Метод абсолютної суми сумнівної заборгованості

При застосуванні цього методу резерв визначається шляхом оцінки платоспроможності окремих дебіторів. Тобто підприємство аналізує поточну дебіторську заборгованість на предмет виявлення сум сумнівної заборгованості, після чого на загальну суму виявленої сумнівної заборгованості створює резерв та відображає це в своєму обліку.

Створення резерву за таким методом наведено в прикладі 4 додатка до П(С)БО 10. Використання цього методу виправдане в тому випадку, коли у підприємства є порівняно невелика кількість дебіторів та інформація про можливе непогашення ними наявної заборгованості (наприклад, порушення справи про банкрутство, періодичне невиконання інших зобов'язань, офіційне оприлюднення даних про неплатоспроможність дебітора тощо).

Приклад 1

За даними аналітичного обліку станом на 31.06.2009 р. на підприємстві обліковується дебіторська заборгованості на загальну суму 100000,00 грн. У таблиці 2 наведена інформація про дебіторську заборгованість підприємства за окремими дебіторами.

Таблиця 2

Назва контрагента	Сума поточної дебіторської заборгованості	У тому числі сумнівна заборгованість
Дебітор 1	50000,00	–
Дебітор 2	15000,00	–
Дебітор 3	35000,00	35000,00
Усього	100000,00	35000,00

Крім того, відомо, що стосовно дебітора 3 порушено справу про банкрутство.

На підставі аналізу заборгованості зроблено висновок, що підприємству на кінець II кварталу 2009 р. потрібно створити резерв у сумі 35000,00 грн.

Метод застосування коефіцієнта сумнівності

Цей метод визначення суми резерву базується на статистичних розрахунках (обчисленні відповідного коефіцієнта). П(С)БО 10 передбачено три способи розрахунку коефіцієнта сумнівності:

1) визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході. Для цього підприємству спочатку потрібно проаналізувати, яка частина доходів, нарахованих у попередніх періодах, не оплачена покупцями. У прикладі 3 додатка до П(С)БО 10 визначено період у три роки, але підприємство на свій розсуд може встановити інший строк. Після цього слід обчислити коефіцієнт сумнівності шляхом ділення суми безнадійної дебіторської заборгованості на суму чистого доходу від реалізації сумарно за обрані періоди (див. приклад 2);

2) класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення. Розрахунок коефіцієнта таким способом наведено у прикладі 2 додатка до П(С)БО 10. Для його використання потрібно насамперед провести класифікацію дебіторської заборгованості за строками її непогашення. Період непогашення підприємство визначає самостійно. У разі застосування цього способу величина резерву сумнівних боргів на дату балансу має дорівнювати величині сумнівних боргів на ту саму дату (див. приклад 3);

3) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3–5 років. Спочатку визначається сума списаної безнадійної заборгованості за обраний період, а потім обчислюється її питома вага у загальній сумі дебіторської заборгованості на початок періоду. За рекомендаціями Мінфіну, викладеними у листі від 05.06.2008 р. № 31-34000-20-25/21471, коефіцієнт сумнівності для визначення величини резерву сумнівних боргів розраховується як частка від ділення суми списаної дебіторської заборгованості за обраний період на суму дебіторської заборгованості на початок кожного року в обраному періоді. Отримані показники за усі періоди додаються, а загальна сума ділиться на кількість періодів для визначення середнього показника (див. приклад 4).

Зауважимо, що метод нарахування резерву сумнівних боргів, а також спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності підприємство обирає самостійно і фіксує в наказі про облікову політику. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Приклад 2

Для розрахунку підприємство обрало чотири останні звітні квартали. Сума дебіторської заборгованості на 30.06.2009 р. (кінець II кварталу 2009 р.) склала 500000,00 грн.

Таблиця 3

Період	Чистий дохід від реалізації (за передоплатою)	Сума безнадійної дебіторської заборгованості
III квартал 2008 р.	1500000,00
IV квартал 2008 р.	2100000,00	12000,00
I квартал 2009 р.	1850000,00
II квартал 2009 р.	1000000,00	35000,00
Усього	6450000,00	47000,00

Визначаємо коефіцієнт сумнівності:

Кс = 47000,00 : 6450000,00 = 0,0073.

Розраховуємо резерв сумнівних боргів на кінець II кварталу 2009 року:

500000,00 х 0,0073 = 3650 грн

Приклад 3

Підприємство встановило такі строки непогашення безнадійної заборгованості: 1 група – менше одного місяця; 2 група – від одного місяця до одного кварталу; 3 група – від одного кварталу до одного року. Відповідно за трьома групами була класифікована і сума поточної дебіторської заборгованості (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Період	Сума дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду			Сума списаної безнадійної заборгованості за строками непогашення
	1 група	2 група	3 група		1 група	2 група	3 група
III квартал 2008 р.	500000,00	100000,00	50000,00
IV квартал 2008 р.	110000,00	80000,00	20000,00		10000,00	2000,00
I квартал 2009 р.	50000,00	40000,00
II квартал 2009 р.	80000,00	120000,00	40000,00		5000,00	20000,00	10000,00
Усього	740000,00	340000,00	110000,00		15000,00	22000,00	10000,00

Станом на кінець II кварталу 2009 р. заборгованість за групами склала:

група 1 – 245000 грн.;

група 2 – 44000 грн.;

група 3 – 22000 грн.

Коефіцієнт сумнівності (Кс) визначається за формулою:

Кс = (S Бзн : S Дзн), де

Бзн – безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи у складі дебіторської заборгованості цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;

Дзн – дебіторська заборгованість відповідної групи на дату балансу в обраному періоді.

Визначаємо коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості для кожної з груп:

група 1:

15000 : 740000 = 0,0203;

група 2:

22000 : 340000 = 0,0647;

група 3:

10000 : 110000 = 0,0909.

Отже, резерв сумнівних боргів на кінець II кварталу 2009 р. має становити:

245000 х 0,0203 + 44000 х 0,0647 + 22000 х 0,0909 = 9820,10 грн.

Приклад 4

Вихідні дані прикладу 4 наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Період	Сума дебіторської заборгованості на початок року, грн.	Сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості за роками, грн.
2006 рік	750000,00	78000,00
2007 рік	490000,00	50000,00
2008 рік	250000,00	12000,00
Усього	–	47000,00

Обчислюємо питому вагу списаної дебіторської заборгованості за кожний період в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду:

2006 рік:

78000 : 750000 = 0,104;

2007 рік:

50000 : 490000 = 0,102;

2008 рік:

12000 : 250000 = 0,048.

За даними прикладу середня питома вага списаної дебіторської заборгованості складає:

(0,104 + 0,102 + 0,048) : 3 = 0,0847.

Отже, резерв сумнівних боргів становитиме:

500000,00 х 0,0847 = 42350 грн.

Як бачимо, за різними методами отримано різні розміри резерву. Отже, вибір методу досить сильно впливає на кінцеві показники, тому перед вибором методу потрібно ретельно проаналізувати ситуацію на підприємстві.

Наведемо також найпоширеніші проводки щодо створення резерву сумнівних боргів (див. таблицю 6).

Таблиця 6

№ з/п	Назва операції	Дебет	Кредит
1	Створення (нарахування) резерву сумнівних боргів	944	38
2	Списання безнадійної дебіторської заборгованості з активів за рахунок резерву сумнівних боргів	38	36
3	Списання безнадійної дебіторської заборгованості з активів у сумі, що перевищує резерв	944	36
4	Коригування розміру резерву сумнівних боргів на звітну дату:
	збільшення	944	38
	зменшення (методом «сторно»)	944	38

ТОВ «Діамант» має здавати готівкову виручку в банк щодня, тому його ліміт каси встановлюється в розмірі, необхідному для забезпечення роботи кас на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за будь-які три місяці поспіль з останніх дванадцяти). Зважаючи на це, розрахуємо ліміт залишку готівки в касі на підставі даних про рух готівкових коштів у касі підприємства (табл. 1).

Таблиця 1. Рух готівкових коштів у касі ТОВ «Діамант»
№ з/п	Місяць,рік	Кількість робочих днів підприємства та його каси	Сума надходження готівкової виручки,  грн.	Сума готівкової видачі з каси,  грн.
1	Липень 2007 р.	22	5600	1500
2	Серпень 2007 р.	22	6350	3000
3	Вересень 2007 р.	20	4650	1760
4	Жовтень 2007 р.	23	5230	3200
5	Листопад 2007 р.	22	5450	3459
6	Грудень 2007 р.	20	6890	1450
7	Січень 2008 р.	21	5750	2345
8	Лютий 2008 р.	21	8950	3060
9	Березень 2008 р.	20	9450	4300
10	Квітень 2008 р.	21	10 554	3800
11	Травень 2008 р.	19	6900	1360
12	Червень 2008 р.	19	6520	820

При встановленні ліміту каси використаємо метод розрахунку середньоденного надходження готівки до каси. Причому до розрахунку ми візьмемо ті три місяці поспіль з останніх дванадцяти, коли виручка була найбільшою, тобто лютий – квітень поточного року: сума надходження готівкової виручки – 28954,0 грн. (8950 грн. + 9450 грн. + 10554 грн.); кількість робочих днів підприємства та його каси за відповідний період – 62 дні (21 + 20 + 21). Отже, середньоденні надходження ТОВ «Діамант» дорівнюють 467 грн. (28954 грн. : 62 дні).

На підставі наведених даних заповнюється розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі за зразком 1. Ліміт каси, наведений у розрахунку, затверджується внутрішнім наказом підприємства (зразок 2).

Якщо на підприємстві, наприклад, встановлено, що готівкова виручка (готівка) здається до банку один раз на п'ять робочих днів, то максимальна сума ліміту каси становитиме 2335 грн. (467 грн. x 5 днів). Якщо підприємство використовує метод середньоденної видачі готівки з каси, порядок розрахунку ліміту буде схожий. При цьому до розрахунку включаються виплати готівки на різні потреби, крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів.

Таблиця 2. Розрахунок понадлімітних залишків готівки в касі ТОВ «Діамант»
Дата	Залишок готівки на початок дня	Надходження готівки до каси, грн.	Видача готівки з каси, грн.	Залишок готівки на кінець дня, грн.		Ліміт каси, грн.	Понадлімітні залишки за кожен день, грн.  (гр. 5 – гр. 6 – гр. 7, позитивне значення)
				Всього (гр. 2 + гр. 3 – гр. 4)	у т. ч. за платіжними відомостями в дні виплат, пов'язаних з оплатою праці
1	2	3	4	5	6	7	8
27.10.2008 р.	300	600	333	567	–	467	100
28.10.2008 р.	567	–	–	567	–	467	100
29.10.2008 р.	567	800	350	1017	900	467	–
30.10.2008 р.	1017	1100	550	1567	450	467	650
31.10.2008 р.	1567	100	1300	367	–	467	–
Всього:							850

Ті готівкові кошти, що не вважаються понадлімітними відповідно до пункту 5.10 Положення № 637, для розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі не беруться. Так, не вважаються понадлімітними в день їх надходження готівкові кошти:

– якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства;

– які надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства