9.3. Витратний підхід до оцінки вартості підприємства

Згідно з витратним підходом вартість підприємства оцінюєть­ся як сума вартостей усіх активів, що складають цілісний майновий комплекс, за мінусом зобов'язань. Основним джерелом інформації за даного підходу є баланс підприємства.

Витратний підхід характеризуються тим, що вартість активів підприємства оцінюється за їх відновною вартістю з використан­ням показників первісної вартості активів, величини зносу та ін­дексації.

Первісна вартість активів - це вартість окремих об'єктів ак­тивів, за якою вони були зараховані на баланс підприємства. Пер­вісна вартість включає суму витрат, пов'язаних з виготовленням, придбанням, доставкою, монтажем, страхуванням під час транс­портування, державною реєстрацією, реконструкцією, модерніза­цією та іншим поліпшенням активів.

Відновна вартість - це вартість відтворення об'єкта оцінки на дату оцінки. Вона визначається шляхом множення первісної вар­тості активів на коефіцієнт індексації.

При індексації первісної вартості активів відбувається індекса­ція і величини зносу.

Реальна вартість матеріальних і нематеріальних активів харак­теризується їх залишковою вартістю, що визначається як різниця між їх відновною вартістю та проіндексованою сумою зносу.

Вартість підприємства дорівнює різниці між реальною вартістю його активів та ринковою ціною зобов'язань.

Вартість підприємства, розраховану за витратним підходом, слід скоригувати на вартість гудвілу.

116

Лекція 9. Оцінка вартості підприємства

Гудвіл - вартість підприємства, його ділової репутації, нема­теріальних активів. Його величина визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його ринковою вар­тістю, що виникає внаслідок якісних управлінських рішень, домі­нуючої позиції на ринку, нових технологій тощо.

Оцінка вартості підприємства може бути здійснена на основі комбінації методів оцінки активів та капіталізації доходів, що дозво­ляє врахувати вартість гудвілу та підвищити достовірність оцінки.

Згідно зі швейцарським методом середньої оцінки вартість під­приємства розраховується за формулою:

де УР₃ - вартість підприємства, розрахована за методом середньої оцінки;

УР_а - вартість підприємства, розрахована на базі оцінки ак­тивів.

Недоліком методу оцінки вартості підприємства за відновною вартістю активів є те, що результати оцінки можуть бути недо­стовірними, якщо ринкова вартість активів істотно відрізняється від балансової. Достовірність оцінки підвищується при коригуван­ні вартості активів на приховані прибутки чи збитки.

9.4. Ринковий підхід до оцінки вартості підприємства

Ринковий підхід передбачає розрахунок вартості підприємства шляхом зіставлення його діяльності з іншими бізнес-аналогами.

Основними джерелами інформації при застосуванні цього під­ходу є дані фондової біржі та позабіржових торговельних систем, на яких мають обіг права власності на подібний бізнес, дані фі­нансової звітності підприємств-аналогів, а також інформація про попередні транзакції з корпоративними правами та того бізнесу, який оцінюється.

117

ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Ринковий підхід до оцінки вартості підприємства грунтується на використанні методу зіставлення мультиплікаторів та методу порівняння продажів (транзакцій).

Метод зіставлення мультиплікаторів дає змогу оцінити вар­тість підприємства на основі зіставлення значень окремих показ­ників аналогічних підприємств.

Ринкова вартість підприємства за даним методом розрахо­вується за формулою:

(22)

де УР_т - вартість підприємства, розрахована на основі зіставлен­ня мультиплікаторів;

В₀ - значення обраного для порівняння показника;

М - мультиплікатор, розрахований з використанням даних під-приємства-аналога.

Як мультиплікатор використовуються такі показники:

• відношення ціни корпоративних прав чи ціни підприємства до чистої виручки від реалізації;

• відношення ціни підприємства до операційного чистого гро­шового потоку;

• відношення ціни до чистого прибутку;

• відношення ринкового курсу корпоративних прав до балан­сового курсу

При оцінці одного підприємства можуть бути використані де­кілька мультиплікаторів. Вартість підприємства при цьому обчис­люється як середньоарифметична вартість, розрахована з вико­ристанням кожного мультиплікатора.

Метод порівняння продажів (транзакцій) базується на оцінці вар­тості підприємства, виходячи із ціни продажу аналогічних об'єктів.

Цей метод передбачає таку умову: суб'єкти на ринку здійсню­ють операції купівлі-продажу майна за цінами, які були встанов­лені при купівлі-продажу аналогічних об'єктів.

118

Лекція 9. Оцінка вартості підприємства

Оскільки абсолютних аналогів практично не існує, ціни прода­жу порівнюваних підприємств коригуються на спеціально обчис­лені коригуючі коефіцієнти, які характеризують рівень відмінності об'єкта оцінки та його аналогу. Коригуючі коефіцієнти характери­зують, наприклад, ризиковість об'єкта оцінки, відмінності в правах власності на нього, рівень мобільності корпоративних прав тощо.

До переваг методів порівняння та зіставлення мультиплікаторів слід віднести те, що вони дають можливість одержати реальну ринкову вартість оцінюваного майна. Недоліком методів оцінки за ринковим підходом є те, що вони не враховують вартість по­тенційних прибутків, які можна отримати при експлуатації об'єкту оцінки.

119