Ресурсами менеджмент

1.3 Особливості менеджменту персоналу в закордонних країнах

В економічно розвинутих закордонних країнах особливий інтерес представляє вивчення менеджменту персоналУ в США і Японії, тому що підх оди доуправління в цих країнах до недавнього часу мали ряд відмінних рис.

Менеджмент персоналу на американських фірмах здійснюється на подібних принцпах, серед яких можна виділити підбір кадрів, умови праці, створення у працівників почуття відповідальності, трудові відносини.

Загальними критеріями при підборі кадрів є освіта, практичний досвід роботи, психологічна сумісність, вміння працювати в колективі.

При доборі кадрів, що здійснюється за схемою – розглядання резюме, тестування, інтерв'ювання – особлива увага приділяється спеціалізованим знанням і професійним навичкам. Після прийому на роботу проводиться процедура введення в посаду, коли працівника знайомлять з його обов'язками по інструкціях, діяльністю фірми в цілому та її організаційною структурою.

Процедура звільнення складається із серії виховних актів, за винятком випадків злодійства, шахрайства, регулярного недотримання правил організаційної філософії. Здійснення звільнення контролюється представниками профспілки.

У Японії менеджмент персоналу відрізняється наступними особливостями: наймання працівників здійснюється на тривалий термін, підбір працівників – по цільових напрямках після вузів, по рекомендаціях, з урахуванням репутації, підвищення заробітної плати і кар'єрний ріст – з вислугою років.

Звичайно виділяють такі основні принципи японського менеджменту персоналу:

• сполучення цілей діяльності фірми (макрорівень) і працівників (мікрорівень), висока залежність працівників від своєї фірми, надання значних соціальних гарантій і благ в обмін на відданість і довіру фірмі;

• домінування колективної свідомості, заохочення кооперації працівників усередині фірми, розвиток соціального партнерства, патерналізм в управлінні;

• підтримка балансу впливу та інтересів трьох основних сил, що забезпечують функціонування фірми: керуючих, фахівців і акціонерів.

Таким чином, менеджмент персоналу в Японії припускає певні гарантії зайнятості, підготовку працівників на робочому місці, оплату праці в залежності від стажу роботи, гнучку систему заробітної плати.

Кардинальна відмінність японського менеджменту персоналу від американського полягає у наступному: на японських фірмах дотримуються думки, що менеджер будь-якого рівня повинен бути фахівцем, здатним працювати на будь-якій ділянці фірми, тобто робиться акцент на широку спеціалізацію.

Крім того, кар'єру працівника в Японії найчастіше становить поступальне просування наверх ієрархічної структури, що залежить від вислуги років, а в американських фірмах просування може бути досить швидким, якщо працівник показує відмінні результати і не залежить від віку.

В теперішній час деякі різниці між американським і японським менеджментом не мають значення, про що свідчить існуюча концепція гуманізації, в основу якої покладені фрагменти японської філософії, а людина – працівник організації – сприймається не як ресурс, а як коштовна, неповторна, цілісна особистість.