Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
40308_Системи планування.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
130 Кб
Скачать
☆

Мал. 3. Системи планування ресурсів і життєвий цикл товару

Непрямим, але винятково важливим наслідком даної концепції виявилося реалізація, вперше у виробничих системах класу ERP, завдання "тонкого" управління виробничими графіками в умовах обмежених потужностей (так званого APS- завдання — розширеного управління виробничими графіками). Автономні рішення такого класу були відомі і раніше, але вперше було досягнуто інтегрованості із повноцінним ERP-пакетом. Системи типу APS дозволяють вирішувати такі завдання як «просування» термінового замовлення у виробничі графіки, розподіл завдань з урахуванням пріоритетів і обмежень, перепланування з використанням повноцінного графічного інтерфейсу. Завдяки принципово новій «математиці» розрахунок типових MRP-завдань відбувається на декілька порядків швидше, ніж раніше. Реалізація концепції CSRP дозволяє управляти замовленнями клієнтів і загалом усією роботою з ними на порядок «тонше», ніж це було можливо раніше. Дійсно, стала реальністю щогодинна зміна виробничого графіка, тоді як в умовах «класичної» ERP це завдання належало до категорії «кошмарних снів», що на конкретних виробництвах середнього і малого розміру зустрічається всюди (у Росії — практично, скрізь).

Детальний аналіз вартості замовлення і навіть конкретних товарів у його складі став можливим вже на етапі його оформлення, причому не в «необгрунтованих» цифрах, а з урахуванням конкретних технологічних рішень.

Наприклад, можна проаналізувати і врахувати всі можливі варіації технологічного ланцюжка для виконання даного замовлення, що часто потрібно в поліграфічній і ряді інших галузей промисловості. При розрахунку собівартості можна навіть врахувати всі додаткові операції щодо тестування й адміністративного обслуговування замовлення, не кажучи вже про обслуговування після продажу (весь «бізнес-цикл» або «життєвий цикл» товару), що практично неможливо в стандартних системах, де дані витрати списуються «котельними» або іншими «грубими» методами ( приклади подібного аналізу і теорію питання можна знайти в роботі [1])). Легко також промоделювати і врахувати варіації типу: що краще,-зробити чи купити комплектуючі або вузли готового виробу? І так далі. Типовий приклад — термінове замовлення клієнта, не включене у виробничі графіки. Приймати або не приймати замовлення? Для цього потрібно врахувати витрати на переналагодження устаткування, втрати від можливого невчасного виконання вже розміщених (запланованих) у виробництві замовлень, витрати на термінову закупівлі відсутньої сировини або комплектуючих і т.д. До цієї ж категорії проблем належить і дилема: чи варто торговельній (дистрибуторській) компанії відчиняти нову «продуктову лінійку», якщо цього вимагатиме розвиток мережі, розширення складських площ, розширення штату менеджерів, витрат на рекламу? Чи окупить потенційний прибуток усі ці витрати?

Логістичні ланцюжки як дзеркало світового розвитку. Проте найважливішою «глобальною» новинкою в галузі управління бізнесом, на мій погляд, сьогодні стала концепція «логістичних ланцюжків» (supply chain).

Інформаційна підтримка даної методології — обов'язкова вимога для значних компаній. Характерно, що ще торік R/3, яка позиціонується як система управління насамперед для великого бізнесу, активно критикувалася саме за недостатній рівень підтримки даної концепції. Перехід у практику і теорію управління від маніпулювання постачаннями (supply management) до управління ланцюжками постачань (supply chain management) або, точніше, до управління логістичними ланцюжками (мал. 4), відбувся зовсім нещодавно — протягом останніх двох-трьох років.

До речі, різниця (в англійському варіанті особливо) на перший погляд відчувається не одразу, хоча є принциповою. Наприклад, російська специфіка полягає в тому, що фактично із самого початку усі скільки-небудь значні компанії мали справу з управлінням саме логістичними ланцюжками, що їм припадало створювати «з нуля», а не з «простими продажами», хоча деякі не усвідомили цього дотепер. Нерозуміння сутності управління складним бізнесом чи невміння його застосувати оберталося для багатьох із таких компаній відходом із ринку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]