
- •Скорочення, прийняті в тексті посібника
- •Розділ 1 загальні положення
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Обов’язки посадових осіб
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 2 підготовка стрільби на вогневій позиції
- •2.1 Топогеодезична підготовка
- •2.2 Метеорологічна підготовка
- •2.3 Балістична підготовка
- •2.4 Технічна підготовка
- •2.5 Організація визначення установок для стрільби
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 3 поводження з гарматою і боєприпасами на вогневій позиції
- •3.1 Поводження з гарматою
- •3.2 Поводження з боєприпасами
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 4 бойова робота на закритій вогневій позиції
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Підготовка машини старшого офіцера батареї
- •4.3 Вибір закритої вогневої позиції та підготовка її до зайняття вогневими взводами
- •4.4 Зайняття закритої вогневої позиції вогневими взводами
- •4.5 Робота на закритій вогневій позиції при підготовці до ведення вогню
- •4.6 Робота на закритій вогневій позиції після доповіді про готовність до ведення вогню
- •4.7 Правила приймання та виконання команд для підготовки і ведення вогню
- •4.8 Ведення вогню з закритої вогневої позиції
- •4.9 Зміна раніше поданих команд
- •4.10 Перерви у веденні вогню
- •4.11 Перевірка установок
- •4.12 Запис установок після закінчення стрільби
- •4.13 Залишення вогневої позиції
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 5 бойова робота на відкритій вогневій позиції
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вибір, підготовка та зайняття рубежу розгортання (вогневої позиції)
- •5.3 Правила подачі команд
- •5.4 Правила виконання команд
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Предметний покажчик
- •Список використаної літератури Основна
- •Додаткова
- •Додаток а
- •Додаток в
- •Карта 1 : 50000
- •Додаток ґ порядок визначення та уРахування поправок на балістичний вітер на вогневій позиції реактивної батареї Загальні положення
- •Вимірювання вітру на вогневій позиції
- •А) Перед відкриттям стрільби
- •Б Продовження додатка ґ ) Після закінчення стрільби по цілі
- •Додаток д розрахунок індивідуальних поправок гармати по таблиці Робота до зайняття вп
- •Робота на вп
- •Додаток ж
- •Додаток и запис стрільби старшого офіцера батареї (командира вогневого взводу)8.3.11.
- •Додаток к
- •Запис стрільби командира 1-ї гармати 8.3.11 Інтервал відносно основної л60 м. Уступ -20 м.
- •Додаток л
- •Додаток м
- •Самооборони вогневих взводів на позиції
- •Картка вогню 1–ї гармати 1–ї батареї
- •Р.1 розпорядження старшого офіцера батареї щодо організації безпосередньої охорони та самооборони вогневих взводів на позиції
- •Р.2 розпорядження старшого офіцера батареї щодо інженернОго обладнанНя та маскуванНя вогневої позиції
- •Р.3 розпорядження старшого офіцера батареї на підготовку вогневих взводів до ведення вогню вночі
- •С.1 схема протитанкового вогню 1 птабатр на рубежі розгортання
- •Орієнтовний перелік польової екіпіровки
- •Додаток ф
- •Для нотаток
- •Бойова робота вогневих підрозділів артилерії
- •Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
- •«Бойова робота вогневих підрозділів артилерії»
4.2 Підготовка машини старшого офіцера батареї
Дирекційний кут повздовжньої осі командирської машини (aосі) – це горизонтальний кут, що відраховується за рухом годинникової стрілки між північним напрямком лінії координатної сітки карти та повздовжньою віссю машини (рис. 4.2).
Для підготовки до роботи машини старшого офіцера батареї необхідно:
зорієнтувати візир в основному напрямку;
підготувати прилади визначення установок для стрільби;
перевірити роботу засобів зв’язку і телекодової апаратури;
розгорнути (запустити) гірокомпас, станцію електроживлення (у батареях, в яких є комплекс командирських машин для причіпної артилерії).
Орієнтування візира машини старшого офіцера батареї в основному напрямку полягає у визначенні горизонтального кута між повздовжньою віссю машини і основним напрямком стрільби (bвіз.он) (рис. 4.2).
Рисунок 4.2 – Система кутів для орієнтування
командирських машин
(αон - горизонтальний кут, що відраховується за рухом годинникової стрілки між північним напрямком лінії координатної сітки карти та основним напрямком стрільби (ОН); bвіз.ор - горизонтальний кут, що відраховується за рухом годинникової стрілки між повздовжньою віссю командирської машини та напрямком на орієнтир (бусоль); bвіз.он - горизонтальний кут, що відраховується за рухом годинникової стрілки між повздовжньою віссю командирської машини та основним напрямком стрільби).
Для орієнтування візира в основному напрямку стрільби необхідно визначити дирекційний кут повздовжньої осі машини одним із способів:
- за даними гірокурсовказівника апаратури топоприв’язки (по шкалі “КУРС”);
за допомогою гірокомпаса, встановленого в машині старшого офіцера батареї;
за допомогою бусолі (виносного гірокомпаса типу 1Г17);
за відомим дирекційним кутом на орієнтир.
Для негайного орієнтування візира машини в основному напрямку при визначенні дирекційного кута повздовжньої осі машини за даними гірокурсовказівника апаратури топоприв’язки необхідно:
зняти зі шкали “КУРС” значення дирекційного кута осі машини (aосі);
визначити горизонтальний кут bвіз.он між віссю машини і основним напрямком стрільби за формулою:
bвіз.он = aон - aосі; (4.8)
установити значення bвіз.он на візирному (чорному) кільці і барабані;
установити на кутомірному (червоному) кільці і барабані 00-00 (при роботі на точці стояння гармати, а також при побудові паралельного віяла наведенням по небесному світилу установлюють відлік 30-00).
Візир до роботи готовий.
Якщо час роботи гірокурсовказівника перевищує 20 хвилин з моменту орієнтування на початковій точці, то перед орієнтуванням візира уточнюється aосі.
Цей спосіб орієнтування візира є найбільш доцільним при зайнятті вогневої позиції з маршу в ході бойових дій і в умовах обмеженого часу.
При визначенні aосі за допомогою гірокомпаса, встановленого в машині, необхідно:
підготувати гірокомпас до роботи і визначити дійсний азимут повздовжньої осі машини (Аосі);
визначити зближення меридіанів (γ);
розрахувати aосі за формулою:
aосі = Аосі - (±γ). (4.9)
визначити горизонтальний кут bвіз.он між віссю машини і основним напрямком стрільби за формулою (4.8);
установити значення bвіз.он на візирному (чорному) кільці і барабані;
установити на кутомірному (червоному) кільці і барабані 00-00 (при роботі на точці стояння гармати, а також при побудові паралельного віяла наведенням по небесному світилу установлюють відлік 30-00).
Візир до роботи готовий.
Цей спосіб орієнтування є основним і найбільш точним.
Для визначення aосі за допомогою бусолі (виносного гірокомпаса) необхідно:
встановити зорієнтовану бусоль (гірокомпас) на відстані 30-40м від машини;
навести бусоль (гірокомпас) на візир і визначити дирекційний кут з бусолі (гірокомпаса) на візир машини (aбус(гір)-віз);
визначити дирекційний кут з візира на бусоль (гірокомпас) за формулою:
aвіз-бус(гір) = aбус(гір)-віз ± 30-00; (4.10)
навести візир у бусоль (гірокомпас) та по візирних (чорних) шкалах визначити горизонтальний кут з візира на бусоль (гірокомпас) bвіз-бус(гір);
обчислити aосі машини за формулою:
aосі = aвіз-бус(гір) - bвіз-бус(гір) (4.11)
визначити горизонтальний кут bвіз.он між віссю машини і основним напрямком стрільби за формулою (4.8);
установити значення bвіз.он на візирному (чорному) кільці і барабані;
установити на кутомірному (червоному) кільці і барабані 00-00 (при роботі на точці стояння гармати, а також при побудові паралельного віяла наведенням по небесному світилу установлюють відлік 30-00).
Візир до роботи готовий.
Для визначення aосі за відомим дирекційним кутом на орієнтир необхідно:
навести візир в орієнтир та по візирних (чорних) шкалах визначити горизонтальний кут bвіз-ор;
визначити дирекційний кут повздовжньої осі машини aосі за формулою:
aосі = aор - bвіз-ор , (4.12)
де aор – дирекційний кут з точки стояння машини на орієнтир;
bвіз-ор – горизонтальний кут з точки стояння машини між повздовжньою віссю машини і напрямком на орієнтир.