Зоологія — наука про тварин

Будову, життєдіяльність, різноманітність, походження та поши­рення тварин на Землі вивчає зоологія. Сучасна зоологія — це систе­ма наук, що вивчають окремі групи тварин (до прикладу, риб вивчає іхтіологія, комах — ентомологія) та окремі аспекти їхньої життє­діяльності (наприклад, етологія — наука про поведінку тварин). Знан­ня, добуті зоологічними науками, мають велике значення для охоро­ни, збереження різноманітності тварин, відновлення чисельності їхніх популяцій, боротьби зі шкідниками рослин, переносниками та збуд­никами хвороб людини і тварин тощо. Фауною називають перелік видів тварин, поширених на певній території.

Загальна характерстика царства Тварини. Як і інші живі організми, тварини мають клітинну будову, живляться, дихають, ростуть, розвиваються, розмножуються та вмирають. Вони є гетеротрофами, споживають зазвичай корм, що містить органічні речовини. Мають різні пристосування для захоплення, утримання, подрібнення та пе­ретравлення корму. Майже в усіх тварин є структури, що сприяють активному пошуку корму та живленню ним, втечі від ворогів, вит­римування несприятливих умов середовища тощо. В одноклітин­них це органоїди спеціального призначення: травні вакуолі, джгу­тики, війки, скоротливі вакуолі; в багатоклітинних (вищих) — па-раподії, щетинки, вусики, плавці, ласти, ноги, крила. В більшості ви­щих тварин помітно виділяються передній і задній кінці тіла, че­ревний і спинний, лівий і правий боки тіла (двобічна симетрія). На передньому (поступальному) кінці тіла є рот, основні органи чут­тя (зору, слуху, нюху, смаку, дотику), органи захисту та нападу. Уяв­но через тіло таких тварин можна провести лише одну площину, що ділить його на дві дзеркально однакові половини (білатеральна симетрія). Ця особливість будови дає змогу тваринам рухатися спря­мовано, зберігаючи рівновагу, й однаково вправно повертатися в різні боки.

У деяких тварин, наприклад ме­дуз, через вісь тіла можна провести дві й більше площини симетрії. Таку симетрію називають радіаль­ною. Вона властива тваринам пе­реважно сидячого або малорух­ливого способу життя і дає їм змо­гу ловити здобич і відчувати на­ближення небезпеки з будь-якого боку.

Гетеротрофні організми — попередники сучасних тварин — були першими живими істотами на Землі; фотосинтезуючі автотрофні організми виникли значно пізніше. Тва­рини пройшли досить тривалий шлях свого розвитку і пристосува­лися до життя в найрізноманіт­ніших умовах, заселяючи всі ділянки земної кулі. Одні з них живуть у воді (кити, тюлені, риби, багато безхребетних), інші — на поверхні Землі, в повітрі та в ґрунті. Багато тварин паразитують на тілі або у внутрішніх органах людини, тварин та рослин, живлячись за їх рахунок.

Положення тварин у системі органічного світу. Тварини станов­лять окреме царство, так само, як царства Рослин, Грибів (еукаріоти) та Бактерій (прокаріоти).

Різноманітність тварин, особливості їх поширення на планеті. Різноманітність умов існування тварин на Землі сприяє різноманіт­ності їх форм, розмірів, забарвлення та здатності присто­совуватися до умов середовища. Наука припускає існування на пла­неті близько 2 млн видів тварин, хоча описано близько 1,5 млн видів. Тварини мають надзвичайно різноманітну морфологію. Де­які з них складаються з однієї клітини, інші — з багатьох органів і безлічі клітин. За розмірами тварини бувають від 2—4 мкм (деякі одноклітинні) до 30 м завдовжки (синій кит).

.Розмноження і типи розвитку тварин. Кожна жива істота на Землі смертна, існування виду підтримується розмноженням ор­ганізмів. Отже, дискретність життя передбачає його відтворення, чому сприяє процес розмноження. Тобто розмноження можна визначити як властивість організмів залишати потомство.

За статевого розмноження зміна поколінь і розвиток організмів відбуваються на основі злиття спеціалізованих (статевих) клітин і утворення зиготи. За безстатевого розмноження нова особина утворю­ється із неспеціалізованих клітин тіла — соматичних (нестатевих).