуться вони на всі види мінеральної сировини.
Детальні геологічні карти (1:10000, 1:5000, 1:1000 і крупніші) дають детальну геологічну характеристику окремих родовищ корисних копалин, районів цивільного або промислового будівництва. Складаються вони на основі знімань більших масштабів, які проводяться в районах розташування родовищ корисних копалин або безпосередньо на родовищах, що знаходяться в розвідці, і спрямовані на вирішення конкретних завдань, які випливають з генетичних особливостей та умов залягання корисних копалин.
Детальні геологічні карти служать основою для закладання пошукових і розвідувальних свердловин на можливі корисні копалини, для підрахунку запасів корисних копалин, розробки проектів експлуатації, ведення гірничо-підготовчих і промислових робіт на родовищах.
Геологічні плани горизонтів за своїми масштабами належать до детальних геологічних карт, але при цьому мають свої специфічні особливості. Вони характеризують умови залягання покладів корисних копалин, їх морфологію і речовинний склад. Ці плани складають не на основі картування, а за даними детальної і промислової розвідки родовищ, розкритих багаточисленними експлуатаційними свердловинами і гірничими виробками, просторове розміщення яких наноситься за даними маркшейдерських знімань.