Тема 15. Ефективність менеджменту персоналу

15.1 Підходи до оцінки ефективності менеджменту персоналу

15.2 Методика оцінки праці

15.3 Критерії ефективності роботи підприємства

15.4 Теорія оцінки ефективності роботи персоналу

15.1 Підходи до оцінки ефективності менеджменту персоналу

Ефективність роботи персоналу правомірно розглядати як частину загальної ефективності суспільного виробництва.

В економічній теорії ефективність визначається виходячи з поставлених цілей як функція досягнутих результатів і витрачених на це ресурсів.

В економічній літературі ефективність розраховується як відношення економії прибутку від упровадження конкретного результату до витрат на його створення по формулі (15.1):

де Е – економічна ефективність, частки;

П – економія чи прибуток, грн.;

В – витрати на створення економії, грн.

Таким чином, ефективність є відносним показником, вимірюваним у частках. Не можна плутати економічність з результативністю і продуктивністю. Результативність – це досягнення конкретного результату у встановлений термін, вимірюваний в натуральних одиницях (од., грн., кг). Продуктивність – це відношення обсягу випущеної продукції до загальної чисельності працівників з одиницею виміру грн./люд.

В даний час немає єдиного підходу до проблеми виміру ефективності роботи персоналу. Складність полягає в тому, що процес трудової діяльності персоналу тісно пов'язан з виробничим процесом і його кінцевими результатами, соціальною діяльністю суспільства, економічним розвитком підприємств та ін. Аналіз наукових концепцій дозволяє виділити три методичних підходи до оцінки ефективності управління.

Прихильники першого підходу вважають, що персонал підприємства є сукупним суспільним працівником, що безпосередньо впливає на виробництво, тому кінцеві результати виробництва повинні служити критеріальними показниками ефективності персоналу. В якості таких показників приймаються чисельні значення кінцевих результатів роботи підприємства за конкретний період (рік, квартал, місяць): прибуток підприємства (балансовий, валовий, чистий); витрати на 1 грн. продукції (собівартість): рівень рентабельності (відношення прибутку до собівартості); обсяг товарної продукції; обсяг реалізованої продукції (виторг); доход підприємства (валовий, чистий); культура виробництва; якість продукції (частка продукції, зданая с першого пред'явлення); дивіденди на 1 акцію (звичайна привілейована); коефіцієнт економічної ефективності; строк окупності капітальних витрат.

Прихильники другого підходу до оцінки ефективності роботи персоналу вважають, що критеріальні показники повинні відбивати результативність, якість і складність живої праці чи трудової діяльності.

В якості таких показників оцінки виробничого й управлінського персоналу виділяються: продуктивність праці (виробіток на одиного працівника); темпи росту продуктивності праці і заробітної плати; питома вага заробітної плати в собівартості продукції; загальний фонд оплати праці; відсоток виконання норм виробітку; втрати робочого часу (цілодобові та внутрізмінні); якість праці робітників (відсоток браку); механоозброєність праці; фондовоозброєність праці; трудомісткість продукції; коефіцієнти складності робіт і праці; рівень виробничого травматизму; загальна чисельність персоналу.

Дані показники усебічно відображають ефективність трудової діяльності персоналу і можуть бути основою для вибору критеріїв. Разом з тим, вони не характеризують рівень організації роботи персоналу і соціальну ефективність, що також впливає на кінцеві результати виробництва і безпосередньо пов'язані з персоналом підприємства.

Прихильники третього підходу вважають, що ефективність роботи персоналу в значній мірі визначається організацією його роботи, мотивацією праці, соціально-психологічним кліматом у колективі, тобто більше залежить від форм і методів роботи з персоналом. У якості критеріальних показників ефективності роботи персоналу пропонуються такі показники: плинність персоналу; рівень кваліфікації персоналу; рівень трудової і виконавської дисципліни; професійно-кваліфікаційна структура; співвідношення робітників та службовців; використання фонду робочого часу; соціальна структура персоналу й ін.

Склад показників усебічно відображає організацію і соціальну ефективність роботи персоналу, причому деякі показники є комплексними, які потребують збору оперативної інформації на основі конкретних соціологічних досліджень.

Аналіз підходів до ефективності роботи персоналу свідчить про різноманіття критеріальних показників. Бесперечно, потрібен комплексний підхід до оцінки ефективності з позицій значимості кінцевих результатів виробництва, продуктивності і якості праці й організації роботи персоналу як соціальної системи.