Тема 1. Географія в системі наук,

її структура, сутність та зв’язки з іншими науками

В науці, як в одній з сфер людської діяльності, здебільшого виділяють три блоки – природничий, суспільний та технічний. Здавна і небезпідставно географічна наука посідає серед них важливе і специфічне місце.

Поняття «географія» вперше (ІІІ ст. до н.е.) було введене у науковий обіг видатним давньогрецьким вченим-енциклопедистом, натурфілософом, бібліотекарем всесвітньовідомої Александрійської бібліотеки у Єгипті Ератосфеном. Географічні знання з давніх-давен допомагали мореплавцям, мандрівникам, керівникам держав та багатьом іншим у вмінні орієнтуватись у просторі, поясненні природних процесів та явищ, виявленні закономірностей просторового поширення населення, результатів людської діяльності тощо.

Об’єкт географії – ландшафтна (географічна) оболонка, предмет – функціонування, еволюція ландшафтної оболонки, взаємодія та розподіл у просторі окремих геокомпонентів, процесів, явищ такої оболонки. До найбільш поширених методів, що застосовуються в географічній науці належать картографічний, історичний, порівняльний, системний, геохімічний,

стратиграфічний, моделювання, балансів.

Специфіка географії як науки, порівняно, наприклад, з біологією, історією або хімією, полягає в тому, що вона займає місце в межах двох, а то і всіх трьох згаданих блоків науки, адже фізична (природнича) географія належить до природничих наук, економічна і соціальна географія – до суспільних наук, а друк картографічної продукції, результати геоінформаційних здобутків – до технічних наук. За ступенем і характером інтегрованості тих об’єктів, які вивчаються, в географії виділяють науки галузеві (гідрологія, геоморфологія, географія транспорту тощо), інтегральні (землезнавство, ландшафтознавство, палеогеографія, рекреаційна географія тощо) та міждисциплінарні (картографія, країнознавство, топоніміка, історія географії, тощо).

Географія має тісні зв’язки з цілим рядом наук, в результаті чого сформовані певні міжгалузеві науки, наприклад такі як: військова географія, медична географія, історична географія, меліоративна географія, географічна топоніміка. Географічна наука відіграє важливу роль у розвитку науково-технічного прогресу, адже її комплексність та генетична й просторово-екологічна спрямованість сприяють вирішенню цілого ряду суто практичних задач різного масштабного рівня, - від розробок науково обґрунтованого землекористування і до проблем корекції клімату Землі та формування екологічно орієнтованих світогляду і свідомості.

Географічні знання – одна з важливих складових формування загальної культури будь-якого фахівця, тому такі знання є обов’язковими для школярів. Проте такі знання необхідні й для фахівців з вищою освітою, яскравим проявом чого є обов’язковість вивчення екологічних проблем. У формуванні наукового світогляду фахівців географія також послуговується цілому ряду спеціальних галузей знань, таким, наприклад, як біологія, сільське господарство, меліорація, геологія, економіка, військова справа, медицина, туризм.