- •Тема 1. Персонал організації як об'єкт менеджменту
- •1.1 Управління персоналом у контексті організаційного менеджменту
- •Мал. 1.1 Класифікація персоналу
- •1.2 Еволюція концепцій менеджменту персоналу
- •Система управління людиною в організації
- •Ресурсами менеджмент
- •1.3 Особливості менеджменту персоналу в закордонних країнах
- •Тема 2. Методологія менеджменту персоналу
- •2.1 Предмет і ціль дисципліни “Менеджмент персоналу”
- •2.2 Полідисциплінарні зв'язки менеджменту персоналу
- •2.3 Значення менеджменту персоналу для ефективного управління підприємством (організацією)
- •Тема 3. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу
- •3.1 Маркетинг персоналу в умовах ринкової економіки
- •3.2 Зовнішні і внутрішні фактори, які визначають напрямки маркетингу персоналу підприємства
- •3.3 Джерела інформації з розвитку персоналу
- •Тема 4. Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу
- •4.1 Сутність соціально-психологічних аспектів менеджменту
- •Тема 5. Кадрова служба і кадрове діловодство
- •5.1 Організаційна структура системи менеджменту персоналу
- •5.2 Кадрове забезпечення системи управління персоналом
- •5.3 Документаційне забезпечення менеджменту персоналу
- •Тема 6. Планування та формування персоналу
- •6.1 Кількісний склад служби управління персоналом
- •6.2 Зарубіжний досвід планування та формування структури персоналу організації
- •Тема 7. Розвиток персоналу
- •7.1 Поняття трудового потенціалу і його складові
- •7.2 Форми професійного навчання персоналу й обґрунтування їхнього вибору в організації
- •Тема 8. Рух персоналу
- •8.1 Управління кар'єрою
- •8.2 Сутність службово-професійного просування
- •8.3 Моделі кар'єри
- •Тема 9. Регулювання трудової діяльності персоналу
- •Тема 10. Управління робочим часом працівника
- •10.1 Документи, які характеризують вимоги до персоналу
- •10.2 Поняття, зміст і завдання організації праці
- •10.3 Сутність і призначення нормування праці. Робочий час
- •Тема 11. Формування сприятливих умов параці
- •11.1 Визначення сутності конфлікту
- •11.2 «Дерево» конфлікту як процесу
- •11.3 Причини ділових і міжособистісних конфліктів
- •11.4 Наслідки конфліктних ситуацій
- •Тема 12. Оцінка персоналу
- •12.1 Теорія і практика оцінки персоналу
- •12.2 Методи оцінки персоналу
- •12.3 Оцінка потенціалу робітника
- •12.4 Оцінка індивідуального внеску
- •Динаміка оціночних показників
- •12.5 Атестація кадрів
- •Латентна (прихована):
- •Тема 13. Мотивація і стимулювання персоналу
- •13.1 Управління персоналом і мотивація праці
- •13.2 Мотивація в організаційному контексті
- •Потреба
- •13.3 Теорії мотивації
- •Тема 14. Соціальне партнерство в організації
- •14.1 Роль і місце соціального управління в плануванні й організації розвитку підприємства
- •14.2 Прогнозування і планування соціального розвитку персоналу в організації і поза виробництвом
- •14.3 Вдосконалення соціальної структури та професійно-кваліфікаційного складу працівників
- •Тема 15. Ефективність менеджменту персоналу
- •15.1 Підходи до оцінки ефективності менеджменту персоналу
- •15.2 Методика оцінки праці
- •15.3 Критерії ефективності роботи підприємства
- •15.4 Теорія оцінки ефективності роботи персоналу
15.4 Теорія оцінки ефективності роботи персоналу
Ефективність роботи персоналу розраховується як відношення фактично досягнутих критеріальних показників до базисних значень кінцевих результатів діяльності, зважених за допомогою вагових коефіцієнтів і функцій стимулювання щодо нормативного значення ефективності, рівним 100 балам.
Методика базується на методах економічного аналізу, експертних оцінках, бальному методі і теорії класифікації. Принципові положення оцінки ефективності роботи персоналу підприємства полягають у наступному.
Оцінка здійснюється за допомогою певного переліку економічних, соціальних і організаційних показників, що відбираються методами експертних оцінок і кореляційного аналізу і кінцевих результатів, що характеризують, діяльності підприємства, трудову і соціальну діяльність персоналу.
Вводиться економічне стимулювання досягнення кінцевих результатів з найменшими витратами ресурсів і високою якістю продукції, праці і управління. Воно реалізується шляхом введення математичних функцій стимулювання, які відображають закономірності господарської діяльності підприємства.
Порівняння різних економічних і соціальних показників з урахуванням їх важливості здійснюється в комплексному показнику ефективності роботи персоналу за допомогою вагових коефіцієнтів, визначених методом експертних оцінок і рангової кореляції.
Комплексний показник ефективності розраховується у виді суми балів із приведенням до процентної шкали виміру (100 балам). Цим забезпечується порівнянність кількості і якості праці у виробництві і управлінні, а також різних підрозділів підприємства.
Чисельні значення економічних і соціальних показників визначаються за данними планових документів, форм статистичної й оперативної звітності і розраховуються у вигляді процентного відношення фактичного значення до базисного кінцевого результату (15.2):
д
е
Хi
– процентне відношення i-ї
частки показника ефективності, %;
Рiф – фактичне значення i-го економічного і соціального показника кінцевого результату за звітний період, нат. од.;
Рiб – базисне значення i-го показника кінцевого результату (план, норматив, факт попереднього періоду) за звітний період, нат. од.
Одержане в результаті розрахунку чисельне значення (Хi) свідчить про ступінь досягнення кінцевого результату (виконання, перевиконання, невиконання) і повинне мати різну економічну оцінку. Відомо, що найважливішою задачею ринкової економіки є досягнення кінцевого результату з найменшими витратами ресурсів і високою якістю продукції.
Часні показники ефективності характеризують внесок того чи іншого показника в загальну ефективність роботи. Розрахунок часних показників здійснюється на основі скоректованих значень показників і вагових коефіцієнтів по формулі:
Пi=УiВi,
де Пi – значення i-ї частки показника ефективності роботи персоналу, бали;
Вi – ваговий коефіцієнт i-ї частки показника, частки.
Комплексний показник ефективності роботи персоналу є чисельним вимірником досягнутих кінцевих результатів виробництва і управління. При оцінці різних результатів повинна бути обґрунтована доцільність способу розрахунку інтегрального показника. Вважається, що використання середнього арифметичного в оцінці ефективності роботи представляється більш простим і переконливим, оскільки, коли мова йде про облік внеску в кінцевий результат, мається на увазі додавання складових. Підсумовування часних показників ефективності більш зрозуміло економістам підприємств, чим інші ускладнені формули, веде до істотного скорочення трудомісткості розрахунків і дає незначні відхилення щодо абсолютної сутності явища.
К
омплексний
показник ефективності роботи персоналу
(П в балах) є середнім арифметичним
відношенням суми часних показників до
суми вагових коефіцієнтів
(15.3):
де n – число часгих показників ефективності.
Оцінка підсумкового значення комплексного показника ефективності роботи персоналу залежить від його чисельного значення:
якщо воно менш 95 балів, то персонал працював незадовільно;
якщо воно знаходиться в діапазоні від 95 до 100 балів, то персонал працював задовільно, але має резерви продуктивності і якості роботи;
якщо воно в діапазоні від 100 до 105 балів і виконані всі часні показники, то загальна оцінка роботи персоналу є гарної;
якщо воно більш 105 балів, то загальна оцінка роботи персоналу є відмінної.
Практична цінність даного показника полягає в можливості оцінки динаміки функціонування персоналу підприємства за різні періоди часу; об'єктивному розподілі фонду оплати праці між підрозділами підприємства; планомірному впливу на підрозділи підприємства для забезпечення його оптимального функціонування.
Розрахунок ефективності роботи персоналу дозволяє обґрунтовано підводити підсумки змагання між різними підприємствами та їх підрозділами.
Слід зазначити, що оцінка ефективності роботи підприємства може бути зроблена тільки за сукупними результатами економічного і соціального розвитку, а одним з можливих способів порівняння цих результатів може бути бальний метод.
