
- •Тема 1. Персонал організації як об'єкт менеджменту
- •1.1 Управління персоналом у контексті організаційного менеджменту
- •Мал. 1.1 Класифікація персоналу
- •1.2 Еволюція концепцій менеджменту персоналу
- •Система управління людиною в організації
- •Ресурсами менеджмент
- •1.3 Особливості менеджменту персоналу в закордонних країнах
- •Тема 2. Методологія менеджменту персоналу
- •2.1 Предмет і ціль дисципліни “Менеджмент персоналу”
- •2.2 Полідисциплінарні зв'язки менеджменту персоналу
- •2.3 Значення менеджменту персоналу для ефективного управління підприємством (організацією)
- •Тема 3. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу
- •3.1 Маркетинг персоналу в умовах ринкової економіки
- •3.2 Зовнішні і внутрішні фактори, які визначають напрямки маркетингу персоналу підприємства
- •3.3 Джерела інформації з розвитку персоналу
- •Тема 4. Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу
- •4.1 Сутність соціально-психологічних аспектів менеджменту
- •Тема 5. Кадрова служба і кадрове діловодство
- •5.1 Організаційна структура системи менеджменту персоналу
- •5.2 Кадрове забезпечення системи управління персоналом
- •5.3 Документаційне забезпечення менеджменту персоналу
- •Тема 6. Планування та формування персоналу
- •6.1 Кількісний склад служби управління персоналом
- •6.2 Зарубіжний досвід планування та формування структури персоналу організації
- •Тема 7. Розвиток персоналу
- •7.1 Поняття трудового потенціалу і його складові
- •7.2 Форми професійного навчання персоналу й обґрунтування їхнього вибору в організації
- •Тема 8. Рух персоналу
- •8.1 Управління кар'єрою
- •8.2 Сутність службово-професійного просування
- •8.3 Моделі кар'єри
- •Тема 9. Регулювання трудової діяльності персоналу
- •Тема 10. Управління робочим часом працівника
- •10.1 Документи, які характеризують вимоги до персоналу
- •10.2 Поняття, зміст і завдання організації праці
- •10.3 Сутність і призначення нормування праці. Робочий час
- •Тема 11. Формування сприятливих умов параці
- •11.1 Визначення сутності конфлікту
- •11.2 «Дерево» конфлікту як процесу
- •11.3 Причини ділових і міжособистісних конфліктів
- •11.4 Наслідки конфліктних ситуацій
- •Тема 12. Оцінка персоналу
- •12.1 Теорія і практика оцінки персоналу
- •12.2 Методи оцінки персоналу
- •12.3 Оцінка потенціалу робітника
- •12.4 Оцінка індивідуального внеску
- •Динаміка оціночних показників
- •12.5 Атестація кадрів
- •Латентна (прихована):
- •Тема 13. Мотивація і стимулювання персоналу
- •13.1 Управління персоналом і мотивація праці
- •13.2 Мотивація в організаційному контексті
- •Потреба
- •13.3 Теорії мотивації
- •Тема 14. Соціальне партнерство в організації
- •14.1 Роль і місце соціального управління в плануванні й організації розвитку підприємства
- •14.2 Прогнозування і планування соціального розвитку персоналу в організації і поза виробництвом
- •14.3 Вдосконалення соціальної структури та професійно-кваліфікаційного складу працівників
- •Тема 15. Ефективність менеджменту персоналу
- •15.1 Підходи до оцінки ефективності менеджменту персоналу
- •15.2 Методика оцінки праці
- •15.3 Критерії ефективності роботи підприємства
- •15.4 Теорія оцінки ефективності роботи персоналу
15.2 Методика оцінки праці
У залежності від предмета оцінки, існуючі методики можна розділити на дві основні групи: методики оцінки якості праці та методики оцінки результатів праці.
Методики оцінки якості праці орієнтують персонал на виконання планових завдань, раціональне використання робочого часу, поліпшення трудової і виконавської дисципліни й в основному спрямовані на удосконалення внутрішньої організації трудового колективу (саратовська система бездефектної праці (СБП); львівська методика «Пульсар» колишнього ВО «Електрон»; тульська система бальної оцінки праці (ТС БОП); томська система оперативної оцінки якості праці (ТСОЯП).
Методики оцінки результатів праці орієнтують управлінський персонал на досягнення кінцевих результатів виробництва (зростання прибутку і доходу, зниження витрат), оскільки останні виступають у якості головних оціночних показників їхньої діяльності і створюються всім трудовим колективом підприємства. За базисне значення оціночних показників приймається план чи норматив, а їхнє порівняння з фактичними значеннями здійснюється за допомогою вагових коефіцієнтів. До цієї групи відносяться розроблені і впроваджені в 80-х рр. у Нижньому Новгороді методики: система управління якістю роботи й ефективністю (СУЯРЕ), комплексна оцінка управлінської праці (КОУП), а також автоматизована комплексна система оцінки результатів діяльності колишнього Мінприладу СРСР (АКОРД) та ін.
Одним із принципових питань ефективності роботи персоналу є правильне визначення річної економії. Відомо, що в ринкових умовах унікальним показником річної економії є прибуток підприємства. Розмір прибутку в кінцевому вигляді відображає кінцевий результат економічної і соціальної діяльності підприємства й у значній мірі залежить від трудового внеску персоналу.
15.3 Критерії ефективності роботи підприємства
В умовах взаємодії адміністративної системи, ринкової економіки і демократизації суспільства істотно зростає значення наукового обґрунтування складу показників ефективності, що відображають кінцеві результати економічного і соціального розвитку підприємства. У ринковій економіці важливе значення мають такі економічні показники, як прибуток, договірні зобов'язання, продуктивність праці, обсяг продажів, рентабельність. Істотного значення набуває облік факторів, що впливають на ці кінцеві показники, а також розробка рекомендацій із забезпечення рентабельної роботи підприємства в умовах розширеного виробництва.
Доцільно предствити наступні економічні показники, які є критеріальними при розрахунку економічної ефективності: прибуток, доход, собівартість, рівень рентабельності, витрати на 1 грн. продукції. Їхня характеристика наведена в табл. 15.1.
Таблиця 15.1
Критеріальні показники ефективності роботи підприємства
Показник |
Спосіб розрахунку |
Переваги |
Недоліки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Показники економічної ефективності кінцевих результатів |
||||
Балансо-вий прибуток, грн. |
Виторг від реаліза-ції продукції за ви-нятком собівартос-ті, відбиваний у бухгалтерському балансі |
Основний узагальню-ючий показник, який відображає фінансові результати в грошовій формі |
Залежить від обсягу випуска продукції і рівня цін. Не засто-совується для збит-кових підприємств |
|
Доход, грн. |
Виторг від реалі-зації продукції за винятком мате-ріальних витрат і амортизації |
Економічний показ-ник прибавочного продукту. Стимулює економію ресурсів |
Залежить від обсягу випуска продукції. Містить у собі фонд заробітної плати – видаткову статтю собівартості |
|
Собівартість, грн. |
Частина вартості, що включає витра-ти на спожиті засо-би виробництва і на оплату праці |
Характеризує абсо-лютні розміри витрат на виробництво, зниження яких дає прибуток |
Не може служити порівняльним показником для різних підприємств |
|
Рівень рента-бельнос-ті, % |
Відношення при-бутку до вартості основних виробни-чих фондів (ОВФ) чи собівартості продукції |
Відносний показник кінцевого результату, який можна порівняти з рівнем інших підприємств |
При різній структурі ОВФ підприємств порівнянність утруд-нена. Не застосо-вується для збитко-вих підприємств |
|
Витрати на 1 грн. Продук-ції, грн./грн. |
Відношення соб-івартості до вартос-ті товарної проду-кції |
Показує структуру собівартості, прибут-ків чи збитків. Можна порівняти з будь-яки-ми підприємст-вами |
Завищення цін на продукцію приз-водить до штучного зниження витрат і зростання прибутку |
|
Обсяг товарної продук-ції, грн. |
Вартість виробленої і реалізованої покупцю продукції за певний період |
Характеризує продаж виробленої продукції на ринку, тобто факт обміну «товар – гроші» |
Залежить від попиту та пропозиції товару і монополізації ринку виробником |
|
Якість продукції (відсоток браку чи реклама-цій), % |
Розраховується як відношення якісної продукції до загального обсягу товарної продукції |
Показує питому вагу браку і рекламацій в обсязі товарної продукції. Дозволяє впливати на техно-логії виробництва |
Характеризує якість продукції в період гарантійного терміну і тільки по пред'явленню рекламацій |
|
Витрати на управ-ління під-приємством, грн./грн. |
Відношення сумар-них витрат на утри-мання апарата управління до загальних витрат підприємства |
Дозволяє судити про частку витрат на управління, динаміку їхньої зміни в часі |
Характеризує ефективність роботи тільки управлінського персоналу |
|
Впровадження науково-технічно-го про-гресу, грн. |
Розраховується як сумарний річний ефект від упровадження нової технології (виконання нових інвестицій) |
Характеризує стан упровадження нової техніки, технологій і інвестицій, тобто майбутню стратегію |
Не грає ролі в роботі збиткових чи нових підприємств |
|
Фондовіддача основних виробни-чих фондів, грн./грн. |
Відношення обсягу товарної продукції до вартості основ-них виробничих фондів |
Дозволяє судити про ефективність викорис-тання виробничих фондів, виробленої продукції в розрахун-ку на одиницю фондів |
Залежить від вартос-ті продукції й інфля-ції, неповного заван-таження, простою устаткування чи завищеної вартості ОВФ |
|
|
||||
Продук-тивність праці (виробі-ток на 1 праців-ника), грн./люд. |
Відношення обсягу випущеної продук-ції до загальної чисельності праців-ників, зайнятих у виробництві |
Характеризує час-тину продукції в розрахунку на 1 працівника і дозво-ляє судити про виробничий потен-ціал персоналу |
Допускає завищення витрат і чисельності працівників. Динаміка непорівняна в умовах інфляції |
|
Співвідношення темпів росту продуктивності праці і заробіт-ної плати, % |
Відношення при-росту продуктив-ності праці до приросту середньої заробітної плати |
Дозволяє судити про позитивний розвиток чи нега-тивне співвідно-шення темпів росту («проїдання») |
Показує тільки динамі-ку, а не джерела тен-денцій. Залежить від вартості робочої сили і ціни товару |
|
Частота виробни-чого травма-тизму, % |
Відношення числа випадків виробни-чого травматизму до загальної чи-сельності персо-налу |
Характеризує стан охорони праці і техніки безпеки |
Фіксує тільки явні випадки виробничого травматизму. Залежить від факторів вироб-ництва і дотримання правил |
|
Втрати робочого часу на 1 працівника, люд.-дні |
Відношення сумар-них втрат часу через хворобу, про-стої і неявки до за-гальної чисельності персоналу |
Показує резерви ефективності у використанні праці персоналу |
Не фіксує внутрізмінні втрати робочого часу. Залежить від соціаль-ного забезпечення й охорони здоров'я |
|
Фонд оплати праці (заробітної плати), грн. |
Загальний фонд основної і додат-кової заробітної плати, що включа-ється в собівартість продукції |
Дозволяє контро-лювати розміри і питому вагу оплати праці в собівартості продукції. Є базою для оподаткування |
Залежить від величини підприємства, товарної продукції і зовнішніх факторів |
|
Середня заробітна плата 1 праців-ника, грн./люд. |
Відношення загаль-ного фонду оплати праці до загальної чисельності персоналу |
Характеризує рівень оплати праці і динаміку її зміни по періодах часу |
Залежить від ціни продукції, інфляції і зовнішніх факторів (податки, монополь-ність та ін.) |
|
Якість праці персона-лу, бали або % |
Перший спосіб – відношення пито-мої ваги браку і рекламацій до за-гальної чисельності персоналу. Другий спосіб – експертна оцінка якості на засіданні правління по 5-бальній шкалі |
Застосовується в службах сервісу. Дозволяє пов’язати роботу персоналу з зовнішньою оцін-кою якості спожи-вачами і клієнтами. Простота розрахун-ку, можливість по-рівняння підроз-ділів |
Фіксується тільки мала частина браку через неретельність і пору-шення. Суб'єктивізм експертних оцінок членів правління |
|
Плин-ність персона-лу, % |
Відношення числа звільнених праців-ників до загальної чисельності персо-налу |
Характеризує рі-вень стабільності трудового колек-тиву і роботу з персоналом |
Не включає частину звільнених по поваж-них причинах праців-ників (армія, переїзд і т. ін.) у показник плин-ності |
|
Рівень трудової дисципліни, порушення./люд. чи бали |
Відношення числа випадків порушен-ня трудової і вико-навчої дисципліни до загальної чи-сельності персо-налу. Інший варі-ант – експертна оцінка рівня дисципліни по 10-ти бальній шкалі |
Дозволяє судити про прогули, запіз-нення, неретель-ність у структур-них підрозділах. Другий варіант характеризується простотою розрахунку |
Складність числення через відсутність чіткої фіксації порушень в оперативній звітності. Другий варіант – суб'єктивізм оцінки |
|
Співвід-ношення робітни-ків та служ-бовців, люд./люд. |
Відношення чи-сельності виробни-чого персоналу (ро-бітників) до чисел-ьності управлін-ського персоналу (службовців) |
Характеризує чис-ло робітників, які припадають на 1 службовця. Дозво-ляє судити про кваліфікацію пер-соналу і співвід-ношення двох го-ловних категорій персоналу |
Залежить від галузевої специфіки, рівня ком-плексної механізації виробництва і кадрової політики |
Надій-ність роботи персона-лу, частки або бали |
Перший спосіб – імовірність безвід-мовної роботи пер-соналу з мінімаль-ним числом від-хилень. Другий спосіб – експертна оцінка надійності правлінням підпри-ємства по 10-бальній шкалі |
Дозволяє прогно-зувати несприятли-ві періоди в роботі і збитки від відхи-лень. Простота роз-рахунку і можли-вість оцінки різних підрозділів |
Складність і великі витрати на розрахунок показників надійності.
Суб'єктивність оцінок надійності і їхній впливів на загальну ефективність |
Рівномірність заванта-ження персона-лу, частки або бали |
Перший спосіб – відношення пито-мої ваги втрат і перевантажень до загальної трудоміс-ткості. Другий спосіб – експертна оцінка рівномірності на засіданні правління підприємства по 5-бальній шкалі |
Дозволяє судити про ступінь набли-ження до ідеаль-ного завантаження, рівній одиниці
Простота розра-хунку дозволяє по-рівнювати роботу різних підрозділів |
Вимагає створення нормативної бази і збору оперативної інформації про втрати і перевантаження.
Суб'єктивізм експертних оцінок і їхнього впливу на загальну ефективність |
Коефіці-єнт труд. участі (КТУ) чи внеску (КТВ), частки |
Розраховується шляхом підсумову-вання з норматив-ною одиницею до-сягнень (знак +) чи недоглядів (знак -) у роботі |
Є комплексним показником, по якому можна судити про результати і якість праці персоналу |
Немає прямого зв'язку з кінцевими результатами виробництва. Суб'єктивізм оцінок визначається складом комісії (правління) |
Соціально-психологічний клімат колективу, бали |
Встановлюється на основі конкретних соціологічних і психологічних досліджень за допомогою фахівців |
Дозволяє установи-ти лідерів, мотива-цію, потреби, клі-мат і ефективність використання різ-них методів управ-ліньня, розробити рекомендації з по-ліпшення клімату |
Додаткові витрати на проведення досліджень. Неможливість поліп-шення клімату у випад-ку незацікавленості керівництва |