- •І. Мета, завдання та місце землезнавства у фаховій підготовці спеціаліста і. 1. Мета дисципліни
- •І. 2. Завдання дисципліни
- •І. 3. Місце дисципліни у фаховій підготовці спеціаліста
- •Іі . Організаційна структура викладання курсу «землезнавство»
- •Пояснювальна записка
- •Зміст програми курсу «землезнавство» Модуль 1. Система наук та місце в ній географії і землезнавства
- •Модуль 2. Всесвіт. Фігура та обертальні рухи Землі
- •Модуль 3. Космічний вплив на Землю та фізичні поля Землі
- •Модуль 4. Ландшафтна оболонка: структура та особливості. Загальні фізико-географічні закономірності Землі
- •IV. Змістово-організаційний план курсу «землезнавство»
- •Тема 1. Географія в системі наук,
- •Понятійно-термінологічний апарат*
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 2. Землезнавство як наука
- •Понятійно-термінологічний апарат*
- •Додаткова література
- •Модуль 2. Всесвіт. Фігура та обертальні рухи Землі
- •Тема 1. Всесвіт. Сонячна система
- •Тема 2. Земля як планета
- •Тема 3. Фігура Землі
- •Геометричні та фізичні характеристики Землі
- •Хімічний склад Землі
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 4. Осьовий рух Землі
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 5. Орбітальний рух Землі
- •Орбітальні характеристики Землі
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Модуль 3. Космічний вплив на Землю та фізичні поля Землі
- •Тема 1. Космічний вплив на Землю та сонячно-земні зв’язки
- •Тема 2. Фізичні поля Землі. Гравітаційне поле Землі
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 3. Магнітне (геомагнітне) поле Землі
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Модуль 4. Ландшафтна оболонка: структура та особливості. Загальні фізико-географічні закономірності Землі
- •Тема 1. Поняття про ландшафтну оболонку
- •Тема 2. Речовина ландшафтної оболонки
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 3. Джерела енергії в ландшафтній оболонці
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 4. Динаміка ландшафтної оболонки
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 5. Організація ландшафтної оболонки
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 6. Поясно-зональні структури суходолу
- •Регіони поширення степових ландшафтів світу (за а.І. Кривульченко, 2005)
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 7. Поясно-зональні структури Світового океану
- •Зональні (інтразональні) структури Світового океану
- •Відмінність зональності суходолу і океанів
- •Азональні (інтразональні) структури Світового океану
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 8. Орогенетична зональність. Інтразональність та секторність в ландшафтній оболонці
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 9. Парадинамічна зональність. Контактні зони та бар’єри в ландшафтній оболонці
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Понятійно-термінологічний апарат
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 10. Глобальні зміни в ландшафтній оболонці
- •Модуль 2. Всесвіт. Фігура та обертальні рухи Землі Лабораторна робота №2
- •Лабораторна робота №3
- •Лабораторна робота №4
- •Модуль 3. Космічний вплив на Землю та фізичні поля Землі Лабораторна робота №5
- •Лабораторна робота №6
- •Модуль 4. Географічна оболонка: структура та особливості. Загальні фізико-географічні закономірності Лабораторна робота №7
- •Лабораторна робота №8
- •Лабораторна робота №9
- •Лабораторна робота №10
- •Лабораторна робота №11
- •Лабораторна робота №12
- •Лабораторна робота №13
- •Лабораторна робота №14
- •VII. Допоміжна навчально-методична література до виконання лабораторних робіт
- •VIII. Географічна номенклатура
- •Материки
- •Іx. Тематика самостійної роботи студентів та рекомендації до її проведення
- •Іx.2. Рекомендації до самостійної роботи студентів
- •А). Рекомендації щодо роботи з підручниками та навчальними посібниками
- •Б) Рекомендації щодо роботи з друкованою науковою та науково-популярною літературою
- •Исследования морского дна
Понятійно-термінологічний апарат
Вісь Землі
Рух Землі
Полярна зірка
Полюс світу
Паралель
Меридіан
Кутова швидкість осьового обертання Землі
Лінійна швидкість осьового обертання Землі
День
Ніч
Доба
Зоряна доба
Сонячна доба
Середня сонячна доба
Прецесійні коливання Землі
Нутаційні коливання Землі
Сила Коріоліса
Поворотна сила Землі
Інерційна сила Землі
Закон Бера
Припливна хвиля
Пояси освітленості Землі
Пояс білих ночей
Пояс сутінкових днів
Екваторіальний пояс
Тропічний пояс
Субтропічний пояс
Помірний пояс
Субполярний пояс
Сила тяжіння
Відцентрова сила
Сила ваги
Рівнодіюча сила
Гравітаційна сила
Місцевий час
Гринвіч
Поясний час
Часовий пояс
Декретний час
Західноєвропейський час
Середньоєвропейський час
Літній час
Зимовий час
Лінія зміни дат
Київський час
Московський час
Прямі докази осьового руху Землі
Непрямі докази осьового руху Землі
Гринвіцький час
Міжнародне бюро часу (Париж)
Рекомендована література Основна література
Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Землезнавство: Підручник / за ред. П.Г. Шищенка./ – К.: Либідь, 2000. – 464 с.
Олійник Я.Б., Федорищак Р.П., Шищенко П.Г. Загальне землезнавство. Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2003. - 247 с.
Федорищак Р.П. Загальне землезнавство: навч. посібник. – К.: Вища школа, 1995. - 223 с.
Додаткова література
Ермолаев М.М. Введение в физическую географию. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1975. – 260 с.
Короновский Н.В., Ясманов Н.А. Геология. – М.: ACADEMІA, 2005. – 446 с.
Манк У., Макдональд Г. Вращение Земли/перевод с англ. – М.: Мир, 1964 – 384 с.
Мильков Ф.Н. Общее землеведение: Учеб. для студентов географ. спец. вузов. – М.: Высш. шк.,1990. – 335 с.
Пильник Г.П. Особенности вращения Земли/Природа. – 1986. - №11. – С. 19-27.
Сидоренков Н.С. Физика нестабильностей вращения Земли. - М., 2002. – 383 с.
Хренов Л.С., Голуб И.Я. Время и календарь. - М.: Наука, 1989. – 128 с.
Энциклопедия для детей. - Т. 3. - География/ Глав. Ред М.Д. Аксенова. – М.: Аванта+, 1999. – 704 с.
Тема 5. Орбітальний рух Землі
Особливості обертання Землі навколо Сонця:
орбіта (шлях) по якій рухається Земля у космічному просторі має еліптичну конфігурацію, її протяжність становить 940 млн. км;
максимальна відстань Землі від Сонця на орбіті (в афелії) становить 152,1 млн. км, мінімальна (у перигелії) – 147,1 млн. км;
ексцентриситет (співвідношення між малою і великою осями орбіти Землі) земної орбіти здатен коливатись в межах 0,000-0,067, що сприяє несуттєвій (до 0,2%) зміні надходження сонячної радіації до поверхні Землі. Періодичність таких коливань становить приблизно 100 тис. років;
положення площини земної орбіти Землі здатне змінюватись під впливом притягнення планет Сонячної системи в діапазоні 22-25º (на даний час цей кут становить 23º27'08"), що сприяє зміні (до 13%) надходження сонячної радіації до поверхні Землі. Така зміна надходження сонячної радіації здатна збільшити або зменшити температуру на Землі приблизно до 14ºС, що є досить суттєвим фактором для клімату нашої планети. Періодичність цих змін становить близько 41 тис. років;
Земля обертається навколо Сонця під кутом 66º33' до площини орбіти Землі;
швидкість обертання Землі по орбіті пересічно становить 29,76 км/c, проте вона неоднакова у перигелії (30,3 км/c) та в афелії (29,3 км/c). Від такої неоднаковості залежить різниця тривалості зими та літа у Північній і Південній півкулях планети, адже зима у Північній півкулі триває на 7 днів 14 годин менше, ніж у Південній півкулі, відповідно, літо більш триваліше у Північній півкулі на 7 днів 14 годин.
Таблиця 3.
