13.Види муніципальних систем в зарубіжних країнах.

Підхід Бейлі, яких розробив 4 моделі місцевого управління.Модель доброзичливого деспота, яка передбачає те, що місцева влада позиціонує себе як органи управління, що діє краще за всіх і знає, як максимізувати добробут жителів Модель фіскального обміну органи місцевого управління надають послуги, які готові оплачувати місцеві жителі.Модель фіскального трансферту місцеве управління сконцентроване на наданні громадських послуг в інтересах досягнення суспільного результату.Модель левіафана, що узгоджується з теорією суспільного вибору – місцеве управління захоплене бюрократами й політиками, діє у власних інтересах.Класифікація системи управління на місцевому рівні з урахуванням таких чинників як державний режим, форма державного устрою, неоднаковий підхід до розуміння сутності та природи державної влади, розмежування адміністративно-територіальних одиниць на природні та штучні, національні та історичні особливості і традиції.

З урахуванням місцевих особливостей: величини територій, географічних умов,

Демографічних чинників,національного складу населення, рівня політичної активності.

14.Англосаксонська, континентальна модель місцевого самоврядування, інші моделі організації публічної влади на місцях.

Англосаксонська модель складалась у Великобританії. Вона діє також у США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії. До характерних ознак цієї моделі відносяться: відсутність на місцях повноважних представників центрального уряду, що опікають місцеві виборні органи; функціонування органів місцевого самоврядування здійснюється тільки у межах компетенції, закріпленої у законі і утвердження принципу позитивного регулювання діяльності органів місцевого самоврядування.

Континентальна модель (вона ж романо-німецька, французька) отримала поширення у країнах Європи, франкомовній Африці, багатьох країнах Латинської Америки, Близькому Сході. Вона базується на поєднанні державного управління на місцях і місцевого самоуправління. Основними ознаками є: поєднання прямого державного управління і місцевого самоврядування; утвердження у здійсненні публічної влади принципу негативного правового регулювання діяльності органів місцевого самоврядування, згідно з яким вони можуть здійснювати всі дії прямо незаборонені законом.

Змішана (гібридна) модель має подібність як з англосаксонською, так і з континентальною. Характерною ознакою змішаної моделі можна вважати сполучення достатньо автономного місцевого самоврядування на низовому територіальному рівні з державним управлінням на більш високому рівні. Сьогодні змішана модель місцевого самоврядування досить успішно функціонує в Німеччині, Австрії, Японії, Росії.

Радянська модель збереглася у Китаї, Кореї, Кубі. У цій моделі всі ради є органами державної влади на відповідній території. Рада обирає виконавчий комітет, який є колегіальним органом державного управління у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, і підпорядковується як вищестоящому комітету так і своїй раді. Для цієї моделі характерна ієрархічна підпорядкованість усіх її елементів, відсутність будь-якої самостійності місцевих рад, виборність на безальтернативній основі.