Орбітальні характеристики Землі

Середня відстань від Сонця	149 597 890 км (1,0 а. о.)
Відстань від Сонця у перигелії	147 100 000 км
Відстань від Сонця в афелії	152 100 000 км
Сидеричний орбітальный період	365,24 земних дня
Середня орбітальна швидкість	29785,9 м/с
Ексцентриситет орбіти	0,01671022
Нахил орбіти до площини екліптики	0,00005°
Довжина орбіти	924375700 км

Головні наслідки орбітального руху Землі:

• рік – період одного оберту Землі навколо Сонця. Найчастіше, у повсякденному житті, користуються тропічним роком. Його тривалість становить 365 днів 5 годин 48 хвилин 46 секунд. Для вирішення астрономічних задач користуються зоряним (сидеричним) роком, тривалість якого становить 365 днів 6 годин 09 хвилин 9,6 секунди. Для певних практичних цілей також використовують аномалістичний рік (у небесній механіці) та драконічний рік (для розрахунків сонячних і місячних затемнень). В ряді мусульманських країн і досьогодні користуються місячним роком, тривалість якого становить 354,367 діб;

• для врахування часу, зміни пір року, з метою узгодження між собою доби, місяця і року в різних країнах світу користуються календарями, календарними системами, які бувають місячними, місячно-сонячними, сонячними, всесвітніми. Основоположною є сонячна календарна система, на якій був побудований раніше існуючий юліанський календар (до 1582 р., згідно булли папи римського) і на якій існує сучасний григоріанський календар (в нашій країні діє з 1918 р.). Останній календар має деякі недоліки (нерівномірний розподіл днів по кварталам, розбіжність тижневих циклів протягом місяця, за рік та між роками, розбіжність новомісяччя з початком місяця), тому існують певні пропозиції щодо переходу на всесвітній календар, але такий перехід внаслідок політичних та економічних стосунків між різними країнами світу поки що не реалізований;

• зміна пір року, яка відбувається внаслідок зміни положення вісі Землі по відношенню до Сонця;

• утворення характерних паралелей та дат (паралелі: екватор, тропіки, полярні кола; дати: 22 грудня – день зимового сонцестояння, 22 червня – день літнього сонцестояння, 21 березня – день весняного рівнодення, 23 вересня – день осіннього рівнодення);

• утворення 13 поясів освітленості Землі, - екваторіального (0 – 10º у північній і південній півкулях), тропічних (10-23,5º пн.ш. та пд.ш.), субтропічних (23,5-40º пн.ш. та пд.ш.), помірних (40-58º пн.ш. та пд.ш.), поясів білих літніх ночей та коротких сутінкових зимових днів (58-66,5º пн.ш. та пд.ш.), субполярних (66,5-74,5º пн.ш. та пд.ш.) та полярних (74,5º-90º пн.ш. та пд.ш.);

• ритміка земних процесів, - сезонна та річна.