- •Міжрегіональна академія управління персоналом
- •Історія культури україни
- •Переднє слово
- •Розділ і. Культура праслов'ян що вивчає історія культури україни
- •Історична наука про цілісність української культури
- •Український народ — корінне населення україни
- •Походження українського народу
- •Релігія слов'янських племен
- •Особливості язичницьких вірувань і пантеону божеств
- •Мистецькі набутки слов'ян
- •Особливості трипільської культури
- •Особливості культурного процесу скіфського періоду
- •Черняхівська культура та її місце у культурному надбанні слов'ян
- •До питання про праслов'янську писемність
- •Контрольні питання
- •Розділ II. Культура київської русі
- •Про витоки культурного процесу київської русі
- •Вплив запровадження християнства на розвиток культури київської русі
- •Кирило та мефодій — просвітники слов'ян
- •Володимир великий у культурному розвитку
- •Ярослав мудрий і культурний розвиток київської русі
- •Найвизначніші пам'ятки київської русі
- •Характерні особливості забудови києва
- •Писемні джерела, що оповідають про русь і русичів
- •Літературні пам'ятки київської русі
- •Характерні особливості рукописної книги київської русі
- •Музичне мистецтво київської русі
- •Зв'язок культури київської русі з античністю
- •Чи були знищені культурні набутки за татаро-монгольської навали?
- •Внесок київської русі у розвиток культури
- •Контрольні питання
- •Розділ III. Культурні процеси напередодні і в добу козаччини вплив культури київської русі на життя литовського князівства
- •Перші книгодрукарі слов'ян
- •Іван федоров — першодрукар україни
- •Іконопис XIV-XV ст.
- •Поділ україни та розвиток культури
- •Братства і розвиток культури
- •Роль братських шкіл у становленні освіти
- •Полемічна література XVI ст.
- •Боротьба українців проти асиміляторських заходів, за збереження національної культури
- •Внесок києво-могилянської академії у розвиток освіти україни
- •Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби
- •Петро конашевич-сагайдачний — видатний діяч україни
- •Книги лаврської друкарні
- •Особливості реформаційного руху в україні
- •Передумови формування українського театру
- •Особливості архітектури козацької доби
- •Народні думи й пісні про визвольну війну
- •Культурологічна та просвітницька діяльність івана мазепи
- •Перші шкільні підручники
- •Колегії в україні
- •Контрольні питання
- •Розділ IV. Культура україни XVII-XVIII ст.
- •Феофан прокопович — видатний діяч просвітництва і культури
- •Козацькі літописи
- •Вплив української культури на розвиток культурних процесів росії
- •"Українське" бароко
- •Григорій сковорода — просвітитель, філософ, поет
- •Театральне мистецтво
- •Нові тенденції розвитку образотворчого мистецтва другої половини XVI-XVIII ст.
- •Культурно-мистецький процес україни у XVIII ст.
- •Освіта в україні у XVIII ст.
- •Архітектура й образотворче мистецтво другої половини XVIII ст.
- •Музичне життя україни xv1ii-x1x ст.
- •Зв'язок народного та професійного мистецтва другої половини XVIII — середини XIX ст.
- •Контрольні питання
- •Розділ V. Пробудження національної свІдомості Українського Народу культурний процес другої половини XIX ст.
- •Українська наука і культура початку XIX ст.
- •Організація науково-мистецьких товариств
- •Тенденції розвитку української літератури XIX ст.
- •Реформа освіти 1803-1804 pp.
- •"Театр корифеїв"
- •Реформа освіти у другій половині XIX ст.
- •Недільні школи, клубні заклади та бібліотеки в україні
- •"Просвіти" та їх роль у культурному процесі
- •Розвиток музичного мистецтва наприкінці XIX — на початку XX ст.
- •Становлення української професійної художньої школи
- •Образотворче мистецтво початку XX ст.
- •Навчальні заклади для жінок
- •Музейна справа в україні
- •Меценати та колекціонери
- •Україна напередодні 1917р.
- •Контрольні питання
- •Розділ VI. Відродження української культури в період національно-демократичної революції (1917-1920 pp.)
- •Вища школа
- •Література
- •Преса. Книгодрукування
- •Контрольні питання
- •Розділ VII. Культура України в період становлення радянської влади
- •Українізація
- •Національні меншини
- •Середня спеціальна і вища школа
- •Література
- •Образотворче мистецтво
- •Архітектура
- •Культурно-освітня робота. Ліквідація неписьменності
- •Видавництва
- •Контрольні питання
- •Розділ VIII. Українська культура у 30-ті роки
- •Вища школа
- •Література
- •Образотворче мистецтво
- •Культосвітня робота
- •Засоби масової інформації
- •Контрольні питання
- •Розділ IX. Культура України в роки війни
- •Преса. Радіо
- •Театр та кіно
- •Образотворче мистецтво
- •Контрольні питання
- •Розділ X. Культура повоєнного часу
- •Література
- •Архітектура та образотворче мистецтво
- •Засоби масової інформації
- •Культосвітні заклади
- •Контрольні питання
- •Розділ XI. Культура україни в умовах кризи радянської системи
- •Вища освіта
- •Література
- •Архітектура та образотворче мистецтво
- •Культосвітні заклади
- •Контрольні питання
- •Розділ XII. Культура в часи перебудови та становлення незалежності України
- •Національно-культурне відродження
- •Вища і середня спеціальна освіта
- •Література
- •Засоби масової інформації
- •Культурний внесок діаспори
Особливості культурного процесу скіфського періоду
Історія традиційно називає скіфів вершниками. У скіфський період (VIII—II ст. до н. е.) відбувається соціальна диференціація, виникає верства власників, які володіють великою кількістю худоби і протистоять залежним від них хліборобам. У могилі, що розкопана поблизу Майкопа, знайдено предмети, виготовлені із золота, срібла, міді, оздоблені зображеннями звірів і навіть ландшафтом Кавказьких гір, що свідчить про істотне соціальне і майнове розшарування суспільства.
Українська мова зберегла сліди тієї архаїчної спільності: подвійне значення слова "товар" — худоба і крам.
Коли товару багато, постає потреба охороняти його, а також потреба в окремій соціальній верстві — воїнах. Цю роль виконували як члени роду. так і найманці-воїни. Коли в суспільстві створюється така інституція, вона вимагає у свого господаря права на військові походи до сусідів з метою або пограбування, або розширення території. Особливо популярним було друге, оскільки збільшення поголів'я худоби потребувало великих пасовиськ. Отже, ареал впливу скіфів набагато розширюється. Це була могутня "варварська" імперія вершників із центром в Україні і з безмежною територією, про що свідчать скарби Чортомлика, золото Куль-Оби та ін. Могили скіфів знайдено на Обі, Полтавщині, Київщині, Поділлі, Херсонщині та в інших місцях.
Скіфи-вершники були справними воїнами, їхні стосунки з сусідами не завжди були дружніми. Могутність скіфської держави підірвали перси. Похід Дарія знесилив скіфство; було знищено Шарпино, Вільське та інші поселення і зимівники. А довершили розгром імперії цар Антей і македонський цар Філіпп, батько славнозвісного Александра Македонського.
Для культури скіфського періоду характерна міфотворчість, хоча її ми спостерігаємо і в раніші часи. Так, найвідомішим завдяки Геродоту є такий міф про походження слов'ян: "На березі Бористена від скіфських богів Папая і Апи — доньки Бористена — народився перший скіф Таргітай (або Таргітаон). Таргітай мав трьох синів: Іпоксая, Арпоксая і Колаксая. Папай подарував їм (злетіли з неба) золоті: плуг, ярмо, топірець і чашу. Підійшов до золота старший — воно загорілося, середульший — так само, лише молодший зумів узяти ті речі і тому став за головного царя над скіфами".
Ця та інші міфологічні конструкції скіфської доби формулюють триєдність (верх, середина, низ), або тріаду: верхній світ, світ людей, нижній світ (потойбічний), або небо, гора, вода, або царі (воїни), жреці, землероби (дивись найвизначнішу пам'ятку скіфської доби — золоту пектораль). Самобутній прояв скіфської культури — звіриний стиль в образотворчому мистецтві. Як стверджують деякі вчені, скіфське мистецтво є сукупністю текстів, закодованих у зображенні. Спроби їх дешифрування Д. Мачинським, С. Безсоновою, Б. Мозолевським та іншими дають підстави на правомірність такого гіпотетичного припущення. Дехто стверджує, що це релігійне мистецтво, хоча така версія викликає сумнів. Напевно можна говорити лише про міфологічний зміст творів скіфської культури.
Існують версії, що мистецькі твори як у звіриному, так і у фігуративному стилі виконувались іноземними майстрами, зокрема грецькими. За стильовими ознаками вони схожі, але за змістом і сюжетом це суто скіфське явище. Напевно, крім естетичних функцій ці вироби були водночас тотемами, оберегами для їхніх власників.
Окремі сюжети дають підставу стверджувати про взаємозв'язки скіфів із Середземномор'ям та Іраном. Так, зображення старосхідного божества на бронзовій обоймі, знайденій поблизу хутора "Красное знамя" на Ставропіллі, нагадує Іштар, а також Кентавра, який несе на плечі дерево з прив'язаною тушею оленя. Для Греції таке трактування не характерне. Вірогідно, майстер виконував місцеве замовлення.
Мистецтво скіфського періоду пропонує свій спосіб осмислення світу і є досить універсальним для культури, яка базується на міфологічному мисленні. Це явище можна охарактеризувати так: його викликала соціальна еволюція, що потребувала своєї системи знаків для вираження міфологічної картини світу. Не маючи раніше зображального еквівалента, вона позичила його в сусідів, але трансформувала по-своєму. Цей симбіоз дав своєрідне явище в культурному надбанні європейських народів — скіфський звіриний стиль.
