А.І. Кривульченко

ЗЕМЛЕЗНАВСТВО

Теорія

Практикум

Методика

А.І. Кривульченко

ЗЕМЛЕЗНАВСТВО

Теорія

Практикум

Методика

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

для студентів та викладачів географічних спеціальностей

вищих навчальних закладів

Кіровоград - 2008

Кривульченко А.І. Землезнавство. Теорія. Практикум. Методика. Навчально-методичний комплекс для студентів та викладачів географічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Кіровоград: РВЦ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2008. - ....с.

Рецензенти –

Затверджено до друку на засіданні

методичної ради Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

(протокол № 28 від 16 травня 2007 р.)

ББК

ЗМІСТ

Вступ...........................................................................................................................

І. Мета, завдання та місце землезнавства у фаховій підготовці……………

спеціаліста……………………………………………………………………………

ІІ . Загальна структура курсу «Землезнавство»………………………...................

ІІІ. Програма курсу „Землезнавство” ........................................................................

Пояснювальна записка.......................................................................................

Змістові модулі та тематика курсу «Землезнавство»……………………….

IV. Змістово-організаційний план курсу «Землезнавство»…………..………….

V. Картка виконання навчальної програми курсу «Землезнавство»...................

VІ. Лекційні модулі: змістова тематика, понятійно-термінологічний апарат

та рекомендована література……………………………………………………….

VІІ. Лабораторні модулі…………………………………………………………....

VІІІ. Допоміжна навчально-методична література до виконання

лабораторних робіт……………………………………………………………….

ІX. Географічна номенклатура…………………………………………..…………

X. Тематика та рекомендації до самостійної роботи студентів…………………

ВСТУП

Курс землезнавства належить до базових фізико-географічних дисциплін. Він є важливою складовою як у підготовці майбутніх географів, так і загалом у підготовці тих фахівців, яким необхідні знання в галузі природознавства, - геологам, метеорологам, геодезистам, туризмознавцям, екологам і геоекологам, фахівцям з геосистемного моніторингу та багатьом іншим.

Землезнавство відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні широкого просторового мислення, у розвитку екологічної свідомості, адже це курс у якому розглядаються закони організації, функціонування та історії розвитку приповерхневої оболонки Землі, - ландшафтної оболонки (географічної, за В.І. Вернадським - біосфери). Цей курс виконує важливу роль у об’єднанні в єдине ціле галузевих фізико-географічних наук та ряду інших природничих наук, тобто він виступає своєрідним знанням про глобальне оточення людства.

Даний навчальний посібник побудований в залежності від існуючих вимог викладання за кредитно-модульною системою, - загальноєвропейською системою, якою передбачено навчання та контроль знань, залежно від певного обсягу, - кредитів*, та змістових складових певних блоків дисципліни, - модулів. Для вивчення даної дисципліни автором посібника весь курс згрупований у чотири змістові модулі:

• система наук та місце в ній географії і землезнавства;

• Всесвіт. Фігура та обертальні рухи Землі;

• сонячно-земні зв’язки та фізичні поля Землі;

• географічна оболонка: структура та особливості. Загальні фізико-географічні закономірності Землі.

У вивченні кожного з змістових модулів передбачено два види організаційно-навчальних модулів, - лекційний модуль, під час якого студенти отримують теоретичні знання, і лабораторний модуль, яким передбачено закріпити теоретичні знання та отримати певні практичні навички.

Тематика навчальних складових та обсяг годин, передбачені для вивчення курсу у початковій частині посібника представлені у вигляді таблиць («загальна структура курсу», «змістово-організаційний план курсу»), які дають змогу бачити дану дисципліну як єдине ціле. У табличному вигляді («картка виконання навчальної програми з курсу «Землезнавство») також показано послідовність і терміни для вивчення складових дисципліни.

Для кожного з змістових модулів, а відповідно і тем, розглянуто зміст питань, що вивчаються, базовий інформаційний матеріал (теоретичний матеріал), певний обсяг понятійно-термінологічного апарату та рекомендовано основну і додаткову літературу.

Лабораторний модуль посібника включає тематику, контрольні питання та завдання лабораторної роботи. В кінці посібника подано перелік необхідної для засвоєння географічної номенклатури.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

* Один національний кредит становить 54 години.

Специфічною рисою даного навчального посібника, порівняно з аналогічними виданнями інших авторів, в тому числі останніх років (Багров, Боков, Черваньов, 2000; Олійник, Федорищак, Шищенко, 2003; Бобков, Селиверстов, 2006), які значною мірою відповідають монографічним виданням про землезнавство як одну з галузей географічної науки, ніж навчальним посібникам, є гармонійне поєднання теоретичної та практичної частин, а також намагання автора подати фактичний матеріал на рівні останніх наукових досягнень з максимальною адаптованістю матеріалу до сприйняття студентами-географами першого курсу.

І. Мета, завдання та місце землезнавства у фаховій підготовці спеціаліста і. 1. Мета дисципліни

Формування комплексного глобального світогляду щодо природних процесів і явищ, які відбуваються у ландшафтній оболонці.

І. 2. Завдання дисципліни

Закладення у свідомості студента наукових уявлень про будову Всесвіту та місце Землі у космічному просторі, змінність та різноманіття процесів і явищ на планеті. Вивчення головних особливостей і географічних наслідків фігури Землі та її обертальних рухів.

Формування знань про головні риси фізичних полів Землі та їх вплив на фізико-географічні процеси, геокомпоненти та геосфери, географічну оболонку і особливості її організації та функціонування.

Вивчення головних особливостей латеральної та вертикальної будови ландшафтної оболонки, її головних закономірностей. Показ особливостей розвитку ландшафтної оболонки від природної до соціоприродної системи.

І. 3. Місце дисципліни у фаховій підготовці спеціаліста

В системі географічних наук землезнавство належить до інтегральних фізико-географічних наук, адже об’єктом його дослідження є певні процеси і явища глобального рівня у їх складній взаємодії, відображенням чого у просторовому контексті є ландшафтна оболонка – геосфера взаємодії літосфери, гідросфери, атмосфери, біосфери.

Іі . Організаційна структура викладання курсу «землезнавство»

Напрямок, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Курс та форма навчання	Характеристика навчального курсу
Шифр та назва напрямку: 0101 «Природничі науки». Шифр та назва спеціальності: 6.010100 Педагогіка і методика середньої освіти. Географія. Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Кількість кредитів, що відповідають ECTS: 2. Загальна кількість годин за навчальним планом: 108. Кількість недільних годин: 3 Види змістових модулів: лекційний, лабораторний	Нормативний. Семестр: 1 Кількість лекційних годин: 40 Кількість годин на лабораторні роботи: 28 Кількість годин на самостійну роботу: 44 Вид контролю: іспит

III. ПРОГРАМА КУРСУ «ЗЕМЛЕЗНАВСТВО»

Пояснювальна записка

«Землезнавство» є одним з основоположних курсів у підготовці фахівця в галузі географії, адже він формує комплексний погляд на природні процеси і явища, які відбуваються у ландшафтній оболонці. Саме такий погляд є основою для вивчення у подальшому окремих галузевих дисциплін фізико-географічного циклу («гідрологія», «метеорологія з основами кліматології», «геоморфологія», «географія ґрунтів з основами ґрунтознавства», «біогеографія», «основи ландшафтознавства», «палеогеографія», «моніторинг довкілля», «природозаповідні території», «меліоративна географія», «палеоландшафтознавство») та регіональних дисциплін («фізична географія материків і океанів», «фізична географія України»).

Зазначені вище курси дають можливість сформувати у майбутнього географа уявлення про природу як цілісну матеріальну систему, в якій всі геокомпоненти взаємопов’язані між собою, а природні територіальні утворення являють собою ієрархічно побудовані різномасштабні геокомплекси.

В даній програмі міститься розподіл на певні тематичні розділи, - змістові модулі, а також розподіл академічного навантаження за формами занять (лекційні та лабораторні заняття, самостійна робота студентів, контрольні заходи), що передбачено системою кредитно-модульного навчання.

Лекційні модулі тут представлені змістовою тематикою питань, базовим інформаційним матеріалом, понятійно-термінологічним апаратом та списком рекомендованої літератури.

Лабораторні модулі включають тематику заняття, завдання та контрольні питання. В кінці лабораторного модулю, додатково до основних списків літератури, що подані до лекційних модулів, запропоновано список навчально-методичної літератури, яка призначена для полегшення виконання певних лабораторних завдань.

Зазначена у начальному посібнику кількість академічного навантаження на певні види занять може змінюватись, однак незалежно від цього загальна структура курсу, базовий теоретичний матеріал, понятійно-термінологічний апарат будуть залишатись своєрідним каркасом в освоєнні студентами такого принципово важливого курсу як «Землезнавство».