3.5. Мала гідроенергетика

Одним з напрямків розвитку нетрадиційної енергетики є використання енергії невеликих водотоків за допомогою мікро – і  малих ГЕС. Це пояснюється, з одного боку,  значним потенціалом таких водотоків при порівняльній простоті їх використання, а з іншого – практичним вичерпанням гідроенергетичного потенціалу великих річок [1].

При використанні гідропотенціалу малих річок України можна досягти значної економії паливно-енергетичних ресурсів, причому розвиток малої гідроенергетики сприятиме децентралізації загальної енергетичної системи, чим зніме ряд проблем як в енергопостачанні віддалених і важкодоступних районів сільської місцевості, так і в керуванні гігантськими енергетичними системами; при цьому вирішуватиметься цілий комплекс проблем в економічній, екологічній та соціальній сферах життєдіяльності та господарювання в сільській місцевості, в тому числі і районних центрів [2].

Переваги малої гідроенергетики:

● невеликі електростанції дозволяють зберігати природні ландшафти,

навколишнє середовище в процесі будівництва;

● на відміну від інших екологічно безпечних поновлюваних джерел

електроенергії, таких, як сонце, вітер, мала гідроенергетика практично не

залежить від погодних умов і здатна забезпечити стійку подачу дешевої

електроенергії споживачеві;

● ще одна перевага малої енергетики – економічність. До того ж спорудження

об'єктів малої гідроенергетики низьковитратне і швидко окуповується.

В Україні нараховується понад 63 тис. малих річок і водотоків загальною довжиною 135,8 тис. км, з них близько 60 тис. (95%) – дуже малі (довжина менше ніж 10 км), їхня сумарна довжина – 112 тис. км, тобто середня довжина такого водотоку – 1,9 км. Більшість малих річок довжиною менше ніж 10 км мають площу водозбору від 20,1 до 500 км (87% всієї кількості і 72% всієї довжини малих річок України). Малих річок з площею водозбору від 50,1 до 100 км2 нараховується 890 (28% всієї кількості), а 797 річок (25%) мають площу водозбору 20,1 - 50 км² [6]. Потенційні запаси малих та середніх річок України виявляють можливість побудови понад 2300 малих і середніх ГЕС [додаток 36], які можуть виробити за рік близько 4 млрд. кВт·год електроенергії. Понад три чверті цих запасів припадає на річки Карпат, що вказує на великі перспективи малої гідроенергетики на заході України. Експлуатація малих ГЕС дає можливість виробляти близько 250 млн. кВт·год електроенергії за рік, що еквівалентно щорічній економії до 75 тис. т дефіцитного органічного палива.

Можливе використання не тільки безпосередньо енергії річок, а й енергії вод, що скидаються з 23 великих водоймищ Криму, яка оцінюється в 33 млн. кВт.год. З цих водоймищ п'ятнадцять наповнюються водами річок Криму.У Криму практично не використовується енергія малих річок. В Криму є велика кількість річок з витратою води 2 м / сек, достатнім для роботи турбіни, на яких можна встановити каскад мікроГЕС. Турбіни малої потужності (дослідні зразки) вже виготовлені і чекають свого впровадження. МікроГЕС – це екологічно чисті підприємства, вони могли б постачати електроенергію туристським підприємствам гірського Криму, служби заповідників та іншим віддаленим об'єктам. Загальний потенціал малих гідроелектростанцій в автономії на даний час може становити в сумі близько 3700 кВт, у тому числі: Партизанське водоймище – 250 кВт, Міжгірне водосховищі – 730 кВт, Ялтинська система – 2100 кВт, Феодосійське водосховище – 170 кВт, каналізаційні очисні споруди м. Феодосії – 200 кВт, м. Керчі – 250 кВт. Показники обсягу стоку і кількості опадів варіюються в залежності від пори року і географічного ділянки. Близько 90% обсягу поверхневих вод припадає на гористу місцевість і тільки 10% - на степові райони [17]. Південна частина півострова має в своєму розпорядженні більш значний гідроенергетичний потенціал, в основному гірська частина півострова, яка охоплює територію, обмежену р. Сімферополем на півночі, регіоном Ялти на півдні, м. Севастополем на заході і частиною Керченського півострова на сході. Експлуатація малих ГЕС в Автономній Республіці Крим дає можливість додатково виробляти до 5 млн. кВт.год. електроенергії на рік, що еквівалентно щорічній економії до 1,5 тис. тон дефіцитного органічного палива. Впровадження даних енергозберігаючих заходів дозволить скоротити на 25 - 80% споживання електроенергії на існуючих інженерних спорудах і мережах житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим і поліпшити екологічну обстановку в санаторно-курортних зонах Криму [18].

До основних напрямів розвитку малої гідроенергетики в Криму слід віднести: ● установку на малих річках свободо-потокових мікро-ГЕС потужністю від 0,5

до 5,0 кВт; ● проведення робіт по створенню атласу малих річок Кримського регіону з

визначенням сезонних витрат води, швидкості течії на різних рівнях висоти

паводків та інших даних; ● уточнення потенціалу гідроенергетичних ресурсів малих річок та існуючих

інженерних гідроспоруд для будівництва мікро-ГЕС; ● розробку системи державного стимулювання впровадження установок малої

гідроенергетики.

Найбільш перспективним напрямком розвитку гідроенергетики в Автономній Республіці Крим є будівництво міні-ГЕС на існуючих гідровузлах. У майбутньому в автономії стане збільшуватися дефіцит водних ресурсів [19]. Для подолання даної проблеми можуть бути прийняті наступні заходи:

● скорочення чималих на сьогоднішній час втрат і кількості витоків в системі

водопостачання;

● скорочення обсягів споживання води на потреби зрошування за рахунок

впровадження в області меліорації сучасних ресурсозберігаючих технологій

та вирощування альтернативних сільськогосподарських культур, які не

потребують великої кількості води при обробці площ (наприклад, припинення

вирощування рису);

● відвід великих обсягів води з Північно-Кримського каналу і накопичення її

в нових водоймах, будівництво яких повинно бути здійснено.

Розрахункові показники освоєння енергії малих річок в Автономній Республіці Крим на період 2010-2012 рр.. представлені в [додатку 37], об'єкти малої гідроенергетики – у [додатку 38].