68.Розмежування повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування

Абстрактне протиставлення держави і місцевого самоврядування є помилковим, світова практика наочно демонструє неминучість їх співіснування і тісної взаємодії. Державний механізм і місцеве самоврядування с інститутами суспільства, кожен з яких, здійснюючи притаманні йому функції, сприяє в цілому його становленню

і розвитку. Конституювання держави і місцевого самоврядування як складових суспільного організму дозволяє розв'язати проблему їх співвідношення і взаємодії. вважають, що передання державою на регіональний рівень усіх інструментів впливу на економічні процеси неодмінно матиме наслідком зростання регіональних дисбалансів; інші виступають за визнання потреби підтримувати конкурентоспроможність регіонів. Сьогодні управління в державі продовжує базуватися на радянській концепції патерналізму. Загалом держава не повинна брати на себе розв'язання тих питань, які, по-перше, випливають із колективних потреб жителів сіл, селищ, міст, тобто безпосередньо стосуються їхніх інтересів, і, по-друге, можуть успішно вирішуватися територіальними грома- дами та обраними ними органами. Навіть ті питання, в яких досить виразно представлений інтерес держави повинні вирішуватися органами, які найближче стоять до населення, тобто органами самоврядування Розмежуванню повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування має передувати розмежування їх функцій. . Повноваження органів місцевого самоврядування мають бути направлені на вирішення питань, які стосуються інтересів населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці (місцевого або регіонального значення.

69.Власні, делеговані, виключні повноваження органів місцевого самоврядування та особливості їх реалізації.

Власні повноваження - це повноваження, закріплені нормами муніципального права за суб'єктами місцевого самоврядування, щодо вирішення питань місцевого значення, тобто справ, що безпосередньо стосуються життєдіяльності громади і відповідають її

управлінським та фінансовим можливостям. Власна сфера компетенції місцевого самоврядування - це значна частина питань місцевого значення, яка законом прямо віднесена до його відання і не належить до відання жодного з органів державної влади. У власній компетенції органи місцевого самоврядування самостійно і під свою відповідальність приймають рішення про шляхи та способи розв'язання конкретних завдань. Інстанції, що здійснюють нагляд за реалізацією органами місцевого самоврядування власних повноважень, можуть видавати лише загальні приписи.

При цьому слід мати на увазі, що коли мова йде про власну компетенцію місцевого самоврядування, державний контроль обмежується наглядом за дотриманням норм права, тобто здійснюється «загальний нагляд». Виключні повноваження - це повноваження, закріплені нормами муніципального права за конкретним суб'єктами місцевого самоврядування, і не можуть бути передані чи делеговані іншим органам чи посадовим особам. До виключних повноважень Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносить вирішення питань, які знаходяться у віданні місцевих рад і підлягають розгляду виключно на їх пленарних засіданнях. найважливіші питання місцевого значення, Аналіз нормативних актів і практики діяльності сільських, селищних, міських рад показує, що виключні повноваження

місцевих рад можна об'єднати в чотири основні групи, які стосуються: а) організації і діяльності місцевих рад та їх органів; б) взаємодії рад відповідно із сільським, селищним, міським головою; в) організації самоврядування відповідної території;

г) соціально-економічного та культурного розвитку відповідних територій. Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передають ся відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням

районних, обласних рад. » розрізняє дві групи делегованих повноважень. По-перше, це повноваження, в яких представлені інтереси держави в цілому, які здійснюються

органами місцевого самоврядування під контролем держави, не порушуючи при цьому самостійності й незалежності місцевого самоврядування. 1) соціально-економічного й культурного розвитку, планування та обліку; 2) бюджету, фінансів і цін; 3) житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку; 4) будівництва; 5) освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту; 6) регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища; 7) соціального захисту населення; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи; 10) забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. По-друге, це повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

70. Основні засади делегування повноважень у сфері місцевого самоврядування. Контроль за виконанням делегованих повноважень у сфері місцевого самоврядування

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає різні види передання та

делегування повноважень: а) органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування (ч. 13 ст. 1); б) органів місцевого самоврядування відповідним місцевим державним адміністраціям (ч. 13 ст. 1); в) визначення міськими радами обсягів і меж повноважень, що здійснюються районними в містах радами та їх виконавчими органами (ст. 41); г) передання сільськими, селищними, міськими

радами повноважень обласним і районним радам (ч. 2 ст. 10); ґ) делегування виконавчими органами сільських, селищних, міських рад на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої

інфраструктури комунальної власності(п. 2 ч. 1 ст. 31). У науковій літературі пропонується виділяти такі форми надання повноважень органам місцевого самоврядування: а) установлення - такий спосіб регулювання, коли парламент у конституції і законах визначає компетенцію місцевого самоврядування; (5) передання - форма регулювання повноважень, коли будь-яке повноваження державного органу виключається з його компетенції і включається до компетенції органу місцевого самоврядування; в) делегування - надання державним органом належного йому

права вирішення питань органам місцевого самоврядування на один раз, на деякий час, або на пснизначений строк. Делегування є специфічним способом надання повноважень, при якому один орган покладає на інший обов'язок і надає йому на виз-

начений або невизначений час право вирішувати питання, віднесені до компетенції першого органу. основні засади класичного делегування такі: а) акт про делегування повинен обов'язково прийматися делегуючим органами б) делегуватися можуть тільки окремі повноваження, які є частиною власної компетенції, орган не може делегувати більше, чим має сам; в) після делегування повноважень компетенція делегуючого не змінюється, компетенція органа, якому делегуються ці повноваження, тимчасово розширюється за рахунок останніх; г) делеговані повноваження можуть бути в будь-який час відкликані;. делеговані повноваження - це сукупність повноважень уповноваженого суб'єкта, які за принципом доцільності та швидкого одержання соціального ефекту у визначених сферах суспільних відносин тимчасово передаються для реалізації іншому органу.

71.Повноваження у сфері організації і визначення порядку діяльності органів місцевог самоврядування.

слід виділити організаційні повноваження місцевих рад, що направлені на організацію їх внутрішньої роботи, зокрема такі: визначення відповідно до закону кількісного складу ради, утворення і ліквідація постійних та інших комісій, затвердження та

зміна їхнього складу, обрання голів комісій; затвердження регламенту ради та плану її роботи, Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради; прийняття рішень про об'єднання в асоціації та вихід із них. До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад

належать повноваження щодо організації і контролю за діяльністю виконавчих органів', утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського

голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання, повноваження організаційно-розпорядчого харак ігру, наприклад: прийняття рішення про проведення місцевого

І'і фсрі-пдуму; затвердження статуту територіальної громади; затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади. Обсяг і межі повноважень, які здійснюють районні в містах (у разі їх створені ні) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад, районів у містах, визначають міські ради. Компетенція районних і обласних рад дещо відрізняється від компетенції інших місцевих рад, вони мають деякі специфічні пов-

ій ні.і/ксіпія у сфері організації та визначення порядку діяльності орі нпи місцевого самоврядування, зокрема: обрання голови ради, ного заступника, звільнення їх із посади; утворення президії (коне • 11 > ради; затвердження за пропозицією голови ради структури, чисельності виконавчого апарату ради, витрат на утримання ради і а її виконавчого апарату.