6.2. Фінансування підприємства за рахунок фінансових кредитів

Фінансовий кредит - позичковий капітал, який надається бан-ком-резидентом чи банком-нерезидентом, а також резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових уста­нов, у позичку юридичній або фізичній особі на визначений термін для цільового використання та під визначену плату (процент).

Банківський кредит є основним видом фінансових кредитів, що надається суб'єктам господарювання на умовах строковості, по­вернення, платності, забезпеченості та цільового характеру вико­ристання.

У контексті фінансової звітності банківські кредити поділяють­ся на довгострокові та короткострокові.

Під довгостроковими кредитами банків розуміються зобо­в'язання підприємства перед кредитною установою (банком), які повинні погашатися протягом терміну, що перевищує один рік з дати складання балансу, а також пролонговані короткострокові кредити (позички), які перейшли до складу довгострокових.

Короткостроковими кредитами банків є зобов'язання під­приємства перед кредитною установою (банком), які повинні бути виконані протягом терміну, що не перевищує одного року з дати складання балансу, а також зобов'язання за кредитами (позичка-

72

Лекція б. Фінансування підприємства за рахунок позичкового капіталу

ми), як довгостроковими, так і короткостроковими, термін пога­шення яких минув на дату складання балансу.

Довгострокові фінансові кредити залучаються суб'єктами гос­подарювання на такі цілі:

• збільшення оборотного капіталу при розширенні виробництва;

• фінансування капітальних вкладень для придбання, рекон­струкції, модернізації основних засобів;

• нове будівництво промислових об'єктів - будівель;

• фінансування інших інвестиційних проектів - розробка та експлуатація природних ресурсів, будівництво шахт, портів, трубопроводів тощо.

Цілями залучення короткострокових банківських кредитів є:

• фінансування оборотних активів у разі невчасного надход­ження виручки від реалізації продукції;

• забезпечення сезонних потреб підприємств у додаткових фі­нансових ресурсах.

Порядок отримання банківського кредиту є таким.

Етап 1. Проведення попередніх переговорів.

Представник підприємства (керівник, фінансовий менеджер, ін­ша уповноважена особа) звертається до банку та з'ясовує головні критерії та умови отримання кредиту, а саме:

• термін надання позички;

• рівень відсоткових ставок;

• документи, необхідні для отримання кредиту;

• порядок повернення кредиту.

Етап 2. Офіційне звернення підприємства за кредитом.

Підприємство надає в банк заявку на отримання кредиту та па­кет необхідних документів.

Заявка, як правило, містить: реквізити підприємства-пози-чальника, цілі, суму, термін кредитування, вид кредитного забез­печення.

73

ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Перелік документів для отримання кредиту визначається бан­ком та може містити:

• документи, які підтверджують цілі, термін та величину за­лучення кредиту (копії контрактів і договорів з підприємст-вами-постачальниками, будівельними фірмами, плани будів­ництва, обґрунтування інвестиційних проектів, бізнес-план із розрахунками потреби в капіталі, термінами окупності залучених коштів тощо);

• документи, які містять інформацію щодо фінансового стану підприємства-позичальника (фінансова та податкова звіт­ність (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Декларація про прибуток підприємства з додатками, розшифровка кредиторської та дебіторської за­боргованості в розрізі сум заборгованості та контрагентами, пояснення щодо причин виникнення заборгованостей, дати виникнення та погашення заборгованостей), висновки ауди­тора щодо фінансово-майнового стану підприємства та копії актів перевірок державними податковими органами, довідки з банків, у яких відкрито рахунки позичальника, довідки про відсутність заборгованості за кредитами;

• документи, які засвідчують той чи інший вид кредитного за­безпечення тощо.

Етап 3. Оцінка кредитоспроможності потенційного позичаль­ника і ризику за позичкою.

Кредитоспроможність - наявність у потенційного позичаль­ника передумов для отримання кредиту і здатність повернути його.

Кредитоспроможність позичальника визначається показника­ми, що характеризують його вчасність розрахунків за раніше от­римані кредити, ліквідність активів, спроможність залучати додат­кові кошти з різних джерел.

Під час експертизи кредитної заявки аналізуються такі показ­ники підприємства-позичальника:

74

Лекція 6. Фінансування підприємства за рахунок позичкового капіталу

• ефективність менеджменту;

• конкурентна позиція підприємства-позичальника на ринку;

• історія погашення кредитної заборгованості в минулому;

• ліквідність і платоспроможність;

• структура капіталу та майна, склад і динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості;

• прибутки і рентабельність;

• грошові потоки тощо.

Кожен банк має право застосувати власні критерії та методики оцінки кредитоспроможності позичальника, яка здійснюється на основі даних, одержаних безпосередньо від позичальника, архівних даних банку та іншої інформації, одержаної поза межами банку.

Етап 4. Укладання кредитної угоди та надання кредиту.

У разі позитивних висновків за результатами експертизи щодо позичальника банк остаточно визначає вид кредиту, його суму, термін погашення, показник забезпечення, порядок видачі і по­гашення кредиту, рівень відсоткової ставки та укладає з підпри-ємством-позичальником кредитну угоду. У кредитній угоді також встановлюються порядок внесення плати за позичку, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо надання і погашення кредиту, перелік документів для контролю за кредитуванням, періодичність їх подання до банку тощо.

Для забезпечення повернення кредиту поряд із кредитною угодою укладається договір застави або договір поручительства (гарантії).

Застава означає, що у разі невиконання боржником забезпече­ного заставою зобов'язання кошти, одержані від реалізації застав­леного майна, передусім спрямовуються на задоволення вимог за-ставодержателя.

І Іредметом застави можуть бути:

♦ рухоме майно - транспортні засоби, обладнання, товари в обороті та переробці, сировина, готова продукція;

75

ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

• майнові права - дебіторська заборгованість;

• нерухомість - будівлі, споруди, земельні ділянки;

• цінні папери.

Поручительство - це додаткове зобов'язання відносно кре­дитора, оформлене договором між кредитором за основним зо­бов'язанням і поручителем для забезпечення його виконання.

Поручитель бере на себе зобов'язання перед кредитором від­повідати за виконання зобов'язання боржника повністю або част­ково. Кількість поручителів за договором не обмежується і всі вони відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не пе­редбачено договором поруки.

Гарантія характеризує зобов'язання третьої особи задовольни­ти вимоги кредитора у разі настання певних, заздалегідь обумов­лених, гарантійних випадків.

Відмінності поручительства від гарантії наведено у табл. 3.

Таблиця З Відмінності поручительства від гарантії

Ознака	Поручительство	Гарантія
1. Характер зобов'я­зання	Додаткове (акцесорне) зобов'язання, оформлене договором, який приєднуєть­ся до головного (кредитного) договору	Зобов'язання, що безпосе­редньо не пов'язане з умова­ми кредитного договору
2. Обсяг відповідаль­ності	Поручитель зобов'язаний відповідати у тому ж обсязі, що і боржник, за кредитним договором (сплачувати основ­ну суму кредиту, проценти, неустойку, відшкодовувати збитки)	Гарант може обмежити роз­мір своєї відповідальності виконанням основної вимоги
3. Право зворотної вимоги до боржника	Поручитель має право зво­ротної вимоги до боржника у розмірі сплаченої за нього суми коштів	Гарант не вправі вимагати від боржника відшкодування, якщо інше не зазначено в умовах видачі гарантії

76

Лекція 6. Фінансування підприємства за рахунок позичкового капіталу

Етап 5. Контроль за використанням кредиту та фінансовим ста­ном позичальника.

У процесі контролю перевіряється цільове використання кре­диту, оцінюється фінансовий стан позичальника, перевіряєть­ся стан збереження заставленого майна, перевіряються заставні можливості позичальника і третіх осіб, які гарантують повернення позики.

Етап 6. Закриття кредиту.

Закриття кредиту полягає в сплаті основної частини боргу та процентів і в повному погашенні кредиту або ліквідації застави і фіксації втрат у разі невиконання кредиту.