
- •Тема 1. Персонал організації як об'єкт менеджменту
- •1.1 Управління персоналом у контексті організаційного менеджменту
- •Мал. 1.1 Класифікація персоналу
- •1.2 Еволюція концепцій менеджменту персоналу
- •Система управління людиною в організації
- •Ресурсами менеджмент
- •1.3 Особливості менеджменту персоналу в закордонних країнах
- •Тема 2. Методологія менеджменту персоналу
- •2.1 Предмет і ціль дисципліни “Менеджмент персоналу”
- •2.2 Полідисциплінарні зв'язки менеджменту персоналу
- •2.3 Значення менеджменту персоналу для ефективного управління підприємством (організацією)
- •Тема 3. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу
- •3.1 Маркетинг персоналу в умовах ринкової економіки
- •3.2 Зовнішні і внутрішні фактори, які визначають напрямки маркетингу персоналу підприємства
- •3.3 Джерела інформації з розвитку персоналу
- •Тема 4. Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу
- •4.1 Сутність соціально-психологічних аспектів менеджменту
- •Тема 5. Кадрова служба і кадрове діловодство
- •5.1 Організаційна структура системи менеджменту персоналу
- •5.2 Кадрове забезпечення системи управління персоналом
- •5.3 Документаційне забезпечення менеджменту персоналу
- •Тема 6. Планування та формування персоналу
- •6.1 Кількісний склад служби управління персоналом
- •6.2 Зарубіжний досвід планування та формування структури персоналу організації
- •Тема 7. Розвиток персоналу
- •7.1 Поняття трудового потенціалу і його складові
- •7.2 Форми професійного навчання персоналу й обґрунтування їхнього вибору в організації
- •Тема 8. Рух персоналу
- •8.1 Управління кар'єрою
- •8.2 Сутність службово-професійного просування
- •8.3 Моделі кар'єри
- •Тема 9. Регулювання трудової діяльності персоналу
- •Тема 10. Управління робочим часом працівника
- •10.1 Документи, які характеризують вимоги до персоналу
- •10.2 Поняття, зміст і завдання організації праці
- •10.3 Сутність і призначення нормування праці. Робочий час
- •Тема 11. Формування сприятливих умов параці
- •11.1 Визначення сутності конфлікту
- •11.2 «Дерево» конфлікту як процесу
- •11.3 Причини ділових і міжособистісних конфліктів
- •11.4 Наслідки конфліктних ситуацій
- •Тема 12. Оцінка персоналу
- •12.1 Теорія і практика оцінки персоналу
- •12.2 Методи оцінки персоналу
- •12.3 Оцінка потенціалу робітника
- •12.4 Оцінка індивідуального внеску
- •Динаміка оціночних показників
- •12.5 Атестація кадрів
- •Латентна (прихована):
- •Тема 13. Мотивація і стимулювання персоналу
- •13.1 Управління персоналом і мотивація праці
- •13.2 Мотивація в організаційному контексті
- •Потреба
- •13.3 Теорії мотивації
- •Тема 14. Соціальне партнерство в організації
- •14.1 Роль і місце соціального управління в плануванні й організації розвитку підприємства
- •14.2 Прогнозування і планування соціального розвитку персоналу в організації і поза виробництвом
- •14.3 Вдосконалення соціальної структури та професійно-кваліфікаційного складу працівників
- •Тема 15. Ефективність менеджменту персоналу
- •15.1 Підходи до оцінки ефективності менеджменту персоналу
- •15.2 Методика оцінки праці
- •15.3 Критерії ефективності роботи підприємства
- •15.4 Теорія оцінки ефективності роботи персоналу
14.2 Прогнозування і планування соціального розвитку персоналу в організації і поза виробництвом
Прогнозування і планування соціального розвитку персоналу є складовою плану соціального розвитку організації. Ефективне соціальне планування розвитку персоналу передбачає наявність відповідних прогнозних проектів, цільових програм, а також короткострокових, середньострокових та довгострокових планів.
Прикладом цілеспрямованого й обґрунтованого планування у соціальній сфері можуть бути програми підвищення якості трудового життя, що знайшли своє поширення в середині 70-х років минулого століття у США та інших країнах з розвинутою ринковою економікою, а також практика соціального планування в організаціях колишнього СРСР і країн Східної Європи в 70—80-х роках [6, 12]. В Україні за часи економічної кризи 1990—1999 рр. соціальне планування в організаціях зазнало регресивного розвитку, що негативно вплинуло на якість трудового та освітнього потенціалу персоналу.
Соціальне прогнозування та планування являють собою дійовий механізм управління розвитком персоналу. Соціальний прогноз — це передбачення, що на основі спеціальних досліджень містить: прогнозування умов відтворення робочої сили в організації; прогнозування стану відтворення робочої сили поза виробництвом; визначення соціальних наслідків прогнозних заходів стосовно розвитку персоналу.
Соціальне планування розвитку персоналу передбачає аналіз стану соціального середовища організації, врахування факторів, що впливають на розвиток персоналу, розроблення проектів планів і програм, розрахованих на використання у плановому періоді потенційних можливостей особистості, трудового колективу щодо свого розвитку. Під час соціального прогнозування та планування розвитку персоналу необхідно також врахувати ситуацію в галузі, регіоні і державі. Такий аналіз є підґрунтям для соціального прогнозу розширеного відтворення робочої сили на підприємстві та поза виробництвом.
Соціальному підрозділу служби управління персоналом повинні бути надані організаційно-розпорядчі функції забезпечення заходів з розвитку персоналу. Ці заходи слід обґрунтовувати цільовими програмами і планами соціального розвитку. Звідси випливає необхідність взаємодії та координації служби управління персоналом із суміжними структурними підрозділами організації, представниками найманих працівників й іншими громадськими організаціями, територіальними органами управління Міністерства праці та соціальної політики України.
Робота соціального підрозділу служби управління персоналом з розвитку працівників організації повинна здійснюватися на основі чинного законодавства, що визначає правові засади соціальної політики держави і гарантії у сфері розвитку персоналу. У цьому зв'язку під час планування соціального розвитку персоналу необхідно використовувати соціальні нормативи, стандарти тощо.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню в цілому та окремим категоріям громадян установлені державні гарантії щодо стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих державних навчальних закладів, надання гарантованих обсягів і обслуговування у сфері освіти.
Важливими функціями соціального підрозділу служби управління персоналом організації є контроль та регулювання процесу виконання запланованих соціальних заходів з розвитку персоналу, інформування трудового колективу про стан і перспективи змін у соціальному середовищі. Виконання цих функцій пов'язане з одержанням і аналізом даних про виробничу адаптацію працівників, атестацію персоналу, професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників, планування їх трудової кар'єри й професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників. На основі узагальнених даних підводяться підсумки, визначається економічна та соціальна ефективність розвитку персоналу організації.
Основними цілями і завданнями планування соціального розвитку персоналу в організації є:
розроблення системи соціальних заходів, що сприяють підвищенню ефективності використання трудового потенціалу працівників;
вибір таких техніко-економічних рішень, які найбільш відповідають розвитку персоналу;
удосконалення соціальної, професійної та кваліфікаційної структури працівників, соціальних відносин у трудовому колективі;
поліпшення умов праці, насичення праці творчими елементами з метою підвищення вимог до якості робочої сили та здійснення на цій основі цілеспрямованої роботи щодо подальшого розвитку персоналу;
заохочення всіх видів трудової і соціальної активності працівників, залучення їх до управління виробництвом для більш повного використання освітнього потенціалу працівників;
розширення можливостей для більш повного задоволення культурних, побутових та матеріальних запитів працівників унаслідок безперервного розвитку персоналу.
Планування соціального розвитку персоналу організації передбачає розроблення й обґрунтування соціальних показників у тісному зв'язку з основними показниками бізнес-плану. Ця комплексність надає соціальному плану більш обґрунтований характер. Виконання цього плану як складової і рівноправної частини - комплексного плану організації стає обов'язковим.
Соціальний розвиток персоналу планується в спеціальному розділі «Соціальний розвиток колективу» плану організації і є його невід'ємною частиною, що тісно пов'язана з іншими розділами. Однак не тільки у зазначеному розділі зосереджені усі заходи соціального розвитку персоналу. Ряд важливих заходів, які дають підґрунтя для планування соціального розвитку персоналу, містяться в інших розділах плану (технічний розвиток, підвищення ефективності виробництва, капітальне будівництво, праця та персонал, фонди економічного стимулювання тощо). Такий підхід дає змогу забезпечити тіснішу ув'язку планових соціальних показників з плановими економічними показниками розвитку персоналу.
Найважливіші напрями планування соціального розвитку колективу можуть бути відображені у розділі «Соціальний розвиток колективу» в таких підрозділах (мал. 14.1)
РОЗДІЛ «СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК КОЛЕКТИВУ» |
Підрозділи
Удосконалення соціальної структури і професійно-кваліфікаційного складу працівників |
|
Поліпшення умов праці та охорони здоров’я персоналу організації
|
|
Підвищення рівня оплати праці, поліпшення життєвих і побутово-культурних умов працівників |
|
Трудове та економічне виховання працівників, розвиток їхньої суспільної активності |
Мал. 14.1. Найважливіші напрями планування соціального розвитку колективу
З проблемою соціального розвитку персоналу пов'язані всі перелічені підрозділи розділу «Соціальний розвиток колективу» плану організації. Разом з тим найбільшу кількість заходів стосовно планування соціального розвитку персоналу містить саме напрям щодо вдосконалення соціальної структури трудового колективу і професійно-кваліфікаційного складу працівників.