Тема 11. Формування сприятливих умов параці

11.1. Визначення сутності конфлікту

11.2. «Дерево» конфлікту як процесу

11.3 Причини ділових і міжособистісних конфліктів

11.4 Наслідки конфліктних ситуацій

11.1 Визначення сутності конфлікту

Колектив (від лат. collectivus - збірний) - вищий рівень розвит­ку і функціонування соціальної групи. Відзначається єдністю ідейних, організаційних, ділових і міжо­собистісних стосунків.

Для колективу характерна єдність цілей, високий рівень спілку­вання.

Вичленовують предметну діяльність колективу, організаційну структуру (координація чи субординація), міжособистісні стосунки.

Згуртовуючим чинником для колективу виступає мета його про­фесійної чи суспільне корисної діяльності.

Важливим для колективу є рівень його інтегрованості, згуртова­ності членів колективу, задоволення їхніх потреб та інтересів у тру­довій діяльності, навчанні, спілкуванні, відпочинку, дружбі, фізич­ному, психічному і моральному розвитку.

Успішне управління діяльністю колективу передбачає обізнаність не лише з професійним, а й позапрофесійним спілкуванням його членів. У кожному колективі виділяється один або кілька лідерів, ядро колективу, офіційний керівник (обраний чи призначений).

Професійні завдання колективу істотно впливають на психологі­чний клімат і водночас психологічний клімат колективу може або підсилювати, або руйнувати його предметну діяльність.

Отже, одним із чинників, від яких залежить успішність діяльності колективу (групи), є стан міжособистісних стосунків, який можна показати за допомогою шкали. На одному полюсі цієї шка­ли буде позитивний, або сприятливий психологічний клімат у колективі, на іншому - конфліктна ситуація, яка призводить до дезінте­грації групи і погіршення діяльності.

Десь посередині на цій шкалі - критичний стан міжособистісних стосунків - той стан, за якого розвиток цих стосунків може скеруватися до одного або іншого полюса. Саме цю критичну точку повинен спрогнозувати керівник групи, аби скерувати розвиток подій у бік формування позитивного психологічного клімату.

Розглянемо, що розуміють під конфліктом, конкретною ситуацією і конфліктною ситуацією.

Конфлікт (від лат. conflictus - зіткнення) - у філософії - крайнє загострення суперечностей; у психології - зіткнення осіб, їхніх ідей, інтересів, потреб, оцінок, рівня прагнень, домагань тощо.

Розрізняють такі види конфліктів:

а) соціальні - пов'язані з боротьбою великих груп людей за суспільно значущі цілі, інтереси тощо;

б) військові - зіткнення, сутички озброєних груп людей, а у мак­симальному своєму вияві - зіткнення армій держав;

в) інтелектуальні - пов'язані з боротьбою ідей у науці, єдністю і зіткненням таких протилежностей, як істинне і хибне;

г) моральні - виникають тоді, коли реально протистоять одне од­ному добро і зло, обов'язок і совість, справедливе і несправедливе;

д) внутріособистісні - зіткнення приблизно рівних по силі, але протилежно скерованих потреб, мотивів, інтересів, захоплень тощо у однієї і тієї самої людини;

е) міжособистісні - ситуація взаємодії людей, за якої вони або переслідують несумісні цілі, або дотримуються несумісних ціннос­тей і норм, пробуючи реалізувати їх у взаємостосунках один з од­ним, або одночасно в гострій конкурентній боротьбі прагнуть досяг­нути однієї і тієї самої мети, яка може бути досягнута тільки однією зі сторін, що конфліктують;

є) міжгрупові - де в якості сторін, що конфліктують, виступають соціальні групи, які переслідують несумісні цілі й своїми практич­ними діями протидіють одне одному.

Для науки і практики управління людьми важливе значення має розкриття психологічних механізмів виникнення і розв'язання міжособистісних конфліктів, зовнішніх стимулів і внутрішніх мотивів, які призводять до конфлікту, розробка оптимальних прийомів перебо­рення конфліктних ситуацій.

У процесі діяльності колективу для досягнення спільної мети мо­жуть виникати конкретні й конфліктні ситуації. Зрозуміло, що конк­ретна ситуація, за якої необхідно діяти і приймати рішення, не обо­в'язково є конфліктною. Отже:

конкретна ситуація - це реальне інформативно-матеріальне поле (предмети, люди, явища, події, стосунки), яке необхідно привести до певної рівноваги для забезпечення комфортного стану індивідів, які перебувають у полі цієї ситуації;

конфліктна ситуація - стан загострення суперечностей у со­ціальній групі, колективі. Конфліктна ситуація свідчить про невдо­воленість окремих осіб існуючим станом справ у колективі, наявність конфлікту між окремими членами колективу.

Конфліктна ситуація означає дезінтеграцію в колективі, послаб­лення його згуртованості.

Певна управлінська реакція на конфліктну ситуацію може приз­вести до таких наслідків:

• конфлікт не відбудеться;

• матимуть місце функціональні наслідки конфлікту, за якого відбувається досягнення певної мети;

• дисфункціональні наслідки конфлікту, тобто ті, які заважають досягненню мети.