
- •2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- •3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- •4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- •5. Інтегративний характер культурології як науки.
- •6. Специфіка культурологічного знання.
- •7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •8. Сутність та основні функції культури.
- •Історична типологія культури.
- •Регіональна типологія культури.
- •Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- •Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- •Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера.
- •Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського.
- •Концепція соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •16. Концепція локальних цивілізацій а. Тойнбі.
- •17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона.
- •18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- •19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу
- •20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- •21. Культура Стародавнього Єгипту.
- •22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- •23. Дохристиянська культура слов'ян.
- •24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- •25. Роль християнства у становленні української культури.
- •26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- •27. Культура індустріального та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності
- •28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- •29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- •30. Мистецтво як феномен культури. Характерні риси мистецтва.
- •31. Модернізм в культурі.
- •32. Постмодернізм в культурі.
- •33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- •34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- •35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- •36. Суперечливий вплив процесу глобалізації на культуру.
- •37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- •38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- •39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- •40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- •41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і"загальнолюдські культурні цінності".
- •42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- •43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- •44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- •45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- •46. ООсновні види комунікації та іх характеристика.
- •47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- •48. Знаки та знакові системи в культурі.
- •49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- •50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- •51. Семіотика як наукова дисципліна.
- •52. Інформаційно-сеомітичне тлумачення культури
- •53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- •54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- •55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- •56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- •57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- •58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- •59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- •60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- •61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- •62. Духовна культура, її структура та цінності.
- •63. Технологічна культура та її складові.
- •64. Соціальна культура та її складові.
- •65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- •66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- •67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- •68. Світ і людина в християнському типі культури.
- •69. Людина в античній культурі.
- •70. Людина в середньовічній культурі.
- •71. Людина в культурі Відродження.
- •72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- •73.Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- •74.Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •75.Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- •77.Етика як теорія моралі та практична філософія.
- •78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- •79.Структура та функції етики.
- •80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- •81.Соціальні функції моралі.
- •82. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- •83.Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- •84.Що таке "золоте правило моральності", чому воно має таку назву?
- •85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити и охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- •86. Норма як елемент моральної свідомості.
- •87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- •88.Основні види зла як етичної категорії.
- •89.Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- •90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- •91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- •92.Розкрити та охарактеризувати зміст понять "честь" і "гідність". В чому полягає відмінність цих понять?
- •93.Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя"
- •94. Моральнісні смисли любові.
- •95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- •96.Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- •97.Сенс життя як моральна проблема.
- •98.Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- •99.Моральні цінності людини.
- •100.Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- •101.Зміст та співвідношення понять "традиція" та "звичай" .
- •102.Етикет та основні його різновиди.
- •103.Моральні норми і цінності християнської етики.
- •104.Моральнісна культура особистості та її складові.
- •105.Прикладна етика та її основні різновиди.
- •106.Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- •107.Професійна етика економіста (юриста) та її особливості.
- •108. Основні принципи професійної етики економіста (юриста).
- •109.Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- •110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- •111.Основні завдання та функції естетики.
- •112.Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- •113.Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис" та "калокагатія".
- •114.Естетичні ідеали епохи античності.
- •115.Естетичні ідеали епохи Відродження.
- •116.Мистецтво та його різновиди.
- •117.Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика.
- •118.Архітектура як вид мистецтва.
- •119.Скульптура як вид мистецтва.
- •120.Живопис як вид мистецтва.
- •121.Театр як вид мистецтва.
- •122.Література як вид мистецтва
- •123.Музика як вид мистецтва.
- •124. Кіно як вид мистецтва.
- •125.Хореографія як вид мистецтва
- •126.Телебачення як вид мистецтва.
- •127.Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- •128.Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- •129.Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- •130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів (юристів).
77.Етика як теорія моралі та практична філософія.
Етика – це наука про мораль (моральність). Поняття «мораль» і «моральність» часто ототожнюються. У сучасній літературі за ними закріплюється розуміння моралі як форми суспільної свідомості, сукупності усвідомлюваних людьми принципів, норм, приписів, правил поведінки, а моральності – як втілення цих принципів, правил та норм у реальній поведінці людини й стосунках між нею та іншими людьми.
Суспільство у процесі історичного розвитку виробило особливий соціальних інструмент для регулювання і спрямування поведінки кожної людини, щоб вона не тільки не руйнувала, а навіть зміцнювала суспільний організм. Цим інструментом суспільної організації є мораль. Мораль виступає як особлива форма ставлення людини до дійсності, до конкретних людей, соціальних груп до представників світу природи і цінностей культури. Мораль не зводиться ні до релігії, ні до права, ні до будь-яких інших форм духовно-практичного життя, а має свою специфіку й відіграє свою роль в житті людини і суспільства і є предметом вивчення етики.
Етика як наука виникла і розвивалась у межах філософії і розглядалась як практична філософія, або моральна філософія. Вона базується на двох засадах: фактах реального морального життя та філософському світогляді. Філософсько-світоглядні орієнтації етики не є морально нейтральними, вони мають ціннісне значення, характеризуються моральною визначеністю. Етика узагальнює моральні процеси і задає ціннісні нормативні перспективи.
78. Особливості етики як наукової дисципліни.
Міркуючи над природою моралі (в широкому розумінні, тобто включаючи й моральність) як предмета етики, неважко и переконатися, що предмет цей досить своєрідний. Його неможливо звести до звичайного зовнішнього об'єкта, котрий ми можемо виділити з його оточення, описувати, вимірювати, аналізувати як певну окрему цілість. Можна розглядати біологічні, психологічні, соціокультурні, етнічні умови й чинники формування певного типу людської вдачі, осмислювати його під кутом зору фрейдівської концепції лібідо і т. п.
Мораль постає як такий практично-оцінний спосіб ставлення людини до дійсності, І котрий регулює поведінку людей з точки зору принципового протиставлення добра і зла.
По-перше, мораль як предмет етики являє собою концентрований вияв саме практичного, активно-перетворювального ставлення людини до життя. Вона знаходить свої духовні витоки в царині людської волі, практичного розуму, за словами великого німецького філософа І. Канта (1724—1804)..
По-друге, в наведеному визначенні мова йде про оцінюваність моральних явищ, про можливість оцінки як сутнісну рису моралі. Й справді, мораль цікавлять саме такі речі, такі прояви людини, які в принципі можуть бути певним чином оцінені, причому саме у зв'язку з розглянутим її практичним спрямуванням.
Третій суттєвий момент наведеного визначення пов'язаний з осмисленням моралі як особливого відношення людини до дійсності