М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ та СПОРТУ УКРАЇНИ

ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ “КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

ЗВІТ

З ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

5.05030103

Студент Дяк Дмитро Сергійович

___________

(Дата)

Керівник від технікуму Сєлєдцова Н. А.

___________

(Дата)

2012

ЗМІСТ

1 Види гірничих виробок…………………………………………………………………………………3

1.1 Види гірничих виробок і їх характеристика…………………………………………………3

1.2 Кріплення і розміри вскриваючих, підготовчих і нарізних виробок…………..6

2 Вентиляція підземних виробок……………………………………………………………………8

2.1 Способи та схеми провітрювання шахт…………………………………………………….….8

2.2 Обладнання головної вентиляторної установки……………………………………….…8

3 Гірничі роботи на підприємстві………………………………………………………………….10

3.1 Засоби і організація транспортування гірничої маси………………………………..10

3.2 Типи електровозів та вагонеток…………………………………………………………………11

3.3 Способи відкачки води з підземних виробок. Типи водовідливних установок…………………………………………………………………………………………..……….11

3.4 Повітропостачання. Компресорні установки…………………………………………….12

3.5 Типи підйомних установок. Елементи підйомної установки…………………….12

3.6 Електропостачання гірничого підприємства……………………………………………..14

4 Технологія гірничих робіт……………………………………………………………………………15

4.1 Буровибухові роботи. Типи вибухових матеріалів…………………………………….15

4.2 Системи розробок………………………………………………………………………………………17

5 Правила безпеки на гірничому підприємстві……………………………………………18

5.1 Правила безпеки при роботі з електрообладнанням до і вище 1000В……18

5.2 Перша допомога при ураженні електричним струмом……………………………18

6 Вимоги виробничої санітарії на гірничому підприємстві………………………….20

6.1 Рудниковий пил. Джерела пилу. Боротьба з пилом………………………………….20

6.2 Вібрація. Джерела вібрації. Боротьба з вібрацією…………………………………….21

6.3 Шахтне повітря. Концентрація шкідливих домішків у шахтній атмосфері.22

1 Види гірничих виробок

1.1 Види гірничих виробок і їх характеристика

Залежно від призначення розрізняють капітальні, підготовчі і очисні гірничі виробки.

Гірничі виробки, службовці, для відкатки корисних копалин називають відкатувальними, для провітрювання гірничих виробок – вентиляційними, для відведення підземних вод – водовідливними і так далі.

Початок гірничої виробки, що виходить на земну поверхню або примикає до іншого виробки, називають гирлом, а кінець виробки, що переміщається в результаті ведення гірських робіт, забоєм. Поверхню, що обмежує виробку знизу, називають – підошвою або грунтом, що обмежує виробку зверху – крівлею, а з боків – стінками. Уявну лінію, розташовану у виробці на однаковій відстані від її стінок, грунту і крівлі, називають віссю виробки. Залежно від напряму осі розрізняють вертикальні, похилі і горизонтальні гірничі виробки.

Вертикальні і похилі гірничі виробки. Гірничі виробки, вісь яких розташована вертикально, називають вертикальними, а ті виробки, у яких вісь розташована похило – похилими. До вертикальних гірничих виробок відносять шурфи, шахтні стволи (або просто стволи). На малюнку 1.1 показані гірничі виробки.

Рисунок 1.1 – Гірничі виробки

Ш урфом 1 називається вертикальна або похила гірнича виробка з невеликим перетином і глибиною,і має безпосередній вихід на поверхню.

Шахтним стволом 2 називається вертикальна або похила гірнича виробка, що має вихід на земну поверхню, призначена для обслуговування підземних робіт в межах шахтного поля.

Сліпим шахтним стволом 3 називається вертикальна або похила гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню.

Частина шахтного стовбура, розташована нижче за горизонт нижнього околоствольного двору, називається зумпфом 4.

Повстаючим 5 називають підземну гірничу виробку, яка проходить по повстанню, призначену для провітрювання, пересування людей і транспортного устаткування, інструментів і матеріалів. Повстаючі, призначені для спуску руди з верхніх горизонтів на ніжні під дією сили власної ваги, називають рудоспусками, а для спуску породи - породоспусками. Короткі рудоспуски, призначені для випуску відбитої руди з блоків, називають - дучками 6.

Горизонтальні гірничі виробки. Гірничі виробки, вісь яких розташована горизонтально або під кутом, меншим 3 – 5^о, називають горизонтальними гірничими виробками. Всі горизонтальні виробки зазвичай мають невеликий ухил від забою до стовбура шахти для стоку води і зручності відкатки вагонеток, завантажених рудою або породою. До горизонтальних виробок відносяться штольні, квершлаги, штреки і орти.

Штольнею (мал. 1.2) називають горизонтальну (рідше похилу) підземну гірничу виробку, що має безпосередній вихід на земну поверхню, призначену для обслуговування підземних робіт.

Квершлагом 7 називають підземну гірничу виробку, що не має виходу на земну поверхню, пройдену по порожніх породах під кутом до простягання до родовища (див. мал. 1.2)

Рисунок 1.2 – штольні, вскриваючі руду

П ри розробці горизонтальних родовищ штреком називається горизонтальна виробка, пройдена в будь-якому напрямі. Штрек, пройдений по порожніх породах поблизу родовища, називають польовим.

Ортом 9 називається горизонтальна підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню, пройдена в рудному тілі лежачим і висячим боками (мал. 1.1).

Шахтне поле розділяють підготовчими виробками на ділянки – поверхи. Поверх – це частина шахтного поля, витягнута по простяганню і обмежена по падінню штреками відкатувального і вентиляційного горизонту, а по простяганню межами шахтного поля. Сукупність горизонтальних виробок в основі поверхів, по яким відбувається відкатка руди і породи до ствола шахти або при розтині штольнею – на поверхню, називається основним горизонтом. Відстань між двома суміжними основними горизонтами називають висотою поверху. З поверхових виробок проходять ті, що повстають, які ділять поверхи на блоки. Горизонти, розташовані між основними, називають проміжними.

Камерами називаються виробки, що мають при невеликій довжині відносно великий поперечний перетин. Камери бувають: службові, призначені для установки устаткування, а також для господарських і санітарних цілей; камери дроблення, призначені для подрібнення корисної копалини, і бункерні, служать для прийому і зберігання здобутої руди перед її вантаженням в підйомні судини. Залежно від призначення службові камери називають підземною електростанцією, електровозною справою, трансформаторною, насосною, акумуляторною, медпунктом, диспетчерською, камерами очікування, зберігання проб руди і так далі

Бункерну камеру розташовують нижче за рівень околоствольного двору. Вагонетки з рудою завантажують в бункерні камери. Для вагонеток з глухим кузовом застосовують спеціальні перекидачі. Нижня частина бункерної камери має дозатор (мірний ящик), який служить для розміщення в нього певного об'єкту руди, відповідною об'єму підйомної судини – скипа. Дозатор прискорює процес вантаження.

Околоствольний двір - це сукупність підземних виробок, розташованих біля ствола на тому або іншому горизонті і призначених для обслуговування підземних виробок, що сполучають шахтний стовбур з головним відкатувальними і вентиляційними виробками. Через околоствольний двір поступає весь вантаж, що видається на поверхню, і матеріали, що транспортуються від ствола до забоїв. Околоствольний двір по відношенню до головної відкатувальної виробки (штрек, квершлаг) розташовують перпендикулярно і паралельно. По характеру руху в околоствольному дворі розрізняють тупикові двори і двори з круговою вікаткою, а за типом підйомних судин - кліті, скіпа і скипо-клетеві.

Н а рис. 1.3 показано околоствольний двір залізорудної шахти. Транспортування вагонеток здійснюється електровозом.

Малюнок 1.3 - Околоствольний двір:

1 - диспетчерська; 2 - медпункт; 3 - водозбірник; 4 - електропідстанція; 5 - камера спеціального підйому; 6 - насосна камера; 7 - стовбур сліпої шахти; 8 - компресорна; 9 - камера; 10 - стовбур; 11 - скіпа для підйому руди; 12 - перекидач; 13 - камера очікування