46. Індивідуальні і колегіальні форми прийняття муніципальних рішень.

Можливість прийняття органом чи посадовою особою рішення,що оформлюється у вигляді акту органу місцевого самоврядування, є важливою і необхідною складовою їх правового статусу,що визначає коло адміністративних можливостей органу влади.Зміст і форма завжди повинні бути в гармонії,відповідаючи і впливаючи один на одного.Можливість приймати акти є необхідною умовою органу влади,який наділяється владними повноваженнями.

Колегіально рішення приймаються місцевою радою,її органами та виконавчим комітетом сільської,селищної,міської,районної в місті ради.Центральне місце в системі актів місцевого самоврядування займають акти місцевої ради. Відмінність їх від інших зумовлена різним обсягом,характером та змістом їх компетенції.Місцеві ради вирішують головні,важливі питання місцевого значення.Процедура підготовки і прийняття рішень місцевих рад в основному визначається регламентами рад,відкритим (в тому числі поіменним) і в деяких випадках таємним голосуванням.(наприклад щодо припинення повноважень сільського,селищного,міського голови).Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення,якщо радою не встановлено більш пізній строк уведення цих рішень у дію.Окрему групу актів місцевого самоврядування становлять висновки і рекомендації постійних комісій місцевих рад,які приймаються на їх засіданні більшістю голосів від їх загального складу.Рішення виконавчих комітетів місцевих рад приймаються колегіально,мають вищу юридичну силу в системі актів виконавчих органів місцевих рад.Індивідуальні форми прийняття рішень притаманні для єдиноначальних органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Найбільш важливим серед них є розпорядження сільських,селищних,міських голів районних,обласних ,районних у місті рад,які видаються в процесі оперативного управління та вирішення питань,які віднесені до їх компетенції.Керівники відділів,управлінь та інших виконавчих органів місцевих рад видають накази. Переважна більшість виконавчих органів місцевих рад діє за принципом єдиноначальності і видає акти,як правило,ненормативного характеру,що містять індивідуально-конкретні приписи і мають одноразовий характер.Ненормативний юридичний акт-офіційний документ,прийнятий(виданий) уповноваженим органом чи посадовою особою місцевого самоврядування в межах його компетенції,та у визначених формах,має оперативно-розпорядчий чи персональний характер,передбачає конкретні приписи,звернені до конкретного субєкта.Ці акти поділяються на правоскасовуючі,праводелегуючі,право ініціюючі,правоприпиняючі,правоухвалюючі,акти призначення на посаду і звільнення з неї,акти контрольні,запити.,подання,ін.. Усі ці акти є вторинними,щодо правових,мають допоміжний характер.

47.Правова експертиза проектів актів місцевого самоврядування.

Для підвищення дієвості актів місцевого самоврядування щодо найважливіших нормативних актів територіальних громад,їх органів і посадових осіб доцільно проводити правову експертизу.Правова експертиза може бути : а) внутрішня й зовнішня ; б) загальна й спеціальна; в) одноособова й групова (залежно від кількості експертів); г) первинна, повторна, додаткова, контрольна ; ґ) обов'язкова й добровільна ; д) офіційна й неофіційна . Повноваження щодо здійснення внутрішньої правової експертизи актів, зазвичай, закріплюються за відповідними структурними підрозділами апарату місцевої ради та її виконавчого комітету або за виконавчими органами місцевих рад (юридичним департаментом, управлінням, відділом) або окремою посадовою особою . У разі необхідності можуть залучатися фахівці з інших установ (наукових, навчальних тощо), які проводять зовнішню експертизу.Завданнями правової експертизи як правило, є: а) повне й об'єктивне дослідження підготовленого проекту, виходячи з принципу поєднання місцевих, загальносуспільних та загальнодержавних інтересів, основних засад побудови правової системи; б) визначення ступеня відповідності правових приписів об'єктивним та суб'єктивним закономірностям, притаманним суспільним відносинам, що становлять предмет регулювання даного нормативно- правового акта; в) урахування попередньої та поточної практики нормативного регулювання даної або аналогічної сфери суспільних відносин в Україні та за кордоном; г) максимальне залучення та ви-користання в експертному дослідженні наявної наукової інформації, статистичних та інших даних, докладне обґрунтування положень, що наводяться; За результатами правової експертизи складається експертний висновок, який повинен містити такі відомості : а) відповідність предмета правового регулювання компетенції відповідного органу, посадової особи місцевого самоврядування ; б) відповідність змісту проекту нормативно-правового акта вимогам чинного законодавства України ; в) відповідність форми і тексту проекту правового акта правилам нормопроектувальної техніки ; г) відомості про наявність корупціогенних факторів та рекомендації стосовно їх усунення ; ґ) пропозиції щодо приведення проекту нормативно-правового акта до відповідності з чинним законодавством України (у разі необхідності) .