5.2 Кадрове забезпечення системи управління персоналом

Під кадровим забезпеченням системи управління персоналом розуміється необхідний кількісний і якісний склад її працівників.

За даними обстеження, у 80-х роках у кадрових службах (в основному у відділі кадрів і відділі технічного навчання) було зайнято від 0,3 до 0,8% загальноїчисельності працюючих у галузях промисловості і будівництва. Для порівняння відзначимо, що в закордонних фірмах у службах управління персоналом працює від 1 до 1,2% загальної чисельності працівників.

Якісна характеристика кадровиків тих років представляла дуже обтяжуючу картину. Насамперед варто вказати на надзвичайно низький рівень професійної підготовки, що характеризується відсутністю фахівців в галузі управління персоналом, недостатньою кількістю соціологів, психологів.

Далі — низький рівень освіти: лише кожен четвертий мав диплом про вищу освіту і майже кожен третій — тільки шкільний атестат. Приблизно кожен третій-четвертий мав середню фахову освіту. Відзначимо несприятливий віковий склад: кожен п'ятий у промисловості наближався до пенсійного віку чи вже був пенсіонером. Ще одна відмітна ознака – низька оплата праці кадровиків — на рівні канцелярських працівників. Звідси, висока плинність кадрів: четверо працівників із сьоми затримувалися в кадрах не більш трьох років. У результаті — некомпетентність у прийнятті рішень управління персоналом.

В умовах різкого підвищення статусу посади менеджера по персоналу, значного розширення його функцій, ускладнення техніки підбору, добору, розміщення, розвитку, мотивації, службового просування персоналу, посада кадровика стає однією з найважливіших для виживання організації, забезпечення її конкурентноспроможності. У зв'язку з цим надзвичайно актуальним стає проблема професіоналізації співробітників кадрової служби.

Якісна характеристика кадрової служби така. Серед керівників кадрових служб з технічною освітою — 40,9%; учителів — 31,6%; юристів-правознавців — 11,5%; соціологів і психологів — 3,3%. Середній вік керівників кадрової служби — 45 років.

Багато в чому це пояснюється поки ще недостатнім насиченням фахівцями служб управління персоналом. Їхня підготовка ведеться протягом десяти останнього років у декількох вузах країни по спеціалізації «Управління персоналом» на базі спеціальностей «Менеджмент» і «Економіка праці».

Якщо ми звернемося до досвіду розвинутих закордонних країн, то побачимо, що служби управління персоналом займають важливе місце в системі управління організаціями. Багато в чому це пояснюється високопрофесійним кадровим складом цих служб.

Так, у США в 70—80-х роках якісний склад служб управління персоналом істотно змінився, що зв'язано багато в чому з насиченням цих служб комп'ютерною технікою при рості обсягу робіт. При цьому чисельність працівників практично не змінилася. Але, якщо в минулому переважав конторський персонал, то до теперішнього часу співвідношення змінилося на користь фахівців. На частку допоміжного персоналу (секретарі, друкарки, оператори, працівники служби безпеки) приходиться вже не більш 30%. З кожних 10 працівників 6—7 складають фахівці: психологи, соціологи, економісти, фахівці в галузі трудових відносин, методів ділової оцінки і навчання, аналітики робіт, вербувальники персоналу в навчальних закладах, консультанти по плануванню кар'єри й ін. Більшість з них є випускниками шкіл бізнесу (по управлінню персоналом), а також найбільших університетів і педагогічних вузів. У наукомістких корпораціях США вони складають сьогодні 20—25 % всієї чисельності працівників кадрових служб, а на початку 70-х років їхня частка не перевищувала 10 %. Причому в 500 великих компаніях і корпораціях США більш 30 % фахівців, зайнятих кадровою роботою, мають найвищий освітній рівень - диплом магістра і доктори наук.

Зростаюче значення служби управління персоналом відбилося на службовому статусі їхніх керівників. 43 % начальників кадрових служб американських фірм займають посади віце-президентів, а 32 % входять до ради директорів. На початку 70-х років відповідні показники були на рівні 27 і 33 %. У Японії посаду віце-президента фірми чи компанії займає 51% керівників кадрових служб, в Італії — 20%.