
- •1.Місце муніципального права всистемі національного права України.
- •2.Муніципально-правові відносини (поняття, види, зміст).
- •4.Поняття, предмет, система науки муніципального права.
- •5.Методологічні основи і джерела науки муніципального права.
- •6.Зв’язок науки муніципального права з галузями права та іншими науками.
- •7.Функції науки муніципального права.
- •8.Навчальна дисципліна «Муніципальне право» та її значення для підготовки юристів.
- •13.Види муніципальних систем в зарубіжних країнах.
- •14.Англосаксонська, континентальна модель місцевого самоврядування, інші моделі організації публічної влади на місцях.
- •15.Особливості муніципальної системи України.
- •16.Правове регулювання та особливості функціонування органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •17. Місцеве самоврядування як категорія сучасного державознавства
- •18. Правова природа сучасних теорій місцевого самоврядування
- •19. Правова політика у сфері місцевого самоврядування
- •23.Завдання і значення консультативно-дорадчих структур органів державної влади з питань місцевого самоврядування.
- •24.Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування. Членство в територіальній громаді.
- •26.Механізм реалізації муніципальних прав і обов’язків особи.
- •27.Правове регулювання колективних та індивідуальних форм участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.
- •29.Місцеві ініціативи та громадські слухання: процедурні аспекти реалізації.
- •31. Особливості функціонування органів самоорганізації населення.
- •35.Місцеві ради – представницькі органи місцевого самоврядування в Україні.
- •41. Аналіз практики функціонування органів та посадових осіб місцевого самоврядування в аспекті оцінки ефективності організаційно-правових моделей муніципального управління
- •42.Добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування.
- •46. Індивідуальні і колегіальні форми прийняття муніципальних рішень.
- •47.Правова експертиза проектів актів місцевого самоврядування.
- •48.Роль постійних комісій місцевих рад у нормотворчому процесі.
- •49 Статут територіальної громади, регламент місцевої ради: порядок підготовки, прийняття.
- •51 Контроль у сфері нормотворчої діяльності органів місцевого самоврядування.
- •53.Право на службу в органах місцевого самоврядування в Україні.
- •55. Обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби.
- •56 Порядок проведення атестації муніципальних службовців.
- •57.Припинення служби в органах місцевого самоврядування.
- •58. Особливості правового статусу виборних осіб місцевого самоврядування.
- •59.Відповідальність за порушення законодавства про муніципальну службу.
- •60.Кадрова політика щодо муніципальної служби.
- •64. Державний контроль та нагляд за додержанням законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
- •65 . Порядок та підстави дострокового припинення повноважень місцевої ради.
- •68.Розмежування повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування
- •69.Власні, делеговані, виключні повноваження органів місцевого самоврядування та особливості їх реалізації.
- •72. Особливості реалізації повноважень сільського, селищного, міського голови, секретаря ради. Додаткові повноваження Київського міського голови.
- •73. Повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради та їх заступників.
- •74. Співвідношення повноважень представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.
- •76. Загальна характеристика права комунальної власності. Об’єкти комунальної власності. Підстави та порядок формування комунальної власності.
- •78. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з комунальними підприємствами, установами та організаціями.
- •79.Місцеві фінанси: поняття, структура, порядок формування та використання.
- •80.Доходи й видатки місцевих бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування. Особливості бюджету міста Києва.
- •81.Місцеві податки і збори.
- •82.Участь органів місцевого самоврядування в кредитно-фінансових відносинах.
- •83.Участь держави у бюджетному забезпеченні місцевого самоврядування.
- •84.Фінансовий контроль у сфері місцевого самоврядування.
- •85.Засоби забезпечення законності, правопорядку органами місцевого самоврядування
- •86.Охорона прав, свобод і законних інтересів громадян на місцевому та регіональному рівні.
- •90.Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з судовими органами та органами юстиції.
17. Місцеве самоврядування як категорія сучасного державознавства
Проголошення незалежності України сприяло активізації процесу демократизації суспільства й держави, пошукам такої організації публічної влади, яка відповідала б європейським стандартам і була спрямована на забезпечення прав і свобод людини. Важливим складником цього процесу є побудова оптимальної системи місцевого самоврядування, яка в сучасному світі сприймається як єдино можлива демократична й раціональна модель влади на місцях. Риси: 1) наявність соціального управління; 2) належність повноти всієї влади певній спільноті (колективу) людей, члени якої визнають владу тільки власного об'єднання (тут має місце єдність, збіг суб'єкта й об'єкта управління); 3) саморегуляція, яка виявляється в тому, що всі члени об'єднання спільно виробляють загальні рішення (правила поведінки) - статути, положення, інструкції;4) самоорганізація - проведення організаційних заходів із метою задоволення й захисту спільних інтересів; 5) здійснення влади безпосередньо об'єднаними суб'єктами або через засновані ними органи; 6) спільна діяльність із реалізації прийнятих рішень»1.Місцеве самоврядування — це багатогранне, комплексне політико-правове явище, науковий потенціал якого розкривається в сукупності теоретичних конструкцій, базових юридичних понять і категорій, що сприяють оформленню відповідних теорій місцевого самоврядування. 1. Визнаючи місцеве самоврядування як один із принципів конституційного ладу, сутність якого полягає передусім у забезпеченні прав та свобод людини і громадянина. Основний Закон гарантує сталий розвиток цього інституту.
2. Як форма народовладдя місцеве самоврядування отримало своє закріплення в ст. 5 Конституції України, згідно з якою саме народ має виключне право визначати і змінювати конституційний лад, яке не може бути узурповано державою, її органами й посадовими особами.3. Місцеве самоврядування - особливий різновид публічної владіУже сама назва «самоврядування», самоуправління» вказує на наявність у ньому управлінських взаємовідносин, які є одним із видів відносин влади. Аналізуючи місцеве самоврядування, ми розрізняємо спеціальний суб'єкт - територіальну громаду, спеціальний об'єкт - питання місцевого значення - і самостійність - ключову категорію, що характеризує його як самостійну підсистему публічної влади, що конституційно гарантується державою1.
4. Місцеве самоврядування - і/е форма самоорганізації населення на місцях, що виявляється в таких соціальних характеристиках, як самоуправління, самодіяльність, саморегулювання, самоконтроль.5. Місцеве самоврядування трактується як право. В. Шаповал уважає, що місцеве самоврядування є «правом і спроможністю» (тобто компетенцією і водночас дієздатністю) відповідних органів2. У ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування визначається як право територіальної громади самостійно розв'язувати питання місцевого значення. 6. Аналіз чинного законодавства України дає підстави дія тлумачення місцевого самоврядування як системної організації з чітким внутрішнім взаємним підпорядкуванням, яка включає (а) територіальну громаду; (б) сільську, селищну, міську ради;(в) сільського, селищного, міського голову; (г) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; (ґ) районні й обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ,міст; (д) органи самоорганізації населення. Водночас кожне село,селище, місто має свою систему місцевого самоврядування, яка характеризується як єдністю, так і диференціацією й певною субординацією. 7. Місцеве самоврядування - це різновид суспільного управління. На думку В. В. Цвєткова, процеси управління властиві лише складним динамічним системам, іманентним атрибутом яких є самоуправління, тобто здатність до впорядкування системи, приведення її до відповідності з об'єктивною закономірністю даного середовища, до оптимізації й функціонування. Управління - це соціальна функція владно-організаційної діяльності, що забезпечує цілеспрямованість та узгодженість спільної праці й життя людей.