
- •Правила перевезень сталі листової
- •Розташування вантажовідправника, вантажоотримувачів та транспортного підприємства на карті схемі та складання план-замовлення на перевезення вантажу
- •Уточнення розроблених розвізних маршрутів методом підсумовування по стовпчикам
- •Вибір автомобіля оптимальної вантажопідйомності з використанням методу номограмм
- •1. Розрахунок aj bj та cj
- •2. Розрахунок
- •Розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи автомобіля на кожному маршруті
- •Визначення необхідної кількості обслуговуючих механізмів та числових характеристик замкненої Пуассонівської системи масового обслуговування
- •Розрахунок показників для одноканальної системи масового обслуговування
- •Розрахунок показників ефективності використання транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів
- •Висновок
- •Список літературних джерел
Зміст
1. Правила перевезень сталі листової 3
2. Розташування вантажовідправника, вантажоотримувачів та транспортного підприємства на карті схемі та складання план-замовлення на перевезення вантажу 5
4. Уточнення розроблених розвізних маршрутів методом підсумовування по стовпчикам 14
5. Вибір автомобіля оптимальної вантажопідйомності з використанням методу номограмм 19
6. Розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи автомобіля на кожному маршруті 21
7. Визначення необхідної кількості обслуговуючих механізмів та числових характеристик замкненої Пуассонівської системи масового обслуговування 24
8. Розрахунок показників ефективності використання транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів 32
Висновок 36
Список літературних джерел 37
Правила перевезень сталі листової
Метали і металеві вироби, що перевозяться автомобільним транспортом, підрозділяються на такі групи:
нормальні за вагою і габаритами;
довгомірні, довжиною понад 8 м;
великовагові, вагою одного місця понад 3 т.
Сортову сталь розміром до 30 мм і тонколистову сталь товщиною до 4 мм перевозять у міцно скріплених пачках (в'язках, пакетах). Кожна пачка повинна містити сталь однієї партії.
Допускається перевезення в пачках листової сталі товщиною до 6 мм включно, що прокатана на станах безперервної прокатки.
За погодженням сторін в пачках можна перевозити сортову сталь розміром до 50 мм і листову сталь товщиною до 10 мм.
Маса пачки під час ручного вантаження повинна бути не більш як 80 кг, механізованого - не більш як 10 т, а на вимогу вантажоодержувача - не більше ніж 5 т.
Пачки повинні бути міцно обв'язані дротом чи стрічкою не менше ніж у двох місцях, а кінці обв'язки надійно закручені.
Пачки листів треба міцно скріплювати стальною стрічкою у дві скоби.
Для перевезення нормальних за вагою і габаритами металів і металовиробів застосовуються автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою; для перевезення металу довжиною до 8 метрів - тягачі з напівпричепами і металовози; для перевезення довгомірних металів - автомобілі з причепами-розпусками; для перевезення важковагових листів - тягачі з напівпричепами і причепами-ваговозами.
Кольорові метали, сплави і металеві вироби перевозяться критими автомобілями або в контейнерах. Оброблені поверхні відливків і нарізані вироби (болти, гайки, гвинти) повинні бути змащені нейтральним мастилом, що запобігає корозії.
Метали і металеві вироби під час перевезення повинні бути захищені від пошкоджень, а відливки із чорних металів, кольорові метали, сплави і металеві вироби - також і від атмосферних впливів. При перевезенні слід вжити заходів, що уберігають метали від залишкових деформацій. Метали і металеві вироби слід перевозити:
стальний прокат, кутики, швелери і двотаври - в штабелях за профілями на дерев'яних підкладках. При перевезенні поміж окремими рядами прокатних виробів укладають дерев'яні прокладки;
Приймання від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу металу і металовиробів провадяться Перевізником за кількістю вантажних місць і масою, зазначеними вантажовідправником у товарно-транспортній накладній.
Розташування вантажовідправника, вантажоотримувачів та транспортного підприємства на карті схемі та складання план-замовлення на перевезення вантажу
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
|
|
ВО7 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
ВО10 |
|
|
|
ВО17 |
|
|
ВО20 |
|
ВО9 |
2 |
|
ВВ |
|
ВО6 |
|
|
|
ВО5 |
|
|
3 |
|
ВО2 |
|
|
ВО13 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
ВО15 |
|
|
ВО12 |
|
5 |
|
|
ВО19 |
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
ВО1 |
|
|
|
ВО3 |
|
ВО18 |
|
|
7 |
АТП |
|
|
ВО14 |
|
|
|
|
|
|
8 |
|
ВО8 |
|
|
ВО11 |
|
ВО16 |
|
ВО4 |
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рис. 1 Карта-схема розташування ВВ, ВО та АТП
За допомогою карти-схеми складаємо таблицю відстаней між кореспондуючими пунктами.
Таблиця 2.2
План замовлення на виконання перевезень вантажу
План-замовлення на виконання перевезення вантажу |
||||
Назва вантажу |
ВВ |
ВО |
відстань перевезення від ВВ до ВО, км |
Розмір завезеної партії вантажу gрі для кожного ВО, т |
Сталь листова |
P0 |
P1 |
4,0 |
1,71 |
P2 |
1,0 |
1,72 |
||
P3 |
5,7 |
1,73 |
||
P4 |
9,2 |
1,74 |
||
P5 |
6,0 |
1,75 |
||
P6 |
2,0 |
1,76 |
||
P7 |
2,2 |
1,77 |
||
P8 |
6,0 |
1,78 |
||
P9 |
8,1 |
1,79 |
||
P10 |
1,4 |
1,8 |
||
P11 |
6,7 |
1,8 |
||
P12 |
7,3 |
1,81 |
||
P13 |
3,2 |
1,82 |
||
P14 |
5,4 |
1,83 |
||
P15 |
4,5 |
1,84 |
||
P16 |
7,8 |
1,85 |
||
P17 |
3,2 |
1,86 |
||
P18 |
7,2 |
1,87 |
||
P19 |
3,2 |
1,88 |
||
P20 |
6,1 |
1,89 |
||
|
|
∑ |
100,0 |
36 |
Величина
розміру партії вантажу
повинна бути різною для різних
вантажоотримувачів. Середній розмір
завезеної партії вантажу
визначається за виразом:
– добовий обсяг перевезень
- кількість пунктів завозу вантажу
Сума
значень розмірів завезеної партії
вантажу
до всіх вантажоотримувачів повинна
дорівнювати значенню добового обсягу
перевезення вантажу
,
який заданий у завданні до курсової
роботи.
Таблиця 3.1
Ланки найкоротшої зв’язуючої мережі
№ ланки |
Ланка НЗМ |
Відстань, км |
1 |
1-19 |
1,4 |
2 |
1-8 |
2 |
3 |
19-2 |
2,2 |
4 |
2-ВВ |
1 |
5 |
ВВ-10 |
1,4 |
6 |
ВВ-6 |
2 |
7 |
6-13 |
1,4 |
8 |
13-15 |
1,4 |
9 |
6-17 |
1,4 |
10 |
15-3 |
2 |
11 |
3-18 |
2 |
12 |
18-4 |
2,2 |
13 |
4-16 |
2 |
14 |
16-11 |
2 |
15 |
11-14 |
1,4 |
16 |
17-7 |
2,2 |
17 |
18-12 |
2,2 |
18 |
12-5 |
2,2 |
19 |
5-20 |
1 |
20 |
20-9 |
2 |
Σ |
|
35,4 |
Для найкоротшої зв’язуючої мережі визначають такі показники:
Середню відстань доставки вантажу:
– відстань доставки вантажу від
вантажовідправника до і-того пункту
завозу вантажу, км;
- кількість пунктів завозу вантажу;
Середню відстань доставки вантажу між суміжними пунктами його завозу:
- відстань
доставки вантажу між відповідними
пунктами його завозу, км;
- кількість ланок НЗМ, що не сполучаються
із вантажовідправником вантажу;
Таблиця 3.1
Формування маршрутів
Маршрути, отримані за НЗМ |
Обсяг перевезень, т |
Довжина маршруту, км |
P0 - P4 - P16 - P11 - P14 - P1- P0 |
8,93 |
20,8 |
P0 - P9 - P5 - P12 - P18 - P3 - P0 |
8,95 |
22,4 |
P0 - P20 - P15- P13 - P8 - P19 - P0 |
9,21 |
23,3 |
P0 - P17 - P7 - P10 - P2 - P6 - P0 |
8,91 |
14 |
Всього |
36,00 |
80,5 |