Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ліфо).

Оцінка запасів базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, яка є протилежною їх надходженню на підприємство (зараху­ванню у бухгалтерському обліку), тобто одиниці запасів, що надійшли (прид­бані, вироблені) останніми, відпускаються (продаються) першими

Алгоритм застосування методу "ЛІФО" для визначення собівартості запасів, що вибули, розглянемо на прикладі.

Приклад 11. На підставі даних попередніх прикладів необхідно визначити со­бівартість реалізованого виробу та собівартість залишку виробу на кінець періоду, застосовуючи метод оцінки собівартості останніх за часом надход­ження запасів (ЛІФО).

Рішення:

Дата	Придбано			Вибуло			Залишок
	Кіль­кість	Ціна, грн.	Сума, грн.	Кіль­кість	Ціна, грн.	Сума, грн.		Кіль­кість	Ціна, грн	Сума, гри
1	2	3	4	3	6	7		8	9	10
Початок								80	12	960
Придбано вперше	100	15	1 500					80	12	960
								100	15	1 500
Реалізовано вперше				60	15	900		80	12	960
								40	15	600
Придбано вдруге	40	18	720					80	12	960
								40	15	600
								40	18	720
Реалізовано вдруге				30	18	540		80	12	960
								40	15	600
								10	18	180
Разом	140		2200	90		1 440		130		1 740

Рекомендується прийняти умовно, що якщо відповідна дата оцінки балансової залишкової вартості припадає на період з 1 по 15 число відповідного місяця, індекс за цей місяць береться до розрахунку, а якщо з 16 по 31 число, то індекс за цей місяць до розрахунку не береться.

Держстат України публікує місячні індекси. Щоб визначити індекс за певний період, який включає кілька місяців, слід перемножити місячні індекси за відповідний період (лист № 62-97р).

♦ Приклад 1

На складі підприємства зберігається олія (як товар), балансова вартість якої на дату балансу 30.09.2011 р. становила 500 грн. Олію зіпсовано 07.12.2011 р. Винна особа погашає суму збитку 27.12.2011 р.

Згідно з даними Держстату України індекс цін виробників олії (код КВЕД 15.4 група DA) за жовтень 2011 р. становить 140,8%, за листопад — 102,1% (див. на сайті). Станом на 27.12.2011 р. відповідний індекс за грудень відсутній, тому до розрахунку беремо тільки індекси за жовтень і листопад.

Загальний індекс за жовтень і листопад становить 143,8% (140,8 × 102,1 : 100).

Сума збитку — 719 грн. (500 × 143,8%).

Якщо підприємство є платником ПДВ, то на суму збитку додатково слід нарахувати ПДВ — 143,80 грн. (719 × 20%). Усього сума збитку з ПДВ становитиме 862,80 грн. (719 + 143,80).

Як розраховувати суму збитку, якщо відсутня інформація про залишкову балансову вартість майна або якщо така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передання його в оренду, чи останню звітну дату балансу підприємства —балансоутримувача пошкодженого майна?

Відповідно до абзацу п’ятого п. 110 Методики № 1891 у разі відсутності інформації про залишкову балансову вартість майна або якщо така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передання його в оренду, чи останню звітну дату балансу підприємства — балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання (нестачі, знищення, псування), збільшенню підлягає первісна (переоцінена) балансова вартість такого майна, зменшена на 50%.

♦ Приклад 2

07.12.2011 р. на підприємстві знищено обладнання зв’язку, балансова вартість якого на дату балансу 30.09.2011 р. становила 0 грн. Водночас первісна балансова вартість обладнання становить 6000 грн. Винна особа погашає суму збитку 27.12.2011 р.

Згідно з даними Держстату України індекс цін виробників апаратури для радіо, телебачення та зв’язку (код КВЕД 32 група DL) за жовтень 2011 р. становить 184,3%, за листопад — 106,2% (див. на сайті). Станом на 27.12.2011 р. відповідний індекс за грудень відсутній, тому до розрахунку беремо тільки індекси за жовтень і листопад.

Загальний індекс за жовтень і листопад становить 195,7% (184,3 × 106,2 : 100).

Сума збитку — 5871 грн. [(6000 – 50%) × 195,7%].

Якщо підприємство є платником ПДВ, то на суму збитку додатково слід нарахувати ПДВ — 1174,20 грн. (5871 × 20%). Усього сума збитку з ПДВ становитиме 7045,20 грн. (5871 + 1174,20).

Визначена для першого або другого випадку сума збитку документується Актом за формою додатка 20 до Методики № 1891.

Розглянемо третій випадок стандартизованої оцінки збитків.

Збиток дорівнює сумі викрадених (знищених тощо) коштів, збільшених на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Нацбанком України облікових ставок за період починаючи з дати завдання майнової шкоди до дати оцінки.

У цьому випадку шкода розраховується за кожен день від дати завдання шкоди до дати оцінки (відшкодування шкоди чи подання позову до суду), включаючи зазначені дати.

♦ Приклад 3

05.12.2011 р. проведеною інвентаризацією у касі підприємства виявлено нестачу коштів на суму 250 грн.

Винна особа відшкодовує шкоду (вносить нестачу в касу) 27.12.2011 р.

Облікова ставка Нацбанку України за період з 05.12.2011 р. по 27.12.2011 р. була незмінною і становила 7,75% річних (постанова № 377).

Період з дати завдання майнової шкоди включно (05.12.2011 р.) до дати оцінки включно (27.12.2011 р.) становив 23 календарні дні.

Щоденний розмір облікової ставки — 0,0212329% (7,75% : 365).

Коефіцієнт індексації — 0,48836% (7,75% : 365 × 23).

Сума збитку — 251,22 грн. [(250 × 7,75% : 365 × 23) + 250].

Отже, винна особа повинна внести до каси суму збитку — 251,22 грн.

Визначена для третього випадку сума збитку документується Актом за формою додатка 21 до Методики № 1891.