2.4 Технічна підготовка

Технічна підготовка передбачає:

• підготовку гармат, боєприпасів, командирської машини і приладів до бойової роботи;

• визначення індивідуальних поправок гармат і приладів.

Підготовка гармат до стрільби передбачає загальний огляд гармат, перевірку роботи механізмів, перевірку противідкотних та прицільних пристроїв і приладів.

Перевірка прицільних пристроїв та приладів гармат передбачає:

• перевірку нульових установок прицілу;

• перевірку нульової лінії прицілювання;

• перевірку та визначення поправок на невідповідність кута підвищення ствола по прицілу та квадранту;

• перевірку та визначення поправок на відхилення лінії прицілювання.

Перевірка нульових установок і нульової лінії прицілювання гармат здійснюється на кожній вогневій позиції перед стрільбою. За браком часу дозволяється проводити скорочену їх перевірку відмічанням панорами по дульному зрізу ствола. Установки для цього повинні бути заздалегідь визначеними і записаними командирами гармат.

Перевірки на “невідповідність” та на “відхилення” проводяться при кожному технічному обслуговуванні гармат. Поправки, які записані у формуляри гармат, ураховуються командирами гармат при стрільбі.

Порядок урахування поправок на “невідповідність” та на “відхилення” наведений у додатку Д.

Технічну підготовку гармат, командирської машини і приладів здійснюють відповідно до вимог технічних описів та інструкцій з експлуатації. Результати технічної підготовки регулярно відображають у формулярах (паспортах) зразків озброєння.

Прилади, які знаходяться на вогневій позиції, перевіряються з метою виявлення та усунення несправностей і визначення поправок для урахування їх при роботі.

Підготовка боєприпасів на вогневій позиції передбачає:

• огляд боєприпасів та очищення їх від мастила;

• приведення в остаточно споряджений вигляд реактивних снарядів;

• розподіл та укладання боєприпасів з урахуванням послідовності виконання вогневих завдань.

2.5 Організація визначення установок для стрільби

Організація визначення установок для стрільби на вогневій позиції передбачає:

• з’ясування вогневих завдань основного напрямку стрільби, способу визначення та оновлення установок для стрільби, умов стрільби, які необхідні для визначення установок;

• визначення поправок на відхилення умов стрільби від табличних та побудову графіків розрахованих поправок і коефіцієнта стрільби;

• підготовку засобів визначення установок для стрільби і контроль точності їх підготовки.

Установки для стрільби визначають:

• на ПУВД;

• на вогневих позиціях батарей;

• на командно-спостережних пунктах.

Старший офіцер батареї організовує визначення установок для стрільби у відповідності до вказівок командира батареї (начальника штабу дивізіону) з урахуванням умов обстановки та повноти проведення заходів щодо підготовки стрільби (ст.300 [3]);

Про готовність вогневих взводів він доповідає на ПУВД та командиру батареї (ст.44 [3]).

При організації визначення установок для стрільби старший офіцер батареї вказує обчислювачу:

• дирекційний кут основного напрямку стрільби;

• координати вогневої позиції та її висоту;

• координати командно-спостережних пунктів батареї, дивізіону (групи), а також пунктів (позицій, постів) підрозділів артилерійської розвідки, які обслуговують стрільбу;

• спосіб визначення установок для стрільби на ураження;

• дані про балістичні та метеорологічні умови стрільби.

При визначенні установок для стрільби старший офіцер батареї додатково вказує вид траєкторії, снаряд, заряди, дальності і напрямки для розрахунку поправок.

На основі вказівок старшого офіцера батареї обчислювач готує прилад управління вогнем до роботи, розраховує поправки на відхилення умов стрільби від табличних, будує графік розрахованих (пристріляних) поправок і про готовність до визначення установок для стрільби доповідає старшому офіцеру батареї.

Після отримання завдання на підготовку вогню старший офіцер батареї ставить завдання обчислювачу на визначення установок для стрільби по цілях і складання таблиці розрахованих установок для стрільби.

З метою контролю точності визначення розрахованих установок для стрільби старший офіцер батареї доповідає установки по цілях командиру батареї і на ПУВД негайно – по готовності.

Якщо установки для стрільби визначаються на ПУВД за допомогою обчислювальної техніки, тоді команда на вогневу позицію передається за допомогою АППД.

Порядок визначення установок для стрільби способом повної (скороченої) підготовки та окомірним перенесенням вогню наведено у главі 3 [3]).

Таким чином, у матеріалах розділу 2 розкрито зміст та завдання топогеодезичної, метеорологічної, балістичної і технічної підготовки, а також порядок організації визначення установок для стрільби. Від повноти, якості і своєчасності здійснення заходів цих видів бойового забезпечення залежить ефективність виконання вогневих завдань.

Провідними виробниками артилерійських систем прийняті програми модернізації артилерійських систем, які передбачають оснащення кожної артилерійської гармати балістичною станцією інтегрованою з балістичним комп’ютером, який є складовою частиною системи управління вогнем, що дозволить значно зменшити час відкриття вогню та підвищити точність визначення установок для стрільби [14].