11.2. Види фінансового контролінгу

Залежно від функцій і методологічної підтримки фінансовий контролінг поділяють на стратегічний та оперативний.

Під стратегічним фінансовим контролінгом розуміють комп­лекс функціональних завдань, інструментів і методів довгостроко­вого (три і більше років) управління фінансами, вартістю та ризи­ками підприємства.

Основні завдання стратегічного фінансового контролінгу:

• визначення стратегічних напрямків діяльності підприємства;

• визначення стратегічних факторів успіху;

• визначення стратегічних цілей і розробка фінансової страте­гії підприємства;

• впровадження дійової системи раннього попередження та реагування;

• визначення горизонтів планування;

• довгострокове фінансове планування прибутків та збитків, грошових потоків, балансу, основних фінансових показників;

• довгострокове управління вартістю підприємства та прибут­ками його власників;

• забезпечення інтеграції довгострокових стратегічних цілей та оперативних завдань, які ставляться перед окремими пра­цівниками та структурними підрозділами.

Найважливішою формою прояву стратегічного фінансового контролінгу є система стратегічного планування. Стратегічний план повинен врахувати результати аналізу сильних і слабких сторін підприємства, вимоги партнерів по ринку та інтереси влас-

144

Лекція 11. Фінансовий контрояінг

ників. У такому плані знаходять відображення цілі, яких підпри­ємство прагне досягнути в довгостроковому періоді. Фінансово-економічні цілі діяльності підприємства можуть бути якісними (немонетарними) і кількісними (монетарними).

Немонетарними цілями підприємства можуть бути:

• інвестиційна привабливість, підвищення кредитоспромож­ності підприємства;

• вдосконалення фінансових відносин підприємства з банка­ми, постачальниками, споживачами, податковими органами тощо;

• поліпшення репутації підприємства як надійного фінансово­го партнера тощо.

Підприємство може ставити такі монетарні стратегічні цілі:

• орієнтація на прибуток і рентабельність. Для цього вико­ристовуються показники темпів зростання прибутку, вируч­ки від реалізації продукції, рівень рентабельності продаж, активів, власного капіталу тощо;

• орієнтація на ліквідність та платоспроможність, а саме до­тримання нормативних значень показників ліквідності, по­криття, робочого капіталу тощо;

• орієнтація на грошові потоки, зокрема рентабельність гро­шових потоків, рівень операційного чистого грошового по­току тощо;

• орієнтація на зростання вартості підприємства та корпо­ративних прав, а саме - рівень дивідендних виплат, рівень ринкової вартості корпоративних прав, показники власного капіталу тощо.

У межах стратегічного фінансового контролінгу здійснюється моніторінг досягнення цілей, чинників зовнішнього середовища, які впливають на фінансову діяльність підприємства та визнача­ють внутрішні вузькі місця стратегічного характеру.

Головною метою оперативного фінансового контролінгу є ор­ганізація системи управління досягненням поточних фінансових

145

ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

цілей підприємства. Останні визначаються показниками виручки від реалізації продукції, прибутку, витрат, рентабельності тощо.

Основний зміст оперативного контролінгу полягає у форму­ванні бюджетів та їх контролі. У процесі бюджетного контролю здійснюється аналіз відхилень та готуються оперативні звіти з по­ясненням результатів виконання бюджетів, оцінкою основних фі­нансових показників та відповідними пропозиціями.

Стратегічний фінансовий контролінг зорієнтований на аналіз шансів і ризиків, сильних і слабких сторін, а оперативний - на до­слідження співвідношення «доходи - витрати».

Взаємозв'язок стратегічного і оперативного фінансового конт­ролінгу проявляється у тому, що поточні бюджети розробляються з урахуванням показників стратегічних фінансових планів, а результа­ти контролю бюджетів служать підґрунтям для уточнення стратегіч­них цілей фінансової діяльності підприємства на майбутнє.