Економічна історія України і світу Категорія:    Підручники   ЕКОНОМІКА    Економічна історія України і світу Начало формы В заголовку В тексті книг Конец формы

Царенко О.М., Захарчук А.С. - Навчальний посібник.  Суми,  „Університетська книга”, 2000. -310 с.

1.		Вступ
2.		1. Формування і становлення первіснообщинного ладу на території України
3.		1.1. Географічне становище як чинник історичного розвитку України
4.		1.2. Господарська діяльність людини в первісну епоху
5.		1.3. Економічний розвиток рабовласницьких держав Північного Причорномор'я
6.		1.4. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
7.		2. Економічний розвиток люд­ської цивілізації в епоху ра­бо власництва
8.		2.1. Особливості східного рабства
9.		2.2. Господарський розвиток Стародавньої Греції
10.		2.3. Особливості господарського життя Риму
11.		3. Господарське життя євро­пейських країн в період се­редньовіччя (V—XV ст.)
12.		3.1. Виникнення і розвиток феодальних відносин у Західній Європі
13.		3.2. Розвиток сільського господарства
14.		3.3. Середньовічне місто. Розвиток ремесла і торгівлі
15.		4. Патріархальне господарство східних слов'ян. Економіка Київської Русі (IX - XII от.)
16.		4.1. Господарство східних слов'ян
17.		4.2. Передумови утворення Давньоруської держави
18.		4.3. Загальна характеристика соціально-економічного розвитку Київської Русі
19.		4.4. Розвиток міст і ремесла
20.		4.5. Торгівля і грошовий обіг
21.		5. Особливості соціально-еконо­мічного розвитку земель Київ­ської Русі у період феодальної роздробленості (XII-XIV ст.)
22.		5.1. Причини феодальної роздробленості
23.		5.2. Суспільний і економічний лад
24.		5.3. Південно-Західна Русь
25.		5.4. Золотоординське іго на Південно-Західній Русі
26.		5.5. Зміни сусупільно-політичного ладу в руських землях у період поглиблення феодальної роздробленості
27.		5.6. Галицько-Волинське князівство
28.		6. Українські землі під владою Польщі та Литви (кінець XIV — перша половина ХVII ст.)
29.		6.1. Загальна характеристика періоду
30.		6.2. Соціальний розвиток українських земель
31.		6.3. Особливості господарського життя
32.		7. Україна і світ в період розкладу феодалізму і генези бур­жуазного суспільства (XVI— XVII ст.)
33.		7.1. Основні аспекти господарського розвитку країн Західної Європи в XVI - XVIII ст.
34.		7.2. Зміни в сільському господарстві та аграрних відносинах в Україні в другій половині XVII - XVIII ст.
35.		7.3. Зрушення в промисловому виробництві
36.		7.4. Формування національного ринку
37.		7.5. Господарство і фінанси Запоріжжя
38.		8. Україна і світ у період індус­тріального розвитку: особли­вості соціально-економічного життя
39.		8.1. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX ст.
40.		8.2. Соціально-економічний розвиток України в першій половині XIX ст.
41.		8.3. Західноукраїнські землі під владою Австрії: особливості соціально-економічного життя (перша половина XIX ст.)
42.		10. Господарство України другої половини XIX ст.
43.		10.1. Реформа 1861 р. та її соціально-економічні наслідки
44.		10.2. Промисловий переворот і його вплив на національну структуру суспільства в Україні
45.		10.3. Західноукраїнські землі у другій половині XIX ст.
46.		11. Україна і світ на межі ХIХ— XX століть: особливості гос­подарського життя
47.		11.1. Економічне становище провідних країн світу кінця XIX — початку XX ст.
48.		11.2. Соціально-економічний розвиток України на рубежі століть
49.		11.3. Господарство України в роки першої світової війни
50.		12. Господарський розвиток Укра­їни в період боротьби за дер­жавну незалежність (1917-1921 рр.)
51.		12.1. Господарське життя України в період Центральної Ради
52.		12.2. Економічне становище в період Гетьманату і Директорії УНР
53.		12.3. Економічна політика радянської влади
54.		12.4. Господарський розвиток на західноукраїнських землях
55.		13. Господарство України і світу в період між двома світови­ми війнами
56.		13.1. Характерні риси розвитку господарства передових країн світу у 20-30-ті роки
57.		13.2. Нова економічна політика та її здійснення в Україні
58.		13.3. Господарство України в умовах формування і зміцнення командно-адміністративної системи
59.		13.4. Економічне становище західноукраїнських земель
60.		14. Господарство світу і України в роки другої світової війни. Післявоєнний розвиток народ­ного господарства (1939-1953 рр.)
61.		14.1. Господарство провідних країн світу в роки другої світової війни
62.		14.2. Економічне становище західноукраїнських земель на перших етапах другої світової війни
63.		14.3. Економічний розвиток України в роки війни і перше повоєнне десятиліття
64.		15. Спроби реформування командно-адміністративної системи (1953-1964 рр.)
65.		15.1. Радянський Союз напередодні реформ
66.		15.2. Реформування радянської економічної системи
67.		15.3. Перетворення в соціальній сфері
68.		16. Господарство світу і України в другій половині 60-х — на початку 90-х років XX століття
69.		16.1. Основні особливості та закономірності господарського розвитку країн світу в післявоєнний період
70.		16.2. Реформа 1965 року: сутність і наслідки
71.		16.3. Наростання кризових явищ в радянській економіці
72.		16.4. Перебудова та її підсумки
73.		17. Проблеми економічного роз­витку України в період неза­лежності
74.		17.1. Головні завдання перехідного періоду
75.		17.2. Економіка України в умовах незалежності
76.		17.3. Проблеми екології

http://buklib.net/component/option,com_jbook/Itemid,36/catid,179/

Передмова

 

Книга 1. ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ СВІТУ Частина І. ГОСПОДАРСТВО ПЕРВІСНОЇ ДОБИ І СТАРОДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (з найдавніших часів до IV ст. н.е.) Розділ 1. Господарський розвиток за первісної доби Розділ 2. Економічний розвиток стародавніх цивілізацій 2.1. Особливості східного рабства 2.2. Господарство Стародавньої Греції 2.3. Античний Рим: економічні причини розквіту і занепаду 2.4. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор'я Частина II. ГОСПОДАРСТВО В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Розділ 1. Господарство Європи в V—XV ст. 1.1. Землеволодіння і сеньйоріально-селянські відносини 1.2. Агрокультура і сільськогосподарська техніка 1.3. Середньовічне місто, розвиток ремесла 1.4. Торгівля. Кредит. Фінанси Частина III. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ТА ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕПОХ (XVI ст. — до наших днів) Розділ 1. Господарство країн Європи, США у період генези індустріального суспільства (XVI—ХУЛІ ст.) 1.1. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи 1.2. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної та Східної Європи Розділ 2. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст. 2.1. Промисловий переворот 2.2. Індустріалізація 2.3. Особливості аграрного розвитку 2.4. Міжнародні економічні відносини Розділ 3. Господарство світу в міжвоєнний період 3.1. Подолання економічних наслідків першої світової війни та стабілізація господарства 3.2. Світова економічна криза 1929—1933 рр. і економічний розвиток у 30-х роках XX ст. Розділ 4. Світове господарство (1939 р. — 90-ті роки XX ст.) 4.1. Економіка країн світу в роки другої світової війни 4.2. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку другої половини 40—90-х років XX ст. 4.3. Індустріалізація сільського господарства 4.4. Міжнародні економічні відносини 4.5. Нові Індустріальні країни: їхнє становлення і економічний розвиток Книга 2. ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Розділ 1. Господарство українських земель у праісторичні часи та княжий період 1.1. Процес феодалізації селян і земельні відносини 1.2. Ремесла. Міста 1.3. Торгівля. Фінанси Розділ 2. Господарство України в XVI—XVIII ст. 2.1. Аграрні відносини в Україні у XVI — першій половині XVII ст. 2.2. Аграрна еволюція українських земель у другій половині XVII—XVIII ст. 2.3. Мануфактурний період української промисловості 2.4. Розвиток українського національного ринку. Фінанси Розділ 3. Господарство України в XIX — на початку XX ст. 3.1. Промисловий переворот 3.2. Індустріалізація 3.3. Промисловий розвиток західноукраїнських земель 3.4. Сільське господарство України в дореформений період 3.5. Аграрні реформи та розвиток сільського господарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст. 3.6. Зародження і розвиток кооперативного руху 3.7. Внутрішня і зовнішня торгівля 3.8. Фінанси і кредит Розділ 4. Господарство України в 1914—1939 рр. 4.1. Економічне становище України в 1914—1921 рр. 4.2. Нова економічна політика в Україні 4.3. Індустріалізація та колективізація: позитивні і негативні наслідки 4.4. Західноукраїнські землі в 20—30-х роках XX ст. Розділ 5. Господарство України в 1939 р. — 90-ті роки XX ст. 5.1. Господарство України в роки другої світової війни 5.2. Відбудова і розвиток промисловості 5.3. Сільське господарство 5.4. Фінанси, кредит, добробут 5.5. Участь України в світовому господарстві 5.6. Економіка незалежної України Короткий термінологічний словник

Історико-економічні терміни

Економічна історія України і світу (Лановик Б.Д.)

Начало формы Назва 01. Господарський розвиток за первісної доби. 02. Економічний розвиток стародавніх цивілізацій. Особливості східного рабства. 03. Господарство Стародавньої Греції. 04. Античний Рим: економічні причини розквіту і занепаду. 05. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор'я. 06. Господарство Європи в V—XV ст. Землеволодіння і сеньйоріально-селянські відносини. 07. Господарство Європи в V—XV ст. Агрокультура і сільськогосподарська техніка. 08. Господарство Європи в V—XV ст. Середньовічне місто, розвиток ремесла. 09. Господарство Європи в V—XV ст. Торгівля. Кредит. Фінанси. 10. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи XVI — XVIII ст. 11. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної та Східної ЄвропиXVI—XVIII 12. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст. Промисловий переворот. 13. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст. Індустріалізація. 14. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст. Особливості аграрного розви 15. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст. Міжнародні економічні відно 16. Подолання економічних наслідків першої світової війни та стабілізація господарства. 17. Світова економічна криза 1929—1933 pp. і економічний розвиток у 30-х роках XX ст. 18. Світове господарство (1939 р. — 90-ті роки XX ст.) Економіка країн світу в роки другої світової. 19. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку другої половини 40—90-х років XX ст. 20. Індустріалізація сільського господарства. 21. Міжнародні економічні відносини. 22. Нові індустріальні країни: їхнє становлення і економічний розвиток. 23. Господарство українських земель у праісторичні часи та княжий період. 24. Процес феодалізації селян і земельні відносини. 25. Господарство українських земель у праісторичні часи та княжий період. Ремесла. Міста. 26. Господарство українських земель у праісторичні часи та княжий період. Торгівля. Фінанси. 27. Аграрні відносини в Україні у XVI — першій половині XVII ст. 28. Аграрна еволюція українських земель у другій половині XVII — XVIII ст. 29. Мануфактурний період української промисловості. 30. Розвиток українського національного ринку. Фінанси. 31. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ в XIX — на початку XX ст. Промисловий переворот. 32. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ в XIX — на початку XX ст. Індустріалізація. 33. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ в XIX — на початку XX ст. Промисловий розвиток західноукраїнських земель. 34. Сільське господарство України в дореформений період. 35. Аграрні реформи та розвиток сільського господарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст. 36. Зародження і розвиток кооперативного руху. 37. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ в XIX — на початку XX ст. Внутрішня і зовнішня торгівля. 38. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ в XIX — на початку XX ст. Фінанси і кредит. 39. Економічне становище України в 1914 — 1921рр. 40. Нова економічна політика в Україні. 41. Індустріалізація та колективізація: позитивні і негативні наслідки. 42. Західноукраїнські землі в 20—30-х роках ХХст. 43. Господарство України в роки другої світової війни. 44. Відбудова і розвиток промисловості після Другої Світової Війни. 45. Сільське господарство після Другої Світової Війни. 46. Фінанси, кредит, добробут після Другої Світової Війни. 47. Участь України в світовому господарстві. 48. Економіка незалежної України.   Конец формы

Економічна історія України і світу.Лановик Б. Д., Матисякевич 3. М., Матейко Р. М. / К.: Вікар, 1999

Глава 1. ГОСПОДАРСТВО ПЕРВІСНОЇ ДОБИ І СТАРОДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (з найдавніших часів до IV ст. н.е.)

1.1. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК ЗА ПЕРВІСНОЇ ДОБИ

Глава 2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СТАРОДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

2.1. Особливості східного рабства

2.2. Господарство Стародавньої Греції

2.3. Античний Рим: економічні причини розквіту і занепаду

2.4. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор'я

Глава 3. ГОСПОДАРСТВО В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ГОСПОДАРСТВО ЄВРОПИ В V — XV ст.

3.1. Землеволодіння і сеньйоріально-селянські відносини

3.2. Агрокультура і сільськогосподарська техніка

3.3. Середньовічне місто, розвиток ремесла

3.4. Торгівля. Кредит. Фінанси

Глава 4. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ТА ПОСТШДУСТРІАЛЬНОЇ ШОХ (XVI ст. — до наших днів). ГОСПОДАРСТВО КРАЇН ЄВРОПИ, США У ПЕРІОД ГЕНЕЗИ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (XVI — XVIII ст.)

4.1. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи

4.2.  Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної та Східної Європи

Глава 5. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ в XIX — на початку XX ст.

5.1. Промисловий переворот

5.2. Індустріалізація

5.3. Особливості аграрного розвитку

5.4. Міжнародні економічні відносини

Глава 6. ГОСПОДАРСТВО СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

6.1. Подолання економічних наслідків першої світової війни та стабілізація господарства

6.2. Світова економічна криза 1929—1933 pp. і економічний розвиток у 30-х роках XX ст.

Глава 7. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО (1939 p. 90-ті роки XX ст.)

7.1. Економіка країн світу в роки другої світової війни

7.2. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку другої половини 40—90-х років XX ст.

7.3. Індустріалізація сільського господарства

7.4. Міжнародні економічні відносини

7.5. Нові індустріальні країни: їхнє становлення і економічний розвиток

Глава 8. Економічна історія україни.

8.1. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПРАІСТОРИЧНІ ЧАСИ ТА КНЯЖИЙ ПЕРІОД

8.2. Процес феодалізації селян і земельні відносини

8.3. Ремесла. Міста

8.4. Торгівля. Фінанси

Глава 9. Господарство україни в XVI—XVIII ст.

9.1. Аграрні відносини в Україні у XVI — першій половині XVII ст.

9.2. Аграрна еволюція українських земель у другій половині XVII — XVIII ст.

9.3. Мануфактурний період української промисловості

9.4. Розвиток українського національного ринку. Фінанси

Глава 10. Господарство україни в XIX — на початку XX ст.

10.1. Промисловий переворот

10.2. Індустріалізація

10.3. Промисловий розвиток західноукраїнських земель

10.4. Сільське господарство України в дореформений період

10.5. Аграрні реформи та розвиток сільського господарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.

10.6. Зародження і розвиток кооперативного руху

10.7. Внутрішня і зовнішня торгівля

10.8. Фінанси і кредит

Глава 11. Господарство україни в 1914 — 1939 pp.

11.1. Економічне становище України в 1914 — 1921рр.

11.2. Нова економічна політика в Україні

11.3. Індустріалізація та колективізація: позитивні і негативні наслідки

11.4. Західноукраїнські землі в 20—30-х роках ХХст.

Глава 12. Господарство україни в 1939 p. — 90-ті роки XX ст.

12.1. Господарство України в роки другої світової війни

12.2. Відбудова і розвиток промисловості

12.3. Сільське господарство

12.4. Фінанси, кредит, добробут

12.5. Участь України в світовому господарстві

12.6. Економіка незалежної України

http://in1.com.ua/book/12091/

Економічна думка Київської Русі

Визначною пам'яткою соціально-економічної та політичної літератури доби

Київської Русі є «Руська правда» — зведення законів давньоруського права

XI—XII ст. Відомі 106 списків «Руської правди», які складено в

XIII—XVIII ст.

Статті «Руської правди» відбивають соціальну структуру й відносини

власності давньоруського суспільства. Вони регулюють майнові відносини,

захищають право власності князів та феодальної знаті на землю і

кріпаків; право стягувати податки, отримувати ренту; визначають

обмеження майнових та особистих прав різних категорій феодальнозалежного

населення та ін. У них знайшла відображення організація князівської та

боярської вотчини в XI ст., що грунтувалася на кріпацькій і рабській

праці. До речі, остання поступово поступалася продуктивнішій праці людей

залежних і кріпаків.

За умов замкненості натурального господарства та нерозвиненості

товарообміну товарно-грошові відносини в Київській Русі були дуже

обмеженими, хоч у текстах «Руської правди» трапляються такі поняття, як

«істоє», «рез», «отариця» і «купа», що означають позичені під процент

гроші; сам процент; ділянку землі та позичку, які закуп (смерд, що

збіднів і потрапив у боргову кабалу до пана) отримує від

хазяїна-землевласника. Трапляються також слова «товар», «торг» (ринок),

«гостьба» (зовнішня торгівля) та інші економічні терміни. У цілому в

«Руській правді» певною мірою відображено всі основні процеси

економічного та суспільного життя Староруської держави.

Одним із головних писемних джерел для дослідження економічної думки доби

Київської Русі є літописне зведення «Повість временних літ» —

монументальний історіографічний і літературний документ початку XII ст.,

що належить перу ченця Печерського монастиря Нестора. Хоча центральними

у творі є питання політичної історії Русі, економічним і соціальним

процесам та явищам надається важливого значення для пояснення історичних

подій. У «Повісті временних літ» розглядаються джерела доходів Київської

держави: надходження з господарства, данина і збори з населення, штрафи

(судове мито), торговельне мито і воєнна здобич. Данина збиралася

продуктами, хутром або грошима.

Виплата данини грошима сприяла розвиткові товарного виробництва й

товарно-грошових відносин. У літопису йдеться також про активні

зовнішньоторговельні зв'язки Київської Русі з іншими державами,

наявність суспільного поділу праці: повне відокремлення ремісництва від

землеробства й розвиток різних ремесел.

Літописець виявляє шанобливе ставлення не лише до розумової, а й до

фізичної праці, оскільки обидва ці види праці вважаються однаково

важливими для суспільства, для забезпечення його багатства й добробуту.

З пам'яток давньоруської літератури, що з них можна дізнатися про

економічну складову суспільного життя, можна назвати також «Повчання

на назвати також «Повчання

дітям» Володимира Мономаха (початок XII ст.). Цей твір містить чимало

важливих господарських спостережень та узагальнень, показує відносини

між землевласниками й залежними селянами, дає поради щодо подолання

соціальних суперечностей, яскраво свідчить про розуміння вже в ті часи

значення землеробства, скотарства, промислів, торгівлі для зміцнення

могутності держави.

Галицько-волинський літопис XIII ст. розповідає про економічну політику

галицьких та волинських князів, котрі заохочували розвиток ремесел,

торгівлі, міст, запрошуючи для цього вмілих ремісників, торгових людей.

Починаючи з XIII ст. Київська, Чернігово-Сіверська, Переяславська,

Волинська, Галицька, Подільська землі, а також Буковина й Закарпаття

стали тією територіальною основою, на якій склалася й розвивалася

українська народність. За Середньою Наддніпрянщиною, Київською землею

раніше, ніж за іншими землями Південної Русі, закріпилася назва

«Україна», якою пізніше, з XVII ст., почали позначати етнічну територію

українського народу.

На межі XIII — XIV ст. із давньоруської мовної основи виділяється

українська мова. У найрізноманітніших документах XIV — XV ст. (жалуваних

і позичкових грамотах, інвентарях, люстраціях тощо) відображені

відносини вотчинної форми власності, тогочасна система повинностей.

Деякі аспекти торгівлі, грошового обігу, розвитку сільського

господарства та ремесел, надання позичок під заставу майна, у тім числі

земельних володінь.

З XIV ст. на українських землях починає діяти Магдебурзьке право —

міське право, що виникло у XIII ст. в місті Магдебурзі (звідси й назва).

За ним міста звільнялися від управління та суду великих князів чи

королів, тобто одержували права самоврядування. Магдебурзьке право

встановлювало порядок і функції органів міського самоврядування, суду,

купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки та

успадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. 1339 p.

таке право одержало місто Сянок Галицько-Волинського князівства, 1356 p.

— Львів, 1432 p. — Луцьк, 1494 p. — Київ. Протягом XV — XVI ст.

Магдебурзьке право поширилося на більшість міст на українських землях.

Міста, що перебували під безпосередньою юрисдикцією польського короля

або великого князя литовського, не платили за міські землі, а міщан було

звільнено від повинностей на користь феодалів.

Міщани сплачували лише державний податок на торгівлю й заняття ремеслом.

Вони мали право використовувати на потреби міста грошові збори,

встановлені міським правлінням (магістратом), податок від броварень,

солодовень, воскобоєнь, млинів, земельних угідь, мали значні привілеї в

галузі організації та регламентації стаціонарної торгівлі, ярмарків і

ремесел. Однак зі збільшенням впливу польських феодалів і католицької

церкви на українських землях посилюється національно-релігійна

дискримінація українського міщанства. Це породжувало його боротьбу за

ліквідацію обмежень та за збільшення участі у міському самоврядуванні.

зняній історії важко переоцінити. В цей

час склалася давньоруська народність, яка об'єднала східнослов’янські

племена в новому, більш високому етнічному Створення Давньоруської

держави — єдиної держави східних слов'ян — мало велике значення для їх

подальшого державно-правового розвитку. Велику історичну роль відіграла

Київська і я більш ніж двадцяти неслов'янських народів Прибалтики,

Поволжя, Північного Кавказу, Причорномор'я, які робили в межах

Давньоруської держави перші кроки в суспільно-політичному розвитку.

Завершення в Подніпров'ї державотворчих процесів позитивно позначилося

на етнічному розвиткові східнослов'янських племен, що поступово

складалися в єдину народність. В її основі лежали спільна територія,

єдина мова, споріднена культура, відносно тісні зв'язки. Упродовж всього

періоду існування Давньоруської держави руська етнічна спільність

розвивалася і зберігала при цьому етнографічні регіональні національні

та економічні особливості.

За своєю класовою сутністю Давньоруська держава була феодальною, а за

формою – це відносно єдина держава, на чолі якої стояв монарх – великий

київський князь. Найдавнішою системою управління в Київській Русі була

десятирічна система управління, що сформувалася в міру розвитку

військової демократії і виросла із дружинної організації. Зміцнення

феодалізму на Русі призвело до появи нової системи управління —

двірсько-вотчинної.

Сформований у Київській Русі державний апарат, його центральні і місцеві

органи, військові сили являли собою ефективну зброю зміцнення панування

феодалів, придушення опору експлуатованих трудящих мас.

Разом із формуванням і розвитком давньоруської держави складалося і

розвивалося право та перша економічна думка Київської Русі.

Історія економічних вчень світу та України. – К., 2001.

Історія економічних вчень: Підручник / Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко та

інші. – КНЕУ, 2001.

Юхіменко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних вчень. Навчальний

посібник. – Київ, «Знання – Прес», 2001.

Ковальчук В.М., Сарай М.І. Історія світової економічної думки:

Навчальний курс.- Тернопіль, 1996.

ВСТУП

Сучасні підходи до розв’язання проблем економічної теорії найтісніше пов’язані з історико-економіч­ними дослідженнями. Розуміння цього факту підтверджене дедалі зростаючим інтересом до подібних на- укових пошуків серед відомих економістів світу, чиї те- оретичні узагальнення отримали незаперечне визнан­ня: у 1993 році Нобелівську премію з економіки було при­суджено американським історикам-економістам Р. В. Фо­гелю та Д. С. Норту, які розглядали економічну істо­рію як нескінченний процес, в якому сьогодення тісно пов’язане з минулим через безперервність інститутів.

Інститути людського буття нерозривно виростають з минулого і не можуть бути сторонніми для суспільст­ва. І якщо закони та інші формальні (правові) норми людського життя можуть у процесі суспільного та економічного розвитку змінюватись дуже швидко, то неформальні інститути зазнають змін поступово, спираючись на історичний досвід і беручи з нього початок.

Виходячи з цього, можна впевнено стверджувати, що успішність реформування національної економіки, його теоретичне обґрунтування та практична реалізація багато в чому залежать від того, наскільки вони відповідатимуть логіці розвитку вітчизняної економіки. А з’ясування цієї логіки є можливим лише на основі історико-економічних досліджень. Актуальність такого історичного підходу стає все більш очевидною у світлі тих помилок і прорахунків, що були допущені за роки незалежності України. Серед багатьох причин слід згадати й недостатню обізнаність з місцевими умовами реалізації реформ. Адже надзвичайно важливим було б з’ясувати, як виникли ці умови, в якому напрямку йшов їх розвиток, на якому етапі слід шукати корені сучасної економічної ситуації.

Отже, саме вивчення конкретних фактів економічного розвитку українських земель, аналіз економічних процесів, пов’язаних з певними змінами інституціональної структури, що відбувалися в різні епохи, є необхідними передумовами забезпечення надійності та ефективності перебудованих процесів у національній економіці, глибокого теоретичного їх обґрунтування.

Запропоновані лекції з економічної історії України призначені для студентів спеціальності «Економічна теорія». В них зроблено спробу викласти з історичного погляду економічний розвиток українських земель від найдавніших часів до сучасності, який розглядається у контексті світового економічного розвитку в рам- ках такої схеми періодизації:

І. Господарські форми первісної доби, доби перших цивілізацій та середньовіччя (від найдавніших часів до ХVІ сторіччя).

ІІ. Господарські форми періоду формування індустріального суспільства (ХVІ — перша половина ХІХ ст.).

ІІІ. Господарські форми індустріального та постіндустріального суспільства (друга половина ХІХ—ХХ сторіччя).

Такий підхід до періодизації окремих етапів розвитку господарства України дає можливість розглядати його в тісному взаємозв’язку з історією світової економіки, а також прослідкувати еволюцію основних форм господарської діяльності, з’ясувати їх особливості, визначитись щодо логіки розвитку вітчизняної економіки.

Тексти лекцій підготовлені відповідно до нормативної програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України у 1998 р., та розробленої відповідно до неї робочої програми курсу. Вченою радою КНЕУ в 2003 р. .

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО